Хірургія екстремальних умов

1. Етапи медичної допомоги та їх характеристика.

Етапи медичної евакуації це сили і засоби медичної служби, які розгорнуті на шляхах медичної евакуації для приймання і сортування поранених та хворих, надання їм медичної допомоги і підготовки за показаннями до медичної евакуації.

До основних ЕМЕ належать медичний пункт полку, окремий медичний батальйон дивізії або окремий медичний загін та військові шпиталі. Етапом медичної евакуації може бути і медичний пункт батальйону, коли він в умовах оборонного бою розгорнутий для роботи на місці. За винятком МПБ, усі ЕМЕ розгортаються за єдиною принциповою схемою і мають функціональні підрозділи для приймання і сортування поранених та хворих, проведення їм спеціальної обробки, надання медичної допомоги, госпіталізації (починаючи з окремої медичної роти), ізоляції інфекційних хворих, лікування та евакуації.

2. Поняття об'єму медичної допомоги.

- сукупність лікувально-евакуаційних заходів, який може бути скороченим або розширеним залежно від умов бойової та медичної обстановки.

- є п'ять видів медичної допомоги: перша медична, долікарська або фельдшерська, перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована.

3. Медичне сортування. Принципи, завдання.

це розподіл на групи відповідно до потреби в наданні однакових лікувальних, профілактичних та евакуаційних заходів на кожному ЕМЕ (етапі медичної евакуації), залежно від умов бойової та медичної обстановки, що створилася в період його розгортання і роботи. Сортування починають проводити в приймально-сортувальному і продовжують практично в усіх інших функціональних відділеннях.

Групи:

1.1. Які мають зараженість ОР та БЗ, а також РР вище допустимого рівня, і потребують спеціальної обробки.

1.2. Які потребують ізоляції (інфекційні хворі та підозрілі на інфекційні захворювання).

1.3. Які перебувають у стані психомоторного збудження і потребують ізоляції (в психоізоляторі).

2. Які потребують медичної допомоги з урахуванням терміновості та місця її надання.

3. Яких треба евакуювати на наступний ЕМЕ після визначення можливості й терміновості евакуації за станом здоров'я, черговості, положення під час транспортування, виду транспортного засобу, евакуаційного призначення, а також потреби в супроводі медичним працівником і його відповідному оснащенні.

4. Медична евакуація. Принципи, завдання.

Медична евакуація це сукупність заходів, що включають збір і винесення (вивезення) поранених та хворих (уражених) з поля бою або осередків масових санітарних втрат на етапи медичної евакуації з метою надання своєчасної і повної медичної допомоги та лікування, а також для звільнення етапів медичної евакуації від потерпілих, що забезпечить можливість переміщення ЕМЕ в новий район розгортання.

Головним принципом евакуації є принцип "на себе", (мед. начальник виділяє свої сили і засоби для вивезення потерпілих)

Для спостереження за станом поранених і хворих та надання їм невідкладної медичної допомоги під час евакуації на транспортних засобах повинні виділятися для супроводу медичні працівники, найвірогід-ніше, що в більшості випадків вони будуть призначатися із числа середнього медичного персоналу. Перед початком руху супровідник (супровідники) забезпечується медичним майном

5. Перша лікарська допомога.

надається лікарями МПП або омедб не пізніше ніж через 4-5 годин з моменту поранення (ураження). Мета її усунення наслідків ураження або захворювання, які загрожують життю поранених та хворих (шок, асфіксія, кровотеча, ранова інфекція); надання їм невідкладної допомоги та підготовка поранених і хворих до евакуації на наступні ЕМЕ. Повний обсяг першої лікарської допомоги складається із двох груп заходів:

1) невідкладні заходи, які проводяться при станах, що загрожують життю поранених та хворих;

2) заходи, проведення яких може бути відстроченим на деякий час.

Скоротити обсяг першої лікарської допомоги можна за рахунок заходів другої групи.

6. Кваліфікована медична допомога.

надається досвідченими лікарями хірургами та терапевтами в омедб або окремих медичних загонах та у військових шпиталях. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги пораненим та хворим, госпіталізованим у ці заклади, не повинен перевищувати 8-12 годин із моменту поранення, а в деяких випадках, наприклад при ураженні ОР, може бути значно коротшим. Мета її усунення наслідків поранення або захворювання, які загрожують життю, запобігання розвитку можливих ускладнень та створення оптимальних умов для лікування потерпілих, підготовка до подальшої евакуації тих, хто потребує тривалого лікування.

В окремій медичній роті залишаються на лікування легкопоранені та легкохворі (термін лікування 7-10 діб), а також тимчасово лікуються нетранспортабельні поранені й хворі.

7. Види та можливостi спецiалiзованоi медичноi допомоги.

надається лікарями-фахівцями у військових шпиталях та лікувальних центрах МОЗ України з метою лікування до повного одужання або іншого наслідку.

8. Особливостi першої медичної допомоги при вогнепальних пораненнях.

На полі бою (місці нещасного випадку) з індивідуального перев'язкового пакету (ІПП) накладають асептичну пов'язку на рану (пов'язка має гемостатичну роль і оберігає рану від мікробного суперзабруднення), вводять анальгетик (1 мл 2 % розчину промедолу) підшкірне, який є в індивідуальній аптечці (АІ) у кожного солдата, за допомогою шприца-тюбика; проводять

транспортну імобілізацію (аутоіммобілізацію) кінцівок підручними засобами, яка обов'язкова при обширних ранах і ранах в ділянці суглобів, після чого всіх поранених евакуюють у тил (запілля) з поля бою згідно з сортувальним рішенням. При ранах, які не кровоточать, краще спочатку ввести апальгетик, а потім накладати асептичну пов'язку.

9. Будова раневого каналу при вогнепальних пораненнях.

У кожній вогнепальній рані розрізняють 4 зони пошкодження тканин:

1. Раневий канал-шлях, по якому пройшла куля з утворенням дефекту тканин. Раневий канал заповнюється раневим детритом, має первинне і вторицне відхилення (девіацію) від прямої лінії.

2. Зона первинного травматичного некрозу - це стінки ране-вого каналу, тканини яких загинули в результаті проходження (тертя) травмуючого фактору.

3. Зона молекулярного струсу в результаті бокового удару травмуючого фактору при пораненні. У цій зоні з хірургічної точки зору треба виділяти дві зони: а) зона вторинного некрозу, яка лежить поряд з зоною первинного некрозу, і в якій є;

незворотні зміни клітин на молекулярному рівні, а некроз тканин наступає через 3-5 діб після поранення; б) зона чистих молекулярних змін, але на зворотному молекулярному рівні, тобто життєздатна зона.

10. Об'ем i послiдовнiсть першоi лiкарськоi допомоги при вогнепальних пораненнях.

При сортуванні поранених на даному етапі медичної евакуації виділяють дві групи поранених: 1-важкопоранені, яким лікарська допомога надається в перев'язочній (лежачі поранені з накладеними джгутами, з сильно промоклими пов'язками, тяжкою крововтратою і в шоку); після надання лікарської допомоги їх евакуюють в першу чергу в окрему медичну роту в першу чергу; 2-легкопоранені і ходячі, допомога яким надається на приймально-сортувальному майданчику. Вони евакуюються в окрему медичну роту в другу чергу.

Перша лікарська допомога в МПП проводиться в такому порядку: повторне введення анальгетиків, контроль і виправлення пов'язки, поліпшення імобілізації, профілактика правцю (одно-моментне підшкірне введення 3000 МО протиправцевої сироватки (ППС) і 0,5 мл правцевого анатоксину, (ПА), заповнення первинної медичної карточки (прізвище, ім'я і по батькові пораненого, .діагноз, введення ГІПС і ПА), скерування і перенесення поранених на евакуаційні майданчики для відправлення в окрему медичну роту.