- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
Теоретична частина:
При підготовці до заняття необхідно розглянути питання:
Що вивчає фізіологія?
Які основні задачі фізіології?
Які розділи фізіології Ви знаєте
Що таке живий організм? Які основні ознаки живого?
Що розуміють під функціональною системою? Які розрізняють типи функціональних систем?
При проведенні лабораторних занять використовують різних тварин, переважно жаб, кролів, собак, голубів, курей, хом’яків, морських свинок, риб, гідробіонтів тощо. Вони є основними об'єктами досліджень під час вивчення таких розділів як фізіологія збудливих тканин (нервово – м’язова фізіологія), ендокринологія, кровообіг тощо. Лабораторних тварин утримують і розводять у спеціально обладнаних приміщеннях – віваріях.
Розчини - це однорідні суміші, які складаються з розчиненої речовини, розчинника і продуктів їх взаємодії. Для фізіологічних досліджень частіше за все використовуються рідкі процентні розчини. За способом виготовлення процентні розчини поділяють на три групи:
вагові процентні розчини – це розчини, які мають визначену кількість речовини в грамах у 100 грамах розчину;
вагово – об'ємні процентні розчини – це розчини, які мають визначену кількість речовини в грамах в 100 мл розчину;
об’ємні процентні розчини - це розчини, які мають визначену кількість міллілітрів розчиненої речовини в 100 мл розчину
Дослід 1. Фіксація тварин
Мета роботи: Ознайомитися з методами фіксації тварин при проведенні фізіологічних досліджень.
Хід роботи:
Жаби. Експерименту на жабах, як правило, має передувати повне знерухомлення їх за допомогою наркозу або руйнування центральної нервової системи. Жабу фіксують шпильками на фанерній або корковій дощечці, на якій вирізають кілька круглих отворів діаметром 2см, щоб досліджувані органи у випадку необхідності можна було розглянути під мікроскопом.
Пацюків та мишей захоплюють за шкіру на потилиці пінцетом або корнцангом (пінцетом з довгими ручками).Слід стерегтися укусів. Для гострих дослідів та операцій застосовують спеціальні операційні столики (рис. 1).
Рис. 1. Препараційний столик для маленьких тварин
1 - штатив, 2 – стойка штативу, 3 – висувний стрижень, 4 – панель столика, 5 – пази, 6 – зажими, 7 – головотримач, 8 – пристосування для фіксації хвоста
Птахи. Дрібних птахів утримують в одній руці, зажимаючи дзьоб великим і середнім пальцями. Курку за голову тримають однією рукою, а іншою обіймають тіло, обгорнуте рушником чи будь-якою тканиною або тримають за крила. При гострих дослідах і операціях птахів фіксують бинтом на операційних столиках, які призначені для кроликів або на спеціальному столику у вигляді коритца.
Кролів і морських свинок під час гострих дослідів та операцій фіксують у спинному або черевному положеннях на спеціальних операційних столиках (рис.2). Морських свинок (як і великих пацюків) можна фіксувати на металічних столиках для препарування мілких тварин (рис.1)
Переносити кролів слід у металевому або дерев'яному ящику. Брати треба руками за шкіру на спині і одночасно за вуха. Потрібна обережність, тому що кролі можуть сильно подряпати кігтями.
Рис. 2 Фіксація лабораторних тварин
А – кролика, Б – морської свинки
Фіксація собак і кішок також потребує виняткової обережності. Собак для хронічних дослідів і демонстрацій поміщають у станки. На щелепи накладають петлі з тасьми або одягають намордник. Кішок беруть руками за шкірні складки шиї і попереку, а потім вміщують у спеціальний шкіряний мішок або обгортають щільною тканиною. Для проведення операцій і гострих дослідів користуються спеціальними столиками.
Тварин закріплюють на операційному столику після наркозу. Голову фіксують головотримачем (рис. 3).
Рис. 3. Операційний стіл з фіксованою на ньому собакою (внизу головотримач)
Свині. Свиней (особливо поросят) можна фіксувати під час дослідів у станках, які призначені для фіксації собак.
При без станочній фіксації свиней у стоячому положенні використовують вірьовку, закрутку з довгою ручкою або різні конструкції щипців (рис.4). При операціях та гострих дослідах свиней фіксують на операційних столах для мілких сільськогосподарських тварин або к дерев’яних станках, зроблених у вигляді коритца або козлів.
Рис.4. Способи фіксації свиней: А – петлею з вірьовки; Б – закруткою; В – щипцями за щелепу; Г – щипцями за шию
Вівці, кози. Для проведення дослідів на вівцях і козах можна користуватися станками, які використовуються для фіксації собак, або виготовити спеціальні дерев’яні або металічні переносні станки, які можна було б поставити на стіл.
При операціях або гострих дослідах використовують операційні столи різних конструкцій, призначених для мілких сільськогосподарських тварин.
Коні. Спокійних коней при дослідженні тримають на поводі або прив’язують до стовпа; норовистих тварин фіксують на «розтяжці2 або у деннику за допомогою мотузок. При дослідженні задніх ділянок тулуба у коней піднімають передню кінцівку, згибаючи її у зап’ястку, або одягають на кінцівки так називану парувальну шлею ( рис. 5).
Рис. 5 Фіксація коней. А – підняттям передньої кінцівки; Б – накладання на кінцівки парувальної шлеї.
Велика рогата худоба. Спокійних тварин досліджують у стійлах або прив’язують за роги до стовпа, або користуються фіксаційним станком Виноградова (рис. 6). При відсутності фіксаційних пристосувань тварину утримують за допомогою недоуздка або петлі з вірьовки.
Рис. 6. Розбірний фіксаційних станок Виноградова
Якщо цього недостатньо, звертаються до допомоги відволікаючих засобів – здавленню носо-губного люстерка пальцями, носовим затиском Кумсієва або носо-губними щипцями (рис. 7).
Рис. 7. Фіксація великої рогатої худоби: А – за допомогою носових щипців; Б – за допомогою носового затискача Кумсієва
Для проведення деяких хірургічних операцій і дослідів тварин фіксують у стоячому положенні, прижимаючи до стінки манежу трубою, спеціально змонтованою на рухливій муфті. При складних порожнинних операціях велику рогату худобу фіксують на операційних столах.
Риби. Риб фіксують у спинному або черевному положенні за допомогою станка (рис. 8). У дерев’яну підставку вбито дві пари пружних металевих смужок, які охоплюють тулуб. Руху вперед заважає кільце або скляна воронка. При проведенні досліду у повітрі до рота риби вводиться трубка, якою подають керований напір води.
Рис. 8. Столик для фіксації риб.
1,2 – металеві пружні смужки, 3 – кільце.
