Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки

Мета роботи: доказати наявність протеолітичної активності шлункового соку та встановити залежність дії ферментів від реакції середовища та температури.

Матеріали та обладнання: Натуральний або штучний шлунковий сік, фібрин, м’язовий білок або білок вареного курячого яйця, штатив з пробірками, мірна піпетка на 5 мл, водяна баня, підігріта до температури 25-30ºС; HCl, 0,5% і 0,2% розчини; NaOH, 10%; розчин CuSO₄, 1% розчин; олівець по склу, термометр.

Хід роботи:

Протеолітичну дію шлункового соку визначають якісними кольоровими реакціями, що виявляють продукти гідролізу. У якості субстрату використовують фібрин, м’язовий білок або білок вареного курячого яйця. Дослід проводять за схемою, що наведена у таблиці 13.

Таблиця 13

Схема досліду

№ про-бірки	Вміст пробірок	Умови досліду	Реакція
1	2 мл шлункового соку, 0,2 – 0,3 г фібрину	Поставити у холодну воду або у лід на 25-30 хвилин
2	2 мл шлункового соку, 0,2 – 0,3 г фібрину	Всі пробірки опускають на 1 годину в водяну баню при температурі 37-39ºС, якщо фібрин свіжий то достатньо 30 хвилин
3	2 мл прокип’яченого шлункового соку, 0,2-0,3 г фібрину
4	2 мл нейтралізованого NaOH шлункового соку (до синюватого забарвлення лакмусового папірця), 0,2-0,3 г фібрину
5	2 мл 0,2% розчину HCl, 0,2-0,3 г фібрину

Пробірки періодично струшують. Через 1 годину виймають пробірки з водяної бані і реєструють результати. Розчинення волокон фібрину у результаті протеолітичного розщеплення відбувається тільки у пробірці № 2. у нейтральному середовищі (пробірка № 3) і при низькій температурі (пробірка №1) фермент недостатньо активен. Кип’ятіння соку (пробірка №4) руйнує фермент. Соляна кислота (пробірка №5) фібрину не перетравлює, викликаючи легке набухання волокон. Для підтвердження результатів з вмістом проводять біуретову реакцію.

Біуретова реакція: до вмісту пробірок додають 1-2 мл 10% розчину NaOH, 3-5 крапель 1% CuSO₄ і струшують. В пробірках, де розщеплення білка не відбулося, з’являється фіолетове забарвлення. Там, де білок під дією шлункового соку розщепився до альбумоз і пептонів, розчин забарвлюється в рожевий колір.

Дають пояснення результатам досліду.

Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку

Мета роботи: Освоїти методику визначення кислотності шлункового соку. Встановити, чим вона обумовлена.

Матеріали та обладнання: Шлунковий сік тварин (відфільтрований), 1% розчин фенолфталеїну, метилоранж, склянки, бюретка, NaOH 0,1-n розчин, універсальний індикаторний папір.

Хід роботи:

1. Якісне визначення реакції шлункового соку. Опустити у сік універсальний папір і за зміною забарвлення визначити загальну кислотність шлункового соку.

2. Кількісна проба. В колбочку відміряють 5 або 10 мл відфільтрованого шлункового соку і додають в кожну колбочку по 2 краплі метилоранжу і фенолфталеїну, титрують 0,1-n розчином NaOH до переходу первинного забарвлення в солом’яно-жовте. Відмічають кількість витраченого при цьому лугу. Титрують далі розчин до яскраво-жовтого кольору; відмічають рівень лугу в бюретці. Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення розчину, не зникаючого за 1 хв. Відмічають рівень лугу в бюретці. Результати титрування: кількість їдкого натрію, витраченого до одержання солом’яно-жовтого кольору, визначає вільну соляну кислоту.

Кількість лугу, витраченого до одержання яскраво-жовтого кольору, визначає загальну соляну кислоту.

Різниця в кількості лугу при титруванні загальної і вільної соляної кислоти виражає зв’язану соляну кислоту.

Кількість всього лугу, витраченого на нейтралізацію кислоти шлункового соку, визначає загальну кислотність.

Якщо вільної соляної кислоти немає, то розрахунок проводиться за загальною кількістю лугу.

Результати титрування виражають умовно кількістю мл 0,1- n лугу, витраченого на титрування 100 мл шлункового соку, що відповідає однаковій кількості 0,1- n соляної кислоти в ньому.

Приклад розрахунку:

Взято для титрування 5 мл шлункового соку. Пішло лугу на титрування:

1) вільної соляної кислоти – 1,8мл;

2) загальної соляної кислоти – 2,9 мл;

3) зв’язаної соляної кислоти – 1,2 мл;

4) загальної кислотності – 3,1мл.

Помножити одержані цифри на 20 для перерахунку на 100 мл соку. Тоді кількість лугу буде дорівнювати відповідно: 364 58; 22; 62. це означає, що у 100 мл шлункового соку утримується децинормальної соляної кислоти:

1) у вільному вигляді – 36 мл; 2) зв’язаної – 22 мл; 3) загальної - -58 мл та 4) загальної кислотності ( у переводі на соляну кислоту) – 62 мл.