- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
Мета роботи. Ознайомитися з методами дослідження серцевого поштовху.
Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини.
Хід роботи. Велику або малу тварину фіксують, ліву передню кінцівку її відводять вперед. Долоню руки прикладають до грудної стінки в межах 4-5 міжреберного проміжку і визначають серцевий поштовх. У деяких тварин його можна виявити за здриганнями грудної стінки і рухами волосяного покриву. Звертають увагу на частоту серцевого поштовху, ритм, силу і місце його виникнення. Результати записують і аналізують.
Дослід 4. Дослідження пульсу
Мета роботи. Ознайомитися з методами дослідження пульсу у сільськогосподарських тварин.
Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини, секундомір.
Хід роботи. Фіксують тварину у станку і дають їй заспокоїтися. Дотримуючись правил безпеки проводять пальпацію пульсу: у коней на зовнішній щелепній артерії у судинній вирізці нижньої щелепи, інколи – на хвостовій артерії; у великої рогатої худоби – на артерії, яка розташована на внутрішній поверхні гомілки, а також на зовнішній щелепній артерії; у овець, кіз, собак і хутрових звірів – на стегновій артерії у паху, або на плечовій артерії на внутрішній поверхні плечової кістки.
При визначенні пульсу вказують:
1) частоту пульсових поштовхів за хвилину;
2) ритмічність (аритмічність);
3) величину розмаху стінки судин (малий чи великий пульс);
4) пружність судинної стінки при прощупуванні (м’який чи твердий пульс).
Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
Мета роботи. Ознайомитися з методикою дослідження звукових явищ, що супроводжують роботу серця.
Матеріали та обладнання. Піддослідні тварини, фонендоскопи, магнітофон.
Хід роботи.
1. За допомогою магнітофона відтворюють тони серця і відмічають зміни, які виникають при різних пороках серця.
2. Вислуховування (аускультацію) тонів серця проводять за допомогою фонендоскопа при витягнутій вперед лівій кінцівки тварини. До поверхні грудної клітки у проміжку між 3-5 ребрами прикладають фонендоскоп і проводять вислуховування тонів серця. Оптимальні точки двостулкового клапана у коня знаходяться у 5-му міжреберному проміжку зліва. Оптимальна точка тристулкового клапана – у 4-му міжреберному проміжку справа (у середині нижньої третини грудної клітки). Ці два тони є домінуючими у загальному звуку, який виникає при систолі серця. Оптимальна точка півмісяцевих клапанів аорти знаходиться у 4 міжреберному проміжку справа і зліва нижче лінії плечового суглоба, оптимальна точка півмісяцевих клапанів легеневої артерії – у 3 міжреберному проміжку зліва, у середині нижньої третини грудної клітки. Тони аорти і легеневої артерії створюють у сукупності діастолічний тон. При вислуховуванні звертають увагу на ясність тонів, частоту, ритм, відсутність шумів. Повторюють вислуховування після руху тварини.
Аналізують звукові явища, які виникають при роботі серця та роблять висновки щодо серцевих тонів.
Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
Мета роботи. Ознайомитися з методами непрямого (безкровного) вимірювання артеріального тиску у людини і тварин.
Матеріали та обладнання. Тонометр, фонендоскоп.
Хід роботи. Для визначення кров’яного тиску у людини ліву або праву руку поміщають на столі. Слідкують за тим, щоб лікоть і тонометр за можливістю були розташовані на рівні серця. На внутрішньому боці руки дещо вище ліктьового суглоба виявляють місце, де найбільш інтенсивно прощупується пульсація. На плече накладають манжет (рис. 27). Вставляють у вуха навушники фонендоскопа. Головку його поміщають під манжету і фіксують її на тому місці, де відчувається інтенсивна пульсація. Перекривають повітряний гвинт (обертаючи його за годинниковою стрілкою) і підвищують тиск повітря у манжеті. Тиск підвищують до тих пір поки чути пульсацію, при зупинці детектування пульсації, додатково підвищують тиск на 20-30 мм рт.ст. Повертають гвинт проти годинникової стрілки, повільно знижають тиск до тих пір поки у навушниках не буде чути пульсацію. Відмічають показники шкали, як максимальний або систолічний тиск. Продовжують повільне зниження тиску до зникнення пульсації. Відмічають показники манометра – мінімальний або діастолічний тиск.
Рис. 33. Вимірювання кров'яного тиску в людини (за Коротковим):
1 - гумова манжетка, 2 - манометр, 3 - груша, 4 - фонендоскоп
Повторюють вимірювання кров’яного тиску після 20-30 присідань, потім через хвилину, через три хвилини, дані записують у таблицю 12, визначають пульсовий тиск і аналізують отримані результати.
Таблиця 7. Результати досліду
Показники |
Тиск, мм рт.ст. |
|||
у спокої |
після присідань |
через 1 хв |
через 3 хв |
|
Систолічний тиск |
|
|
|
|
Діастолічний тиск |
|
|
|
|
Пульсовий тиск |
|
|
|
|
Вимірювання артеріального тиску у сільськогосподарських тварин базуються на тих же принципах що і у людини. У великої рогатої худоби і коней тиск вимірюють на хвостовій, а у овець і телят – на серединній артерії грудної кінцівки.
