Дослід 1. Вивчення рефлексів спинного мозку та їхніх рецептивних полів
Мета роботи: Ознайомитися зі спинномозковими рефлексами та їхніми рецептивними полями в жаб.
Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, розчин Рінгера, 0,5 %-й розчин H2SO4, склянка з водою, фільтрувальний папір (шматочки 4-6 мм2), волосяна щіточка.
Хід роботи: Готують спинальну жабу, для чого руйнують її головний мозок і зберігають спинний. Жабу підвішують у штативі, і залишають на 5 - 8 хвилин (рис. 25), за які проходить шок (післяопераційне пригнічення спинного мозку).
Кожне з подразнень наносити з інтервалом у 2 – 3 хвилини. Після впливу кислоти відразу обмивати жабу, окупаючи її у склянку з водою (вода не повинна попадати на мозок).
Прикласти папірець, змочений розчином кислоти до задньої поверхні стегна одної з лапок; жаба скидає папірець рухом тієї ж лапки (рефлекс обтирання). Покласти папірці з кислотою на область навколо анального отвору. Обидві задні кінцівки згинаються і розгинаються, обтираючи місце подразнення гомілковостопними суглобами.
Рис. 25 Прилад для вивчення спинномозкових рефлексів
Покласти папірець з кислотою на черевце жаби між передніми лапками. Жаба скидає папірець обома передніми лапками. Звернути увагу на «доцільний», пристосувальний характер рефлекторних реакцій спинного мозку і на зв’язок окремих рецептивних полів з визначеною групою м’язів.
Накласти папірець з кислотою на бокову поверхню черевця. Жаба скидає папірець лапкою тієї ж сторони. Повторити подразнення і притримати цю лапку рукою. Жаба скидає подразник лапкою з протилежного боку (перехресний рефлекс). Покласти 1-2 папірця, змочених кислотою, на спинку жаби. У результаті іррадіації (розповсюдження) збудження у центрах спинного мозку виникає генералізована рухова реакція всіх кінцівок і тулуба жаби.
Ущипнути пінцетом по черзі шкіру однієї, потім другої лапки. Лапки відсмикуються. Подразнюючи сухою волосяною щіточкою зовнішню поверхню стопи або гомілки, отримати рефлекс згинання лапки, подразнюючи тильну сторону стопи і гомілки – рефлекс розгинання (рис. 26)
Рис. 26 Рецептивні поля рефлексів:
1 – згинального; 2 – розгинального;
3 - обтирального
Дослід 2. Визначення часу рефлексу
Мета роботи: Визначити час рефлексу і встановити залежність часу рефлексу від сили подразника.
Матеріали та обладнання: Жаба, набір інструментів для препарування, розчин Рінгера, 0,1; 0,3; 0,5 і 1 %-й розчини H2SO4, у стаканчиках, склянка з водою, штатив із зажимом.
Хід роботи: Спинальну жабу фіксують у штативі (рис. 18). Пальці її задньої кінцівки занурюють у склянку з 0,1 % розчином H2SO4,. Визначають час рефлексу (час від моменту занурення лапки в розчин сірчаної кислоти до моменту її висмикування). Після обмивання лапки водою визначають час рефлексу на розчини сірчаної кислоти концентрацією 0,3; 0,5 і 1%. Дослідження проводять послідовно на одній і тій самій лапці через кожні 2 – 3 хв. Після досліду лапку обмивають від кислоти, занурюючи її в воду. Глибина занурення лапки в розчин кислоти має бути однаковою. Результати спостережень подають у вигляді таблиці (табл. 5) і встановлюють залежність між силою подразника і часом рефлексу.
Таблиця5. Залежність часу рефлексу від сили подразника
Концентрація сірчаної кислоти, % (сила подразника) |
Час рефлексу, с |
0,1 |
|
0,3 |
|
0,5 |
|
1,0 |
|