Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів

Мета роботи: Навчитися визначати ЖЄЛ за допомогою співрометру.

Матеріали та обладнання: Спірометр, спирт, вата.

Хід роботи: Дезинфікують ватою, змоченою спиртом, мундштук приладу. Виміряють дихальний об’єм. Для цього встановлюють внутрішній циліндр спірометра на нулі. Після спокійного вдиху зробіть видих в спірометр. Відмічають по шкалі висоту стоянки циліндра. Не відпускаючи циліндр повторюють декілька разів спокійний видих після спокійного вдиху і визначають середню величину дихального об’єму, поділивши суму показників спірометра на число проведених видихів. Виміряють резервний об’єм видиху.

Відразу після спокійного видиху візьміть в рот мундштук і зробіть максимально глибокий видих. Показники приладу відповідають резервному об’єму видиху. Повторіть визначення 2-3 рази, кожний раз встановлюючи спірометр на нулі. Підраховують і записують в зошиті величину резервного об’єму видиху.

Виміряють життєву ємкість легень. Шкалу спірометра встановлюють на нулі. Після глибокого вдиху зробіть максимальний видих в спірометр. Для більш точного визначення життєвої ємкості легень повторюють цю процедуру декілька разів і розраховують середню величину. Після кожного визначення необхідно повертати показники спірометра до нуля.

Обчисляють резервний об’єм вдиху шляхом вирахування суми дихального об’єму і резервного об’єму видиху з величини життєвої ємкості легень:

РОвд = ЖЄЛ – ( ДО+РОвид)

Отримані дані записують в зошиті. Величину життєвої ємкості легень і об’ємів що їх складають у всіх юнаків і дівчат (роздільно) заносять в таблицю і проводять статичну обробку даних. Порівнюють показники у дівчат та юнаків.

Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання

Мета роботи: Дослідити рефлекторний вплив на глибину і частоту дихання.

Матеріали та обладнання: Кімограф, пневмограф.

Хід роботи: Записують спокійне дихання. Непомітно до носа піддослідного піднесіть вату, змочену нашатирним спиртом, подразнюючи аферентні закінчення трійчастого нерва. Відбувається різко виражена затримка дихання. Відмічають зміни глибини і частоти дихальних рухів в процесі відновлення дихання.

Записують спокійне дихання і пропонують піддослідному зробити ковток води під час вдиху. Повторюють це дослідження декілька разів, здійснюючи ковтання за командою експериментатора в різні моменти вдиху і під час видиху. Спостерігають добре виражену затримку дихання в момент ковтання при вдиху і значно меншу затримку – при видиху.

Результати дослідження записують в зошиті. Туди ж вклеюють кімограму. Пояснюють явища, що спостерігаються. Згадують, що представляють собою захисні дихальні рефлекси і яке їх біологічне значення.

Теоретичні питання для самопервірки за темою

1. Поясніть, чому при розтині грудної клітини ссавців легені завжди бувають меншими ніж об’єм грудної порожнини.

2. У деяких морських тварин серце (м’язова трубка) працює так, що частину часу гоне кров від внутрішніх органів до зябер, а другу частину – в зворотному напрямку. Як серце "дізнається" куди направити кров?

3. Що треба зробити перед тим як пірнути, якщо треба пробути під водою як можна довше? Використання будь-яких механічних пристроїв виключається.

4. Наведіть гіпотезу, яка пояснює регуляцію дихання у людини, і задовольняє такі фактори:

а) при глибокому довготривалому диханні може наступити втрата свідомості і зупинка дихання;

б) коли людина тривалий час безперервно дує, то темніє в очах і навіть буває втрата свідомості;

в) перша допомога людині, яка учаділа, утопилася, або потерпіла від електричного струму – це вдихання їй в рот великої кількості повітря з легень здорової людини

5. Перелічить способи, якими можна визначити живе чи неживе курча, яке розвивається у курячому яйці. На чому засновані ці способи?

6. Теоретично пояснити, яким чином поглинання кров’ю О₂ в легенях полегшує виділення СО₂ із крові?

7. Пояснити, які рецептори збуджуються при пониженні парціального тиску кисню і чому.

8. Визначити суть процесу дихання.

9. Еволюція дихального апарата.

10. Захисні дихальні рефлекси.

11. Зовнішнє дихання.

12. Пояснити механізм акту вдиху і видиху. Типи і частота дихання у тварин різних видів.

13. Значення верхніх дихальних шляхів.

14. Особливості зябрового типу дихання.

15. Життєва та загальна ємкість легень. Легенева вентиляція.

16. Охарактеризувати склад повітря що вдихується і видихається та альвеолярного.

17. Пояснити механізми, які беруть участь у здійсненні надходження газів.

18. Киснева ємкість крові.

19. Клітинне дихання.

20. Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.

21. Зв^’язування та транспорт кисню і вуглекислого газу кров^’ю. Назвіть три форми транспорту СО₂ в крові.

22. Нервова та гуморальна регуляція дихання.

23. Дихальний центр.

24. Пневмотаксичний центр.

25. Значення СО₂ в регуляції дихання.

26. Залежність дихання від умов зовнішнього середовища, віку та продуктивності тварин.

27. Дихання при м’язовій роботі.

28. Поняття про кисневу заборгованість.

29. Взаємозв’язок дихання та кровообігу.

30. Особливості дихання у птахів.