- •Техніка безпеки у фізіологічній лабораторії
- •Тема 1 Піддослідні тварини та методи їх фіксації. Характеристика розчинів, що використовуються при проведенні фізіологічних досліджень Лабораторна робота 1
- •Дослід 1. Фіксація тварин
- •Дослід 2. Методи знеболювання тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 1
- •1.Основні принципи структурної та функціональної організації тварин
- •Фізіологія збудливих тканин
- •Лабораторна робота 2
- •Нервово-м’язова фізіологія. Основні властивості збудливих тканин Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Основні властивості збудливих тканин
- •Дослід 1. Приготування нервово-м'язового препарату
- •Дослід 2. Дослідження збудливості і провідності нерва
- •Дослід 3. Визначення порога збудливості нерва і м'яза
- •Дослід 4. Дослідження поодинокого і тетанічного скорочення м'яза
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою 2
- •Лабораторна робота 3 Нервово-м’язова фізіологія. Робота м’язів.
- •Робота м’язів
- •Дослід 1. Залежність величини скорочення м'яза від сили подразника
- •Дослід 2. Вплив величини навантаження на роботу м'яза. Визначення абсолютної сили м'яза
- •Лабораторна робота 4 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах. Еластичні та пластичні властивості м’язів
- •Дослід 1 Дослідження біоелектричних явищ у тканинах
- •1. Перший дослід Гальвані
- •2. Другий дослід л. Гальвані
- •3. Дослід вторинного скорочення Маттеучі
- •Дослід 2. Еластичні та пластичні властивості м'язів
- •Дослід 3. Динамометрія
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія центральної нервової системи
- •Лабораторна робота 5
- •Властивості спинномозкових рефлексів та нервових центрів. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
- •Дослід 2. Визначення часу рефлексу
- •Дослід 3. Аналіз рефлекторної дуги
- •Дослід 4. Сумація збуджень у центральній нервовій системі
- •Дослід 5. Післядія та іррадіація збудження у нервових центрах
- •Дослід 5. Сегментарний характер спинномозкових рефлексів
- •Дослід 6. Гальмування рефлексів
- •Дослід 7.
- •Xід роботи:
- •Залози внутрішньої секреції
- •Лабораторна робота 6
- •Вплив гормонів на роботу кровоносної системи тварин
- •Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
- •Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія кровооббігу
- •Лабораторна робота 6
- •Фізіологія серцево – судинної системи
- •Дослід 1. Цикл серцевої діяльності і його фази
- •Дослід 2. Спостереження за рухом клапанів серця
- •Дослід 3. Дослідження серцевих поштовхів
- •Дослід 4. Дослідження пульсу
- •Дослід 5. Дослідження роботи серця клінічними методами. Прослуховування (аускультація) тонів серця
- •Дослід 6. Вимірювання кров’яного тиску
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 7 Аналіз провідної системи серця. Регуляція серцевої діяльності
- •Дослід 1. Аналіз провідної системи серця
- •Дослід 2. Вивчення впливу температури на частоту серцевих скорочень
- •Дослід 3. Дослідження впливу електролітів на роботу серця
- •Дослід 4. Рефлекторні впливи на роботу серця
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Фізіологія крові
- •Лабораторна робота 8
- •Фізико – хімічні властивості крові
- •Дослід 1. Взяття крові
- •Дослід 2. Приготування і фарбування мазків крові
- •Дослід 3. Одержання плазми, сироватки, дефібринованої крові та фібрину
- •Дослід 4. Визначення буферних властивостей сироватки крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 9 Властивості формених елементів крові
- •Лейкоцити, їх види і значення
- •Дослід 1. Гемоліз еритроцитів
- •Дослід 2. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів
- •Дослід 3. Швидкість осідання еритроцитів
- •Дослід 4. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Дослід 5. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 10 Зсідання крові
- •Дослід 1. Визначення швидкості зсідання крові
- •Дослід 2. Визначення тривалості кровотечі
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота 11 Властивості гемоглобіну та його поєднань
- •Дослід 1. Визначення кількості гемоглобіну в крові
- •Дослід 2. Одержання кристалів геміну і гемоглобіну
- •Дослід 3. Кольоровий показник крові
- •Теоретичні питання для самопервірки
- •Лабораторна робота №12 Тема. Травлення у ротовій порожнині
- •Дослід 1. Дія ферментів слини на крохмаль
- •Дослід 2. Визначення лужності слини
- •Дослід 3. Виділення муцину слини
- •Лабораторна робота №13 Тема. Травлення у шлунку
- •Дослід 1. Вплив шлункового соку на білки
- •Дослід 2. Визначення кислотності шлункового соку
- •Дослід 3. Розміщення корму в шлунку
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 14 Тема. Особливості травлення у жуйних
- •Дослід 1. Дослідження органічних кислот вмісту рубця
- •1. Визначення молочної кислоти.
- •2. Визначення летких жирних кислот
- •Дослід 2. Дослідження видового складу інфузорій
- •Лабораторна робота № 15 Тема. Травлення у кишечнику
- •Дослід 1. Визначення емульгуючи властивостей жовчі
- •Дослід 2. Реакції на жовчні кислоти та жовчні пігменти
- •Дослід 3. Регуляція моторики тонкого відділу кишечника жаби
- •Дослід 4. Спостереження за всмоктувальними властивостями кишкового тракту жаби
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №16 Тема. Дихання
- •Механізм легеневого дихання
- •Дослід 1.Модель дихальних рухів
- •Дослід 2 Знайомство з методом спірографії. Визначення всіх ємкостей і об’ємів, які характеризують зовнішнє дихання, за допомогою спірограма
- •Дослід 3. Спірометрія. Визначення за допомогою спірометру життєвої ємкості легень і складаючих її об’ємів
- •Дослід 4. Рефлекторний вплив на дихання
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота № 17 Тема. Лактація
- •Дослід 1. Визначення лактози в молоці
- •Дослід 2. Визначення амілази в молоці
- •Дослід 3. Підрахунок жирових кульок
- •Лабораторна робота № 18 Тема. Сенсорні системи
- •Властивості рецепторів: специфічність (модальність), чутливість, адаптація, сенсибілізація, контрастність, відтворення послідовних уявлень.
- •Слуховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор. Смаковий аналізатор є контактним. Рецептори смаку - хеморецептори - розташовані в сосочках язика, м'якого піднебіння, задній стінці глотки, мигдалинах і надгортаннику.
- •Шкірний аналізатор. Шкіра являє собою поверхню, за допомогою якої тварина контактує з зовнішнім середовищем, відчуваючи температурні, тактильні і больові подразнення.
- •Дослід 1. Вплив адреналіну та атропіну на просвіт зіниці
- •Дослід 2. Кісткова провідність звуку
- •Дослід 3. Визначення локалізації джерела звуку
- •Дослід 4. Слухова адаптація
- •Дослід 5. Нюхова адаптація
- •Дослід 6. Температурна адаптація
- •Лабораторна робота № Тема. Розмноження
- •Дослід 1. Дослідження статевого циклу в мишей
- •Дослід 2. Вплив статевих гормонів на статеві органи самки
- •Дослід 3. Визначення густоти сперми
- •Дослід 5. Визначення кількості сперміїв в еякуляті
- •Лабораторна робота № 19 Тема. Виділення
- •Фильтраційно-реабсорбційна теорія утворення сечі
- •Фізіологія шкіри
- •Фізіологія потових залоз
- •Сальні залози і їхнє значення
- •Лабораторна робота № 20 Тема. Вища нервова діяльність
- •Дослід 1. Утворення умовних рефлексів у дрібних тварин
- •Теоретичні питання для самопервірки за темою
- •Лабораторна робота №21 Тема. Обмін речовин та енергії
- •Дослід 1. Визначення енергетичного обміну методом непрямої калориметрії
- •Тестові завдання для перевірки
- •До загальних функцій клітин відносяться:
- •До специфічних функцій клітин відносяться:
- •Полегшена дифузія – це
- •Загальна фізіологія
- •Вікова фізіологія
- •Спеціальна фізіологія
- •8. Фізіологічна система це
- •Хімічний метод попереднього обробітку рослинного корму, це
- •50.Травний тракт виконує такі функції:
- •51.Ферменти виробляється такими клітинами:
- •52.У шлунковому соці хлористоводнева кислота має таке значення:
- •53.Нуклеаза
- •54.Мальтаза
- •55.Лактаза
- •74.Коефіцієнт зношування, це
- •75.Азотистий баланс, це
- •87.Температура середовища називається критичною, коли
- •88.Основним обміном називають
- •89.Негативний азотистий баланс, це
- •104.Фаза ізометричного скорочення характеризується
- •105.Фаза швидкого вигнання характеризується
- •105.Фаза повільного вигнання характеризується
- •107.Фаза швидкого наповнення
- •121.Судини опору
- •122.Судини – сфінктери
- •123.Обмінні судини
- •124.Ємкісні судини
- •125.Шунтувальні судини
- •126.Мікроциркуляторне русло
- •127.Хвилі першого порядку
- •128.Артеріальний пульс
- •129.Хвилі другого порядку
- •130.Хвилі третього порядку
- •151. Адекватним подразником для м'язів в експерименті є:
- •193. Статевий цикл, це
- •194. Статевий сезон це
- •200. Середній етап вагітності характеризується
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •Додаток 1 Морфологічні показники крові різних видів тварин та людини
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23
Дослід 1. Вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин
Мета роботи. Вивчити вплив адреналіну на просвіт кровоносних судин.
Матеріали та обладнання. Кролик, рушник, адреналін, очна піпетка.
Хід роботи. Вплив адреналіну на судини визначають за кольором кон’юнктиви ока білого кролика у нормі та після закапування краплі адреналіну. Просвіт судин визначають за інтенсивністю забарвлення кон’юнктиви.
Д ослід 2. Дослідження впливу гормонів на роботу серця
Мета роботи. Вивчити вплив адреналіну на роботу ізольованого серця жаби.
Матеріали та обладнання. Жаба, набір інструментів для препарування, коркова пластина, універсальний штатив, міограф, кімограф, розчин адреналіну, канюля, піпетки, вата, марлеві серветки
Хід роботи. Жабу знерухомлюють і фіксують на пластині черевцем догори. Оголюють серце. Перев’язують обидві аорти, лігатуру для зручності не обрізають. З іншої нитки роблять невелику петлю і накладають її на поверхню лівого передсердя, під лівою дугою аорти. Захоплюють і трохи піднімають пінцетом стінку передсердя у середині простору, що обмежений петлею, надрізають передсердя тонкими ножицями, через отвір у передсерді просовують кінець канюлі у шлуночок. Затягують петлю, що накладена на передсердя, міцно закріпляють серце на канюлі. Після цього швидко заповнюють канюлю розчином Рінгера. Піднімають канюлю, а разом з нею серце, перерізають обидві дуги аорти і потім другим розрізом, що проходить нижче порожнистих вен, вирізають серце із тіла жаби, не пошкодивши венозного синуса. Щоб серце не вислизнуло, кінці ниток закріплюють навколо канюлі. У канюлі замінюють розчин доти, поки він не стане прозорим. Якщо серце ізольоване правильно то при кожному скороченні шлуночка розчин викидається у канюлю, а під час діастоли знову повертається у серце.
Канюлю закріпляють у штативі, верхівку серця захоплюють серфіном, який з’єднується з міографом. Встановлюють міограф у горизонтальному положенні і по дотичній наближають до кімографа. Записують криву скорочень ізольованого серця, що живиться розчином Рінгера. Досліджують вплив на діяльність серця адреналіну . для цього додають піпеткою у канюлю 0,5 мл розчину адреналіну. Досліджують зміни у роботі серця.
Вплив адреналіну можна досліджувати на оголеному серці жаби. З цією метою на працююче серце наносять краплями розчин адреналіну. Візуально можна спостерігати дію цієї речовини, капаючи її розчини на ізольоване серце, що розміщене у розчині Рінгера на годинникову скельці.
Теоретичні питання для самопервірки
Перелічіть відомі Вам ендокринні залози.
Класифікація ендокринних залоз за походженням і топографією
Перелічіть відомі Вам гормони гіпофіза.
Перелічіть відомі Вам гормони щитовидної, паращитовидної і підшлункової залози.
Перелічіть відомі Вам гормони надниркових залоз.
Перелічіть відомі Вам статеві гормони.
Заповніть таблицю, характеризуючи гормони:
Параметри
Характеристика гормону
Назва гормону
Місце утворення
Хімічна природа
Формула
Молекулярна маса (число АК-залишків для поліпептидів)
Чим стимулюється виділення гормону
Орган (клітина) – мішень
Дія на клітину
Дія на організм
Час напіврозпаду
Приведіть експериментальні дані, які б підтверджували вплив гіпоталамуса на передню долю гіпофіза.
Чому гіпоталамус і гіпофіз об’єднані в єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, який зв’язок між цими органами?
Перелічить відомі Вам рилізінг-фактори гіпоталамуса.
Опишіть механізм регуляції функцій ендокринної системи.
Які гормони називаються "тропними" і в якій долі гіпофіза вони виробляються?
Перерахуйте відомі Вам тропні гормони;
Назвіть відомі Вам залози – мішені.
Охарактеризуйте клітини - мішені
Заповніть таблицю:
Рилізінг-фактор
Гормон гіпофіза
Орган – мішень
Яка дія гормонів щитовидної залози на споживання кисню і теплопродукцію;
Яка дія гормонів щитовидної залози на обмін вуглеводів;
Яка дія гормонів щитовидної залози на обмін холестерину;
Яка дія гормонів щитовидної залози на ріст.
Назвіть гормони, які приймають участь в регуляції вмісту кальцію в крові і кістковій тканині.
На виділення яких гормонів переважно впливає адренокортикотропний гормон?
Який взаємозв’язок між секрецією АКТГ і вмістом кортикостероїдів в крові?
Складіть схему взаємозв’язку між паратгормоном і тиреокальціотоніном:
Гормон
Вміст гормону
Вміст кальцію в
крові
кістках
Паратгормон
підвищений
знижений
Тирокальціотонін
підвищений
знижений
Що таке ренін-ангіотеїзинова система? Як вона впливає на секрецію альдостерона?
Що таке глікогеноліз;
Що таке глікогенез;
Що таке гліконеогенез?
Охарактеризуйте властивості гормонів
Класифікація гормонів
ТЕМА 5
