55. Класифікація синдрому тривалого роздавлювання.

За тяжкістю розрізняють 4 ступені синдрому тривалого стискання тканин, що проявляються такими місцевими симптомами:

легкий (при стисканні протягом 3-4 годин). Виникає незначний набряк м'яких тканин; блідість шкіри; активні рухи, больова і тактильна чутливість збережені;

середній (при стисканні протягом 5-6 годин). Виникає помірний набряк м'яких тканин, який наростає; блідість шкіри з ділянками ціанозу; активні рухи, больова і тактильна чутливість збережені, але різко послаблені;

тяжкий (при стисканні протягом 7-8 годин). Виникає виражений набряк м'яких тканин, який різко наростає; шкіра ціанотична; активні рухи в суглобах, тактильна і больова чутливість відсутні; пасивні рухи збережені;

дуже тяжкий (при стисканні протягом 8 і більше годин). Виникає помірний набряк кінцівки; шкіра різко ціанотична з пухирями, наповненими геморагічним вмістом; тактильна і больова чутливість, активні й пасивні рухи в суглобах відсутні

У клінічному перебігу виділяють 4 періоди:

І період (ранній), або ендогенної інтоксикації, який виникає в перші 1-2 доби. Потрапляння в кров великої кількості ендотоксинів і виражена больова імпульсація викликають шокоподібну реакцію: падіння АТ, тахікардію, загальмованість, набряк м'яких тканин кінцівки.

ІІ період (проміжний), або гострої ниркової недостатності, який спостерігається від 3-4 до 8-12 діб. Збільшення набряку кінцівки; поява на шкірі пухирів із геморагічним вмістом і ділянок некрозу м'яких тканин; загальний стан погіршується, виникають анемія, гіперкаліємія, ацидоз; розвивається ниркова недостатність, діурез зменшується до анурії. Смертність складає 35 %.

ІІІ період (відновлення), який починається через 3-4 тижні. Функція нирок поступово відновлюється, стан дещо покращується, але можливий розвиток гнійно-резорбтивної гарячки, сепсису. Місцево спостерігають відторгнення некротичних ділянок тканин ураженої кінцівки, абсцеси, флегмони, гангрену дистальних відділів кінцівки.

ІV період (віддалених наслідків). Проявляється порушенням функції кінцівки, травматичною атрофією м'яких тканин; утворюються контрактури, неврити; реабілітація неповна і довготривала.

56. Перша медична та перша лiкарська допомога при синдромі тривалого роздавлювання.

Основний принцип надання першої медичної допомоги потерпілим із синдромом тривалого стискання кінцівки полягає в тому, що при наявності І-ІІІ ступенів тяжкості синдрому (проявів компенсованої або некомпенсованої зворотної форми ішемії) джгут на кінцівку не накладають.

При наявності IV ступеня тяжкості синдрому (незворотної глибокої ішемії кінцівки), що проявляється чіткими ознаками ішемічної контрактури (відсутність больової і тактильної чутливості, відсутність як активних, так і пасивних рухів у суглобах кінцівки), накладають циркулярний джгут вище рівня стискання. Це запобігає розвитку ендотоксикозу організму у випадку, коли врятувати кінцівку вже не можна. Джгут не знімають до етапу надання кваліфікованої медичної допомоги, де проводять ампутацію кінцівки відповідно до первинних показань на рівні знятого джгута.

Також при наданні першої медичної допомоги проводять:

внутрішньом'язове або підшкірне введення знеболювальної речовини з аптечки індивідуальної (це запобігає розвитку больового шоку);

туге бинтування кінцівки, починаючи з дистальних відділів (таким чином стискують лімфатичні й частково венозні судини, що запобігає швидкому всмоктуванню великої кількості токсинів у загальний кровообіг);

охолодження кінцівки, особливо влітку (пов'язку змочують холодною водою, що сприяє зменшенню інтенсивності обмінних процесів, сповільнює кровообіг, мікроциркуляцію і всмоктування із тканин токсичних продуктів);

створення транспортної іммобілізації кінцівки навіть у випадку відсутності переломів кісток (це сповільнює швидкість розповсюдження по організму токсичних продуктів);

напування потерпілого водою або лужно-сольовим розчином (1 чайна ложка кухонної солі й 1/2 чайної ложки соди на 1 літр води);

транспортування потерпілих після проведення вищевказаних заходів у лежачому положенні.

Перша лікарська медична допомога в МПП

Потерпілих із синдромом тривалого стискання кінцівок оглядають у перев'язочній і визначають подальшу тактику лікування. У випадку наявності ішемічної контрактури кінцівки джгут не знімають або накладають повторно вище рівня стискання, враховуючи необхідність ампутації на наступному етапі. Якщо збережені хоча б пасивні рухи в суглобах травмованої кінцівки, то накладання джгута протипоказане, а раніше накладений джгут знімають після проведення циркулярної новокаїнової блокади і тугого бинтування кінцівки. Її, при можливості, охолоджують, накладають транспортну іммобілізацію, вводять знеболювальні, антигістамінні засоби, 0,5 мл правцевого анатоксину. При необхідності внутрішньовенно вводять поліглюкін, ізотонічний розчин натрію хлориду.

57. Квалiфiкована медична допомога при синдромi тривалого роздавлювання.

Разом з 58

58. Спецiалiзована допомога при СТР.

Кваліфікована і спеціалізована медична допомога

Потерпілим, які після медичного сортування потрапили до групи з клінічними проявами ішемічної контрактури, проводять циркулярну новокаїнову блокаду вище джгута і, не знімаючи його, ампутують травмовану кінцівку. Після цієї операції шви на рану не накладають. Іншим проводять циркулярну новокаїнову блокаду, масивну інфузійну терапію, при вираженому набряку тканин показана поздовжня фасціотомія операція на кінцівці у вигляді лампасних розрізів. При наданні спеціалізованої медичної допомоги використовують сучасні методи детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, гемодіаліз (штучна нирка).

59. Класифiкацiя закритих пошкоджень головного мозку.

1) струс головного мозку (легкий і виражений);

2) забій головного мозку (легкий, середньої важкості, важкий або І, II, III ступеня);

3) здавлення головного мозку.