- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 3. Виділення муцину слини
Мета роботи: Виявити слизову білкову речовину – муцин в слині.
Матеріали та обладнання: Слина тварини або людини, пробірки, дистильована вода , 10% розчин оцтової кислоти.
Хід роботи: В пробірку влити 2 мл слини тварини або людини, додати до неї 1 мл води і 8-10 крапель оцтової кислоти . Пробірку струсити. Випаде, спливаючи на поверхню, осад білка і муцину. Додати ще 20 крапель оцтової кислоти. Частина осаду розчиняється, залишається муцин, який в оцтовій кислоті не розчиняється. Слина в пробірці втрачає свій слизовий характер .
Дайте пояснення цьому явищу.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРВІРКИ ЗА ТЕМОЮ
Споживання корму. Метаболічний та сенсорний стан насичення.
Класифікація слинних залоз та їх функції. Склад слини. Особливості травлення у ротовій порожнині.
Запропоновані наступні гіпотези механізму регуляції виділення шлункового соку:
– сік виділяється у відповідь на механічне подразнення стінок шлунка їжею;
– сік виділяється рефлекторно при подразненні їжею рецепторів язика;
– виділення соку регулюється речовиною, яка потрапляє до крові при надходженні до шлунку їжі.
Запропонуйте досліди з перевірки кожної гіпотези.
У собак з фістулами слинних залоз вивчають секрецію слини на м’ясо і м’ясний порошок. Чи буде на них однакова секреція слини за якістю та кількістю, а якщо ні, то чому?
Собаці з фістулами привушної і підщелепної слинних залоз насипають у ротову порожнину камінці або пісок. Чи однакова при цьому кількість виділеної слини? У якої залози буде сильніша секреція? Чому?
Заповніть таблицю - Органи травлення та їх значення
Відділ
Що відбувається в ньому з їжею
З якими залозами зв’язаний відділ
Загальне значення відділу у травленні
У собаки з фістулами підщелепної і привушної залоз перерізаний нерв (барабанна струна). Чи будуть виділяти слину обидві залози при годуванні собаки? Як зміниться діяльність підщелепної залози? Як називають секрецію підщелепної залози, яка розвивається після перерізання нерва
Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
Теоретична частина
До початку занять обов’язково треба згадати
Будову шлунку моногастричних тварин
Фази процесу травлення
Особливості травлення у капрофагів
Травними функціями шлунку є депонування їжі, механічна і хімічна обробка і поступова (порційна) евакуація вмісту шлунку в кишечник. У шлунку їжа набрякає, розріджується, її компоненти розчиняються і піддаються гідролізу ферментами слини і шлункового соку. Карбогідраза слини діє на вуглеводи корму в центральній частині вмісту шлунку, куди ще не проник шлунковий сік, що припиняє дію карбогідрази. Ферменти кислого шлункового соку діють на білки корму лише в тій частині харчового вмісту, яка безпосередньо контактує із слизовою оболонкою шлунку і в невеликому видаленні від неї, і лише в тому випадку, якщо шлунковий сік не був нейтралізований буферними властивостями корму. Таким чином, травлення в порожнині шлунку здійснюється, в деякій мірі, за рахунок слини, але провідне значення має секреторна і моторна діяльність самого шлунку.
Протеази шлункового соку розщеплюють білки до полі- і олігопептидів (при цьому звільняється мало амінокислот — близько 10%), які розщеплюються потім протеазами соку підшлункової залози і тонкої кишки до амінокислот.
Шлунковий сік є безбарвною прозорою рідиною, що містить соляну кислоту (0,3—0,5 %) і тому кислу реакцію (рН 1,5—1,8); рН вмісту шлунку значно вище, оскільки сік фундальних залоз частково нейтралізується прийнятим кормом. До складу шлункового соку входять вода (995 г/л), хлориди (5—6 г/л), сульфати (10 мг/л), фосфати (10—60 мг/л), гідрокарбонати (0—1,2 г/л) натрій, калій, кальцій, магній, аміак (20—80 мг/л). Осмотичний тиск шлункового соку вище, ніж плазми крові.
Кислотність шлункового соку пов'язана з наявністю в ньому різних неорганічних (HCl, кислі фосфати) і органічних (оксо-, окси-, аміно-, нуклеїнові, жирні кислоти і так далі) кислот. У зв'язку з цим виділяють поняття загальна кислотність шлункового соку. Основна причина кислотності шлункового соку пов'язана з наявністю в ньому соляної кислоти. Соляна кислота в шлунковому соку знаходиться у вільному і в зв'язаному (з білками і продуктами їх переварювання) стані. Обкладові клітини продукують соляну кислоту однакової концентрації (160 ммоль/л), але кислотність соку, що виділяється варіабельна.
Фізіологічна роль соляної кислоти. Соляна кислота шлункового соку викликає денатурацію і набрякання білків, готуючи їх до подальшого розщеплювання пепсинами; активує пепсиногени; створює кисле середовище, необхідне для розщеплювання харчових білків пепсинами; бере участь в антибактеріальній дії шлункового соку і регуляції діяльності травного тракту.
Органічні компоненти шлункового соку представлені азотвмісними речовинами (200—500 мг/л): сечовиною, сечовою і молочною кислотами, поліпептидами. Вміст білка досягає 3 г/л, мукопротеїдів — 0,8 г/л, мукопротеаз — 7 г/л. Органічні речовини є продуктами секреторної діяльності шлункових залоз і обміну речовин в слизовій оболонці шлунку, а також екскретуються через неї з крові.
