Дослід 1. Аналіз провідної системи серця

Мета роботи. Вивчити ступінь автоматії різних відділів серця.

Матеріали та обладнання. Жаба, набір інструментів для препарування, нитки, коркова пластина, секундомір, вата, марлеві серветки, розчин Рінгера.

Хід роботи. Жабу знерухомлюють і фіксують її на пластині. Оголюють серце. Потім пінцетом підводять під серце нитку, захоплюють вуздечку, що знаходиться між шлуночком і дорзальним боком серцевої сорочки, перев’язують її і розрізом відокремлюють від сорочки (за цю нитку зручно піднімати серце). Підраховують частоту серцевих скорочень.

Підводять тонким пінцетом нитку під аорту, потім беруть за прив’язану до вуздечки нитку, перевертають серце, повільно і обережно затягують нитку на межі (по білій лінії) між венозним синусом і передсердям. Якщо перша лігатура накладена правильно, то серце зупиняється, а венозний синус продовжує скорочуватися. Підраховують частоту скорочень венозного синуса.

При нанесенні механічного подразнення на шлуночок або передсердя обидва відділи серця скорочуються одночасно.

Другу лігатуру, не знімаючи першої, накладають на межі між передсердями і шлуночком. Нитка другої лігатури подразнює атріовентрикулярний вузол. У залежності від того, як накладена лігатура, спостерігають скорочення передсердь або шлуночка. Підраховують частоту скорочень кожного відділу серця за 1 хвилину.

Третю лігатуру накладають на нижню третину шлуночка і відмічають стан верхівки серця. Схема накладання лігатур Станніуса наведена на рис. 33

Рис. 33. Місця накладання лігатур Станніуса

1- перша лігатура; 2 - друга лігатура; 3 - третя лігатура

Результати досліду заносять у таблицю 8, та пояснюють причини зміни частоти скорочень різних відділів серця після накладання лігатур.

Таблиця 8.

Результати досліду: зміни частоти скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка після накладання кожної лігатури

Відділи серця	Частота скорочень серця за хвилину
	початкова	після накладання лігатури
		першої	другої	третьої
Венозний синус
Передсердя
Шлуночок
Верхівка серця

Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень

Мета роботи. Вивчити вплив зовнішніх умов на роботу серця.

Матеріали та обладнання. Жаба, коркова пластина, набір інструментів для препарування, розчин Рінгера, вата, марлеві серветки, склянки для води, посудина з льодом, гаряча вода, термометр.

Хід роботи. Жабу знерухомлюють і оголюють серце. Зрошують серце жаби розчином Рінгера з температурою 0, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50С та підраховують частоту серцевих скорочень. Отримані дані заносять в таблицю (табл.9).

Таблиця 9. Результати досліду

Температура розчину Рінгера, С	Жаби				У середньому
	1	2	3	4
0
5
10
15
20
25
30

за даними таблиці будують графік залежності частоти скорочень серця від температури (рис. 34).

частота

серцевих

с корочень

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 t

Рис. 34. Графік залежності частоти скорочень серця від температури