- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
Мета роботи: доказати наявність протеолітичної активності шлункового соку та встановити залежність дії ферментів від реакції середовища та температури.
Матеріали та обладнання: Натуральний або штучний шлунковий сік, фібрин, м’язовий білок або білок вареного курячого яйця, штатив з пробірками, мірна піпетка на 5 мл, водяна баня, підігріта до температури 25-30ºС; HCl, 0,5% і 0,2% розчини; NaOH, 10%; розчин CuSO4, 1% розчин; олівець по склу, термометр.
Хід роботи:
Протеолітичну дію шлункового соку визначають якісними кольоровими реакціями, що виявляють продукти гідролізу. У якості субстрату використовують фібрин, м’язовий білок або білок вареного курячого яйця. Дослід проводять за схемою, що наведена у таблиці 13.
Таблиця 13
Схема досліду
№ про-бірки |
Вміст пробірок |
Умови досліду |
Реакція |
1 |
2 мл шлункового соку, 0,2 – 0,3 г фібрину |
Поставити у холодну воду або у лід на 25-30 хвилин |
|
2 |
2 мл шлункового соку, 0,2 – 0,3 г фібрину |
Всі пробірки опускають на 1 годину в водяну баню при температурі 37-39ºС, якщо фібрин свіжий то достатньо 30 хвилин |
|
3 |
2 мл прокип’яченого шлункового соку, 0,2-0,3 г фібрину |
|
|
4 |
2 мл нейтралізованого NaOH шлункового соку (до синюватого забарвлення лакмусового папірця), 0,2-0,3 г фібрину |
|
|
5 |
2 мл 0,2% розчину HCl, 0,2-0,3 г фібрину |
|
Пробірки періодично струшують. Через 1 годину виймають пробірки з водяної бані і реєструють результати. Розчинення волокон фібрину у результаті протеолітичного розщеплення відбувається тільки у пробірці № 2. у нейтральному середовищі (пробірка № 3) і при низькій температурі (пробірка №1) фермент недостатньо активен. Кип’ятіння соку (пробірка №4) руйнує фермент. Соляна кислота (пробірка №5) фібрину не перетравлює, викликаючи легке набухання волокон. Для підтвердження результатів з вмістом проводять біуретову реакцію.
Біуретова реакція: до вмісту пробірок додають 1-2 мл 10% розчину NaOH, 3-5 крапель 1% CuSO4 і струшують. В пробірках, де розщеплення білка не відбулося, з’являється фіолетове забарвлення. Там, де білок під дією шлункового соку розщепився до альбумоз і пептонів, розчин забарвлюється в рожевий колір.
Дають пояснення результатам досліду.
Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
Мета роботи: Освоїти методику визначення кислотності шлункового соку. Встановити, чим вона обумовлена.
Матеріали та обладнання: Шлунковий сік тварин (відфільтрований), 1% розчин фенолфталеїну, метилоранж, склянки, бюретка, NaOH 0,1-n розчин, універсальний індикаторний папір.
Хід роботи:
1. Якісне визначення реакції шлункового соку. Опустити у сік універсальний папір і за зміною забарвлення визначити загальну кислотність шлункового соку.
2. Кількісна проба. В колбочку відміряють 5 або 10 мл відфільтрованого шлункового соку і додають в кожну колбочку по 2 краплі метилоранжу і фенолфталеїну, титрують 0,1-n розчином NaOH до переходу первинного забарвлення в солом’яно-жовте. Відмічають кількість витраченого при цьому лугу. Титрують далі розчин до яскраво-жовтого кольору; відмічають рівень лугу в бюретці. Продовжують титрування до появи рожевого забарвлення розчину, не зникаючого за 1 хв. Відмічають рівень лугу в бюретці. Результати титрування: кількість їдкого натрію, витраченого до одержання солом’яно-жовтого кольору, визначає вільну соляну кислоту.
Кількість лугу, витраченого до одержання яскраво-жовтого кольору, визначає загальну соляну кислоту.
Різниця в кількості лугу при титруванні загальної і вільної соляної кислоти виражає зв’язану соляну кислоту.
Кількість всього лугу, витраченого на нейтралізацію кислоти шлункового соку, визначає загальну кислотність.
Якщо вільної соляної кислоти немає, то розрахунок проводиться за загальною кількістю лугу.
Результати титрування виражають умовно кількістю мл 0,1- n лугу, витраченого на титрування 100 мл шлункового соку, що відповідає однаковій кількості 0,1- n соляної кислоти в ньому.
Приклад розрахунку:
Взято для титрування 5 мл шлункового соку. Пішло лугу на титрування:
1) вільної соляної кислоти – 1,8мл;
2) загальної соляної кислоти – 2,9 мл;
3) зв’язаної соляної кислоти – 1,2 мл;
4) загальної кислотності – 3,1мл.
Помножити одержані цифри на 20 для перерахунку на 100 мл соку. Тоді кількість лугу буде дорівнювати відповідно: 364 58; 22; 62. це означає, що у 100 мл шлункового соку утримується децинормальної соляної кислоти:
1) у вільному вигляді – 36 мл; 2) зв’язаної – 22 мл; 3) загальної - -58 мл та 4) загальної кислотності ( у переводі на соляну кислоту) – 62 мл.
