- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Теоретичні питання для самопервірки
Чому у комах "кров" (гемолімфа) звичайно безкольорова і дуже рідко (у мотиля – личинок, комарів – дзвінців або у личинок шлункових оводів) – червона, а у хребетних тварин – навпаки (кров безкольорова тільки у деяких антарктичних риб, наприклад, льодяної)? Пояснити такі виключення.
Кров деяких антарктичних риб безкольорова. Чому такі риби зустрічаються тільки в Антарктиці?
Двоє студентів розтинають жабу. Вони увесь час змочують її оголені внутрішні органи сольовим розчином і, незважаючи на це через деякий час ці органи починають зморщуватися і жаба гине. В чому причина її загибелі?
Як відбувається вихід рідини з кровоносного русла в тканини і всмоктування рідини із тканин?
Назвіть відомі Вам функції крові.
Складіть схему, що характеризує склад крові.
Які Ви знаєте буферні системи крові, з яких елементів вони складаються?
Напишіть реакції сполук, які складають карбонатну буферну систему з кислотою (наприклад, HCl)
Напишіть реакції сполук, які складають карбонатну буферну систему з лугом (наприклад, NaOH).
Чому дорівнює онкотичний тиск крові в мм. рт. стовпа, якщо осмотичний тиск крові дорівнює 7,6-8,1 атм, а онкотичний тиск складає 1/220 осмотичного?
Визначити об’єм крові у таких тварин:
коня масою 600 кг; корови масою 550 кг; свині масою 150 кг; вівці масою 60 кг; кроля масою 5 кг, якщо відомо, що залежність об’єму крові (Vк, мл) від маси тіла (Мт, кг) описується таким рівнянням: Vк=65,6Мт1,02.
Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
Теоретична частина
При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:
Будова та функції еритроцитів.
Будова та функції лейкоцитів
Будова та функції тромбоцитів
До формених елементів крові відносяться еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Кожний із цих формених елементів виконує в крові визначені функції і для кожного виду тварин вміст формених елементів відносно постійний. На вміст клітинних елементів впливають багато факторів – вік, фізіологічний стан, час року і доби і ряд інших факторів. Значна зміна клітинного складу відбувається при дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, погіршенні умов утримання і годівлі, при захворюваннях.
Еритроцити, їхні функції і властивості
У ссавців еритроцити без’ядерні, у птахів, риб, амфібій, земноводних – ядерні. Діаметр 7-9 мкм, форма двояковогнутого диску, щільність 1,095. Утворюються всередині судин у синусах червоного кісткового мозку. Еритроцити живуть 100 -120 днів, після чого фагоцитуються клітинами ретикулоендотеліальної системи печінки, селезінки та кісткового мозку. За добу поновлюється 0,8 – 1% еритроцитів.
Функції еритроцитів
участь у транспорті СО2 та О2
транспорт поживних речовин - адсорбованих на їх поверхні амінокислот
участь у підтриманні рН крові
участь у явищах імунітету (адсорбують на своїх поверхні різні отрути, які потім руйнуються клітинами ретикулоендотеліальної системи)
Щільність еритроцитів вища, ніж плазми крові. Тому при відстоюванні крові еритроцити повільно осідають на дно. Величина СОЕ залежить від кількості еритроцитів, їх розміру, білкового складу плазми. Підвищується при зменшенні альбумінів і збільшенні фібриногену, ліпо- і імуноглобулінів, при патрологіях (при утворені агрегатів –еритроцитів, що склеїлися - які швидше осідають)
Гемоліз еритроцитів.
Гемоліз – руйнація оболонки еритроцитів і вихід з них гемоглобіну. Буває:
хімічний (кислоти, луги, ефіри та ін.)
фізичний
механічний (при сильному страхуванні)
температурний (дія високих та низьких температур)
променевий (рентгенівське та УФ – опромінення)
осмотичний (руйнація у гіпотонічних розчинах)
Повний гемоліз – руйнація всіх еритроцитів (утворюється так називана лакова кров). При частковому гемолізі руйнуються не всі еритроцити
Осмотична резистентність (стійкість) еритроцитів
В гіпотонічних розчинах еритроцити набрякають, що може привести до часткового або повного гемолізу. Розрізняють два види резистентності
мінімальна – визначається концентрацією сольового розчину, яка викликає початкову стадію гемолізу найменш стійких еритроцитів
максимальна - визначається концентрацією сольового розчину, яка викликає повний гемоліз всіх еритроцитів.
Ширина резистентності – різниця між величиною мінімальної та максимальної стійкості.
