- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
Мета роботи: Згідно гістологічної картини піхвового мазка визначити стадію статевого циклу.
Матеріали та обладнання: 15 – 20 мишей – самок, піпетки очні з відтягнутими кінцями, мікроскоп, спиртівка, чашка Петрі, предметні скельця, метиловий спирт, фарба Гімза, фізіологічний розчин.
Хід роботи: Беруть мишу за шкіру в області потилиці великим і вказівним пальцями лівої руки, долонею затискують хвіст і повертають мишу черевцем догори. Вводять у піхву миші піпетку з водою, два - три рази вичавити воду у піхву і відсмоктати назад (рис 42 ).
Рис. 42 Фіксація миші та взяття мазка з піхви
Краплю рідини з піпетки поміщають на предметне скло. Підсушують мазок на полум'ї спиртівки, фіксують його метиловим спиртом і через 4 – 5 хв. наносять на нього розчин фарби Гімза. Фарбують протягом 10 – 15 хв., після чого змивають фарбу слабким струменем води, підсушують мазок і розглядають його під мікроскопом при великому збільшенні.
Таким шляхом готують мазки від кожної миші й встановлюють фазу статевого циклу згідно картини піхвового мазка:
Передтічка (проеструм)– мазок майже цілком складається з клітин епітелію, злущених зі стінки піхви. Усі клітини мають ядра (рис. 43).
Тічка (еструм) – у полі зору мікроскопа наявні ороговілі (без'ядерні) клітини епітелію (рис. 44).
Післятічка (метаеструм) – у мазку помітні ороговілі клітини і лейкоцити; з'являються й епітеліальні (з ядрами) клітини (рис. 45).
Міжтічка (діеструм) – основну масу клітин складають лейкоцити. Мається багато слизу (рис.46).
Рис 44
Еструм
Рис 43. Проеструм
Рис 45
Метаеструм
Рис.
46 Діеструм
1- ядерні епітеліальні клітини, 2 – слиз, 3 – лейкоцити, 4 – ороговілі епітеліальні клітини
Замалювати гістологічні картини стадій статевого циклу мишей дати їм пояснення.
Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
Мета роботи: Вивчити вплив статевих гормонів на статеві органи самок.
Матеріали та обладнання: Фолікулін або його синтетичні аналоги, інфантильні миші (масою 6 – 8 г), шприц, ножиці, пінцети, лупа.
Хід роботи: 3 – 5 мишам щодня протягом 4 днів уводять під шкіру по 100 – 200 одиниць жіночого статевого гормону або його синтетичного аналогу.
Через 100 годин після першої ін'єкції тварин забивають, відпрепаровують статеві органи та проводять порівняння їхнього стану. Порівнюють розміри та розвиток статевих органів піддослідних та контрольних тварин, замальовують і роблять висновки.
Дослід 3. Визначення густоти сперми
Мета роботи: Ознайомитися з технікою дослідження статевих продуктів тварин.
Матеріали та обладнання: Сім'яник тварини, мікроскоп, предметні і накривні стекла.
Хід роботи: Беруть сім'яник любої тварини, розрізають його, видавлюють краплю сім’яної рідини на чисте знежирене предметне скло, накривають його накривним так, щоб не було пухирців повітря, і розглядають під мікроскопом.
Визначають густоту сперміїв: якщо усе поле зору заповнене клітинами – густа рідина; при наявності невеликих проміжків у ньому – середнє насичення; у випадку наявності проміжків, що перевищують довжину спермія – рідке насичення рідини сперміями. Відзначають рухливість сперміїв: поступальний (прямолінійний) рух, манежний – рух по невеликому колу, коливальний – здригування на місці.
У деяких випадках можлива відсутність руху сперміїв – некроспермія або відсутність сперміїв у рідині – азоспермія.
Дослід 4. Визначення впливу різних середовищ на рухливість сперміїв
Мета роботи: Ознайомитися з технікою дослідження статевих продуктів тварин
Матеріали та обладнання: сперма с.-г. тварин або жаби, мікроскоп, предметні і накривні стекла, 1% розчини NaOH та HCL, розчин Рінгера, вода.
Хід роботи: Краплю сім’яної рідини поміщають на чисте знежирене предметне скло, поряд поміщають краплину розчину Рінгера, накривають його накривним так, щоб не було пухирців повітря, і розглядають під мікроскопом. На інших скельцях краплину розчину Рінгера роблять більш лужною, або, навпаки, кислою. Кладуть накривне скельце на предметне скло з ямкою. Для сперміїв жаби можна брати і звичайну воду.
Спостерігають за швидкістю руху сперміїв і встановлюють, в якій рідині спермії краще рухаються.
