- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
а) скороченням м'язових волокон без істотної зміни тиску в порожнині шлуночків, при чому ті волокна, які скоротилися, розтягують волокна, які знаходяться у стані спокою, в результаті змінюється форма шлуночків
б) тиск у шлуночках вирівнюється з тиском в аорті і легеневій артерії, об’єм шлуночків різко зменшується, але шлуночки ніколи не опорожнюються повністю
в) шлуночки наповнені кров’ю, скорочуються, але без зміни об’єму
г) коли об’єм шлуночків зменшується до мінімуму, тиск знижується, швидкість вигнання крові падає і зупиняється.
д) кров починає надходити із передсердь до шлуночків
105.Фаза швидкого вигнання характеризується
а) скороченням м'язових волокон без істотної зміни тиску в порожнині шлуночків, при чому ті волокна, які скоротилися, розтягують волокна, які знаходяться у стані спокою, в результаті змінюється форма шлуночків
б) тиск у шлуночках вирівнюється з тиском в аорті і легеневій артерії, об’єм шлуночків різко зменшується, але шлуночки ніколи не опорожнюються повністю
в) шлуночки наповнені кров’ю, скорочуються, але без зміни об’єму
г) коли об’єм шлуночків зменшується до мінімуму, тиск знижується, швидкість вигнання крові падає і зупиняється.
д) кров починає надходити із передсердь до шлуночків
105.Фаза повільного вигнання характеризується
а) скороченням м'язових волокон без істотної зміни тиску в порожнині шлуночків, при чому ті волокна, які скоротилися, розтягують волокна, які знаходяться у стані спокою, в результаті змінюється форма шлуночків
б) тиск у шлуночках вирівнюється з тиском в аорті і легеневій артерії, об’єм шлуночків різко зменшується, але шлуночки ніколи не опорожнюються повністю
в) шлуночки наповнені кров’ю, скорочуються, але без зміни об’єму
г) коли об’єм шлуночків зменшується до мінімуму, тиск знижується, швидкість вигнання крові падає і зупиняється.
д) кров починає надходити із передсердь до шлуночків
107.Фаза швидкого наповнення
а) скороченням м'язових волокон без істотної зміни тиску в порожнині шлуночків, при чому ті волокна, які скоротилися, розтягують волокна, які знаходяться у стані спокою, в результаті змінюється форма шлуночків
б) тиск у шлуночках вирівнюється з тиском в аорті і легеневій артерії, об’єм шлуночків різко зменшується, але шлуночки ніколи не опорожнюються повністю
в) шлуночки наповнені кров’ю, скорочуються, але без зміни об’єму
г) коли об’єм шлуночків зменшується до мінімуму, тиск знижується, швидкість вигнання крові падає і зупиняється.
д) кров починає надходити із передсердь до шлуночків
108.Систолічний тон
а) тривалий, звучний і високий
б) тривалий, глухий і низький
в) короткий, високий і звучний
г) короткий, глухий і низький
д) тривалий, глухий і звучний
109.Систолічний тон залежить від
а) шумів, що створюються закриттям півмісяцевих клапанів аорти
б) вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
в) шумів, що створюються стулковими клапанами і вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
г) закриття півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії
д) закриття півмісяцевих клапанів аорти і вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
110.Діастолічний тон залежить від
а) шумів, що створюються закриттям півмісяцевих клапанів аорти
б) вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
в) шумів, що створюються стулковими клапанами і вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
г) закриття півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії
д) закриття півмісяцевих клапанів аорти і вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків
111.Діастолічний тон
а) тривалий, звучний і високий
б) тривалий, глухий і низький
в) короткий, високий і звучний
г) короткий, глухий і низький
д) тривалий, глухий і звучний
112. Виберіть найбільш повне визначення: автоматія серця забезпечується
а) Властивостями серцевого м’яза (клітини – пейсмекери), які задають ритм автоматії
б) власною нервовою системою та наявністю клітин – пейсмекерів
в) наявністю в м'язах серця особливої тканини, по якій збудження проводиться в напрямку від передсердь до шлуночків
г) Власною нервовою системою, яка включає рецептори розтяжіння, аферентні, вставні (адренергічні) та еферентні (холінергічні) нейрони, які утворюють внутрішньо серцеві рефлекторні дуги, замкнені в гангліях міокарду
д) всі відповіді правильні
113.Хронотропний ефект
а) зміна частоти серцевих скорочень
б) зміна сили серцевих скорочень
в) зміна збуджуваності серцевого м'яза
г) зміна провідності в серці
д) правильної відповіді немає
114.Інотропний ефект
а) зміна частоти серцевих скорочень
б) зміна сили серцевих скорочень
в) зміна збуджуваності серцевого м'яза
г) зміна провідності в серці
д) правильної відповіді немає
115.Батмотропний ефект
а) зміна частоти серцевих скорочень
б) зміна сили серцевих скорочень
в) зміна збуджуваності серцевого м'яза
г) зміна провідності в серці
д) правильної відповіді немає
116.Дромотропний ефект
а) зміна частоти серцевих скорочень
б) зміна сили серцевих скорочень
в) зміна збуджуваності серцевого м'яза
г) зміна провідності в серці
д) правильної відповіді немає
117.Графічний запис роботи серця називається:
а) Кардіограмою
б) Сфігмограмою
в) Електрокардіограмою
г) Фонокардіограмою
д) Правильної відповіді немає
118. Рефлекторна зупинка серця при сильному ударі по вентральній стінці живота називається
а) Рефлекс Гольца
б) Рефлекс Даніні - Ашнера
в) Рефлекс Франка - Старлінга
г) Рефлекс Бейнбріджа
д) Рефлекс Павлова
При надавлюванні пальцями на очні яблука спостерігається рефлекс:
а) Рефлекс Гольца
б) Рефлекс Даніні - Ашнера
в) Рефлекс Франка - Старлінга
г) Рефлекс Бейнбріджа
д) Рефлекс Павлова
120.Амортизучі судини
а) це останні відділи прекапіллярних артеріол. Їхній тонус забезпечує зміна кількості функціонуючих капілярів, тобто забезпечує зміна кількості крові, що протікає через визначену ділянку
б) звужуючись або розширюючись за рахунок скорочення чи розслаблення гладких м'язів стінки, вони змінюють свій опір і таким чином здійснюють перерозподіл крові між органами й тканинами
в) капіляри, у яких відбувається обмін речовинами між кров і тканинами
г) це найбільше значні магістральні артерії, у яких ритмічно пульсуючий, мінливий потік крові перетворюється в більш рівномірний і плавний. Стінки цих судин містять мало гладеньком’язових елементів і багато еластичних волокон
д) це дрібні, середні й великі вени, які можуть розпрямлятись і розтягуватись, утримуючи досить значний об'єм крові
