Символіка архітектурних форм українського бароко

1.

ідея УНІВЕРСАЛЬНОСТІ, всеохопності, масштабності, безкінечності

• вибір місця розташування церкви (на горі) = над усім містом (Андріївська церква);

• висота споруди (Лаврська дзвіниця як найвища церковна споруда Києва = 96,52 м);

• феномен відсутності фасадів у мурованих і дерев’яних храмових спорудах типового українського бароко = натомість створення ефекту коловороту, циклічності (як безкінечності), всеохопності (спрямованості на всі чотири сторони світу)

2.

ідея МЕТАФОРИЧНОСТІ

(метафора як конструктивний композиційний прийом

і модель світу й людини)

• храм не лише як модель світу (макрокосму), але й як образ тернистого шляху духовного саморозвитку людини (мікрокосму) до єднання з богом (макрокосмом) = ідея боротьби за боговідповідність, проте не ідея богорівності:

а) 4 яруси Лаврської дзвіниці з композиційною системою використання 3-х типів ордерів (доричного, іонійського, коринфського) грецького архітектурного канону (колона у грецькому ордері символізувала людину як мікрокосм) = (4 + 3 = 7) = символ духовного сходження людини щаблями семичленної структури психокосмічної шкали до макрокосму;

б) сходи-постамент Андріївської церкви = символ підняття людини від земної, плотської складової до потенційної своєї високої духовної сутності;

в) відсутність горизонтального перекриття у внутрішній структурі храмових зрубних споруд = символ духовного первня, духовного росту, духовної спрямованості на божисту «вертикаль»;

г) композиційна структура хрещатого храму українського бароко = хрест як символ «божественного» числа «3» (християнської божественної трійці, Христового розп’яття й водночас – язичницької ідеї 3-х світотворчих сил, перетин двох з яких знаменує народження сили третьої), а також символ трансцендентної («божественної») складової людини як мікрокосму + чотири квадратні прибудови («4» як «земне» число, на відміну від «божественного» числа «3») між кінцями хреста – символ «земної», фізичної складової людини; таким чином, підняття із «земного» виміру до виміру «божественного» в людині (4 + 3 = 7) символізує ідею духовного сходження

3.

ідея ДИНАМІКИ, динамічних зв’язків (як гармонійних, так і дисгармонійних)

• розкрепований антаблемент (ламана лінія) – символ тернистого шляху духовного сходження = через приборкання почуттів (Андріївська церква);

• система заломів у зрубі (вертикально спрямована комбінація полярних за технікою виготовлення площин – вертикально й похило покладених деревин, увінчаних угорі маківкою куполу) = символ тернистого шляху духовного сходження = через приборкання почуттів (дерев’яна храмова архітектура = зруб)

4.

ідея КОНТРАСТУ

• чергування скупчення колон або пілястр (в Андріївській церкві, Лаврській дзвіниці) з ділянками вільного від забудови чи оздоблення прикрасами композиційного простору;

• чергування вертикальних і похилих зрубних площин у системі заломів дерев’яних храмових споруд українського бароко

5 .

прагнення до ПОСИЛЕНОЇ ЕМОЦІЙНОЇ ДІЇ

• нагромадження колон, пілястр; пишна декоративність в оформленні вікон, маківок куполів (Андріївська церква);

• використання різних типів складних орнаментів (дзвіниця Софійського собору);

• застосування різних типів ордерів грецького художнього канону (Лаврська дзвіниця);

• кольорова гама (золотий, блакитний, зелений) Андріївської церкви як символ 3-х енергетичних космотворчих сил (язичницька традиція) та 3-х базових кольорових інваріантів у православному художньому каноні («блакитний» – символ небесної, трансцендентної реальності ; «золотий» – символ вічної надприродної реальності, яка не має земних, «тварних» форм і фарб; «зелений» – типово «земний» колір, що протистоїть кольорам «небесним»); разом з тим = ефект зворотної кольорової символіки, коли, порушуючи язичницький та християнський інваріанти, «зелений» колір опиняється зверху (маківки церкви), а «блакитний» – знизу, що відповідає центральній світоглядній ідеї бароко = бороти й перебороти, зрештою, не долю, а самого себе, піднімаючись від низької, «тварної» своєї природи на найвищих злетів людського духу;

• використання великої кількості заломів й ефекту багатокупольності у зрубних храмових конструкціях тощо