Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль

Мета роботи: Ознайомитися з дією амілази слини на крохмаль. Виявити умови, необхідні для дії ферментів слини.

Матеріали та обладнання: Слина тварин і людини; крохмальний клейстер 1% розчин;сирий крохмаль, 1% розчин; NaOH, 10% розчин; CuSO₄, 1% розчин; розчин Люголя; водяна баня з температурою 38-40°С; холодна вода чи посудина зі снігом; термометр; спиртівки, або сухий спирт; пробірки; градуйовані піпетки на 5 мл; олівці по склу.

Хід роботи:

У людини ополіскують ротову порожнину дистильованою водою впродовж 1-2 хвилин, повторюючи процедуру декілька разів. Зібрану у пробірку слину фільтрують. Слину, що накопичується у роті, можна збирати окремими порціями прямо в пробірку.

Нумерують 5 пробірок і проводять дослід за схемою, що наведена у таблиці 12.

Таблиця 12.

Схема досліду

№ пробірки	Вміст пробірок	Умови досліду	Реакція
			на крохмаль, проба Люголя	на цукор, проба Троммера
1	1 мл слини і 2 мл крохмального клейстеру	Поміщають у водяну баню на 10 хв при t=38-40°С
2	1 мл прокип’яченої слини і 2мл крохмального клейстеру
3	1 мл слини і 2 мл сирого крохмалю
4	1 мл слини і 2 мл крохмального клейстеру	Поміщають у водяну баню на 10 хв при t=0°С
5	1 мл води і 2 мл крохмального клейстеру

Через 10 хвилин пробірки виймають із водяної бані, охолоджують під краном і вміст пробірок ділять на однакові частини. З однією частиною вмісту пробірок проводять пробу на крохмаль та цукор. За результатами реакції судять о ферментативних процесах.

Пробу на крохмаль проводять з розчином Люголя, додаючи 3-5 крапель цього розчину у пробірки. Якщо розчин забарвлюється в синій колір, то розщеплення крохмалю не сталося. Зникнення синього забарвлення вказує на розщеплення крохмалю.

Розщеплення відбувається у пробірці №1. У пробірці №3 розщеплення може відбутися, але частіше не відбувається, тому що амілаза майже не перетравлює сирий крохмаль.

До другої частини вмісту додають 0,5мл 10% розчину NaOH, потім краплями (3-5) 1% розчин CuSO₄ до світло блакитного забарвлення і нагрівають до кипіння. Якщо крохмаль перейшов у цукор, з’являється буре забарвлення. Або спочатку утворюється жовтий осад гідрату закису міді (CuOH), який при подальшому нагріванні переходить у червоний осад закису міді (Cu₂O).

На основі проведеного досліду роблять висновки за результатами кожної із п’яти пробірок.

Дослід 2. Визначення лужності слини

Мета роботи: Визначити лужність секрету слинних залоз.

Матеріали та обладнання: Слина, індикатор метилоранж, 0,01-n розчин Н₂SO₄, піпетки градуйовані на 10 мл або штатив з бюреткою на 25 мл, склянки.

Хід роботи: В склянку відміряють 2 мл слини і додають 2-3 краплі індикатору метилоранжу. Титрують пробу слини і дистильованої води 0,01-n розчином Н₂SO₄ до червонувато-оранжевого кольору. Зробити розрахунок лужності слини в процентах NaHCO₃ (маючі на увазі наявність в слині в основному соди) за кількістю мілілітрів Н₂SO₄, що пішли на титрування.

Розрахунок.

1 мл 0,01 n Н₂SО₄ зв’язує 1 мл 0,01 NaHCO₃, в якому знаходиться 0,00084 г NaHCO₃

Н₂SО₄ + 2NaHCO₃↔ Na₂SО₄ + 2HCO₃

Якщо на титрування 2 мл слини пішло n мл Н₂SО₄, то у 2 мл слини міститься n*0,00084 г NaHCO₃, а в 1 мл слини буде (n*0,00084)/2 г NaHCO₃. лужність слини, яку виражено у % NaHCO₃ буде дорівнювати (n*0,00084*100)/2, %

Приклад розрахунку:

Якщо на титрування 1 мл слини пішло 8 мл 0,01 n Н₂SО₄, то в 1 мл слини знаходиться: 8 * 0,00084 г NaHCO₃, а лужність слини, яку виражено у % NaHCO₃ буде дорівнювати 8 * 0,00084*100, тобто 0,67% NaHCO₃