- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
Мета роботи: Навчитися визначати ЖЄЛ за допомогою співрометру.
Матеріали та обладнання: Спірометр, спирт, вата.
Хід роботи: Дезинфікують ватою, змоченою спиртом, мундштук приладу. Виміряють дихальний об’єм. Для цього встановлюють внутрішній циліндр спірометра на нулі. Після спокійного вдиху зробіть видих в спірометр. Відмічають по шкалі висоту стоянки циліндра. Не відпускаючи циліндр повторюють декілька разів спокійний видих після спокійного вдиху і визначають середню величину дихального об’єму, поділивши суму показників спірометра на число проведених видихів. Виміряють резервний об’єм видиху.
Відразу після спокійного видиху візьміть в рот мундштук і зробіть максимально глибокий видих. Показники приладу відповідають резервному об’єму видиху. Повторіть визначення 2-3 рази, кожний раз встановлюючи спірометр на нулі. Підраховують і записують в зошиті величину резервного об’єму видиху.
Виміряють життєву ємкість легень. Шкалу спірометра встановлюють на нулі. Після глибокого вдиху зробіть максимальний видих в спірометр. Для більш точного визначення життєвої ємкості легень повторюють цю процедуру декілька разів і розраховують середню величину. Після кожного визначення необхідно повертати показники спірометра до нуля.
Обчисляють резервний об’єм вдиху шляхом вирахування суми дихального об’єму і резервного об’єму видиху з величини життєвої ємкості легень:
РОвд = ЖЄЛ – ( ДО+РОвид)
Отримані дані записують в зошиті. Величину життєвої ємкості легень і об’ємів що їх складають у всіх юнаків і дівчат (роздільно) заносять в таблицю і проводять статичну обробку даних. Порівнюють показники у дівчат та юнаків.
Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
Мета роботи: Дослідити рефлекторний вплив на глибину і частоту дихання.
Матеріали та обладнання: Кімограф, пневмограф.
Хід роботи: Записують спокійне дихання. Непомітно до носа піддослідного піднесіть вату, змочену нашатирним спиртом, подразнюючи аферентні закінчення трійчастого нерва. Відбувається різко виражена затримка дихання. Відмічають зміни глибини і частоти дихальних рухів в процесі відновлення дихання.
Записують спокійне дихання і пропонують піддослідному зробити ковток води під час вдиху. Повторюють це дослідження декілька разів, здійснюючи ковтання за командою експериментатора в різні моменти вдиху і під час видиху. Спостерігають добре виражену затримку дихання в момент ковтання при вдиху і значно меншу затримку – при видиху.
Результати дослідження записують в зошиті. Туди ж вклеюють кімограму. Пояснюють явища, що спостерігаються. Згадують, що представляють собою захисні дихальні рефлекси і яке їх біологічне значення.
Теоретичні питання для самопервірки за темою
Поясніть, чому при розтині грудної клітини ссавців легені завжди бувають меншими ніж об’єм грудної порожнини.
У деяких морських тварин серце (м’язова трубка) працює так, що частину часу гоне кров від внутрішніх органів до зябер, а другу частину – в зворотному напрямку. Як серце "дізнається" куди направити кров?
Що треба зробити перед тим як пірнути, якщо треба пробути під водою як можна довше? Використання будь-яких механічних пристроїв виключається.
Наведіть гіпотезу, яка пояснює регуляцію дихання у людини, і задовольняє такі фактори:
а) при глибокому довготривалому диханні може наступити втрата свідомості і зупинка дихання;
б) коли людина тривалий час безперервно дує, то темніє в очах і навіть буває втрата свідомості;
в) перша допомога людині, яка учаділа, утопилася, або потерпіла від електричного струму – це вдихання їй в рот великої кількості повітря з легень здорової людини
Перелічить способи, якими можна визначити живе чи неживе курча, яке розвивається у курячому яйці. На чому засновані ці способи?
Теоретично пояснити, яким чином поглинання кров’ю О2 в легенях полегшує виділення СО2 із крові?
Пояснити, які рецептори збуджуються при пониженні парціального тиску кисню і чому.
Визначити суть процесу дихання.
Еволюція дихального апарата.
Захисні дихальні рефлекси.
Зовнішнє дихання.
Пояснити механізм акту вдиху і видиху. Типи і частота дихання у тварин різних видів.
Значення верхніх дихальних шляхів.
Особливості зябрового типу дихання.
Життєва та загальна ємкість легень. Легенева вентиляція.
Охарактеризувати склад повітря що вдихується і видихається та альвеолярного.
Пояснити механізми, які беруть участь у здійсненні надходження газів.
Киснева ємкість крові.
Клітинне дихання.
Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
Зв’язування та транспорт кисню і вуглекислого газу кров’ю. Назвіть три форми транспорту СО2 в крові.
Нервова та гуморальна регуляція дихання.
Дихальний центр.
Пневмотаксичний центр.
Значення СО2 в регуляції дихання.
Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності тварин.
Дихання при м’язовій роботі.
Поняття про кисневу заборгованість.
Взаємозв’язок дихання та кровообігу.
Особливості дихання у птахів.
