44.Теорія державного суверенітету ж.Бодена.

Жан Боден (1530-1596)

Державу, незалежно від її конкретних історичних форм Боден позначає терміном «спільна справа» - республіка. В теорії Бодена республіка - це така політична спільність, яка має свою незалежну владу і не підлягає іншій політичній владі: церкві, імперії, великим сеньйорам. Боден підкреслював, що держава, як і будь-яка із форм суспільного співжиття, формується із родини. Об'єднання родин виникає з необхідністю захисту і для взаємної вигоди. Коли всі родини об'єднуються верховною владою, тоді й виникає держава, як форма управління ро­динами.

Боден чітко розмежував поняття «республіка» (держава) і «управління». Суть держави полягає у володінні верхов­ною владою; суть управління полягає у функціонуванні апарату, за допомогою якого ця влада здійснюється.

Боден сформулював і обґрунтував поняття «суверені­тет», як одну ознак держави. Під суверені­тетом він мав на увазі абсолютну, ніким і нічим не обме­жену верховну владу над своїми громадянами. На міжна­родній арені суверенітет для Бодена означав перш за все незалежність держави від церкви, папи Римського, інших держав тощо. Він сформулював ознаки суверенітету: це постійна необмежена законом влада суверена, оскільки він є сам джерелом закону; право суверена видавати і ска­совувати закони, оголошувати війну і вкладати мир, при­значати мирових суддів, бути судом вищої інстанції, кар­бувати гроші і обкладати митом.

Згідно із Боденом єдиним сувереном, носієм влади може бути лише монарх, який має уповноваження на правління від Бога, і є його намісником на землі. Розмежувавши по­няття держава і управління, мислитель підкреслював, що монарх може надавати широкі повноваження на місцях, і, таким чином здійснювати народне правління (в інтересах народу), тоді як демократія може правити деспотична.

Боден підкреслював, що запорукою хорошого життя у державі є дотримання підданими приписів закону.

Закон - це воля суверена і зразок справедливості. Справедливість — це закон природи (природне право), вимогами якого є до­тримання виконання угод і шанобливого ставлення до приватної власності. До того ж Боден підкреслював, що приватна власність є священною і недоторканною. Навіть суверен не вправі її порушити без згоди на те власника.

Боден, визнаючи два абсолюти в суспільстві, - це не­від'ємні права родини на приватну власність і необмежена законодавча влада суверена, вибудовує цікаву логічну конст­рукцію, якою доводить доцільність їх існування у суспіль­стві. Він виходив з того, що право приватної власності є невід'ємним атрибутом сім'ї, а сім'ю розглядав як автоном­ну величину, з якої вибудовується держава. Добре облаштована держава потребує суверена, законна влада якого ні­чим не обмежується.

45.Політико-правові ідеї італійського Відродження.

відродження базується на ідеї гуманізму. (Іт. 14-15ст) Боротьба 2-х політ течій і 2-х держ – ідея централізованої монархії із жорсткою тоталітарною формою прояв франческо сфорца і ідея демократичеої республіки – флоренція. Цю ідею осмислюють і формулюють салютатті і рінучінні. Остаточно сформульована у Леонардо Бруні, Федеріко Джентіле: «История флорентийского народа в 12 книгах «Восхваление города Флоренции» «Комментарий к событиям своего времени» «Диалоги к Петру Павлу Гистрию» – показує переваги республіканської форми пр).

Ідеї гуманізму:

1. вся філософія базується на етичній доктрині античності. Перекладають твори античних авторів з латинської, дають до них короткі коментарії. Звертають увагу на сократа і сократиків, восхваляють ідеї ціцерона.

2. вважають, що у всіх школах необхідно вивчати античну культуру.

3. відстоюють ідею не лише громадської свободи, а і індивідуальну свободу яка являється найбільш цінністю ( свободу кожного громадянина). Організація політ влади як герцогство, чи щось подібне не може цього забезпечити, а лише демократична республіка здатна на це. Леонардо бруні виправдали гром свободи є патріоттизм. Форми патріотизму: 1. локальний.2.до своєї вел батьківщини.

Найдосконаліший державний устрій – де панує у всіх справах народ і це є свобода. такий устрій заснований на справедливих виборах. Законах і рівноправності всіх громадян – демократична республіка вона базується також на морально-етичних принципах, вона повинна враховувати ментальність. Виховання національної свідомості, вона не може бути локальною. Повинна обєднувати всіх її громадян. Але обєднання італійців в одну велику державу не може бути насильниц. Всі повинні усвідомити, що без держави жити не можнаю Народ має приймати рішення про обєднання в єдине ціле, вони мають бути рівними, всі частини делегують своїх представників і всі разом виробляють спаведливі і розумні закони. Для того, щоб здійснити цей прорив, народ має обєднатися в єдину націю. Без політичної нації немає республіки і немає держави. Принципи обєднання: справедливість, добровільність, рівноправність, кожного окремо взятого громадянина. Рівність і свобода всіх гром найвище завдання- гром республіки. Розглядаючи проблему організації політ влади представники даної течії засуджують олігархію і опираючись на демократію ”жирного народу» – середній клас. Небезпечним є і влада бідного народу(завжди завершується повстаннями)

Ряд ідей стосуються соціальної організації сусп – поджо брачолінні в творі „про жадібність” намагається проаналізувати інстиут приватної власності. Вважає, що власність не являється пороком, вона свідчить, про найкраще риси особистості. Людина, яка вміє здобувати матеріальні блага є чесною і справедливою. Розділяє власність на суспільну і окрему. Власність повинна базуєтися на чесній праці. Завжди повинна бути мороальною. Власність яка виходить за рамки маралі, яка перетворюється у пристрасть накопичення не може бути моральною, а має піддаватись суспільному осуду.