11. Класифікаційні схеми речення.

речення поділяють на прості і складні. прості є монопредикативними одиницями, складні речення є одиницями Поліпредикативними. прості речення поділяються на типи:

• за метою висловлювання- розповідні питальні спонукальні та бажальні

• за емоційним забарвленням- окличні емоційно забарвлені та неокличні емоційно нейтральні

• за способом вираження змісту- стверджувальні і заперечні

• за здатністю нездатністю членуватися- членуванні, нечленовані

• за складом граматичної основи -двоскладні та односкладні

• за другорядними членами речення -поширені і непоширені

• за наявністю відсутністю необхідних членів речення повні та неповні

12. Комунікативні типи речень

розповідні речення- це речення в яких мовець повідомляє про певні предмети явища навколишнього світу. вони реалізують повідомлення. Для них характерна розповідна інтонація з підвищенням тону на логічно наголошених у слові і зниженням Тону в кінці речення. предикативні компоненти виражаються індикативними формами дієслів, інфінітивами та номінативними формами іменників, а також конюнктивними формами дієслів. питальні речення це речення в яких мовець виражає запитання що вимагає відповіді від співрозмовника. основним граматичним засобом є питання інтонація, додатковим засобом є особливий порядок слів, частки і займенникові слова. питальні займенники,прислівники- Невже Хіба чи що декуди скільки -Невже люди говорять правду виділяють- загально питальні речення- передбачають отримати ствердну або заперечну відповідь. ці речення незайменникові, засобами вираження виступає інтонація або інтонації +частка. дітей нема? частково питальні мають з'ясувальне характер, передбачають отримати нову часткову інформацію. функція реалізується в питальних словах. вони є займенниками. Чого являєшься мені у сні? спонукальні речення це речення в яких мовець виражає адресоване співрозмовникові спонукання до дії. вони виявляються в часткових значеннях від категоричного (наказу вимога заборона розпорядження команда) і пом'якшеного спонукання (прохання благання) до нейтрального (порада застереження рекомендації ). засобами імперативності виступають форми підмета і присудка. підмет формується у кличному відмінку ,присудок має форму наказового способу другої особи однини/ множини чи першої особи множини. функції імперативних засобів можуть виконувати форми дійсного способу, форми умовного способу, інфінітивні форми ,вигукуванні слова. Гайда, ххлопці назад!, Вийди, вийди сонечко! бажальні речення -це речення виражає бажання мовця яке він б хотів здійснити сам чи яке б могло реалізуватися в дії стані певної особи предмета. виражається аналітичними формами умовного способу або наказового способу- втекти б до моря голубого, хай хлопці погуляють. Типи речень за емоційним забарвленням- існують речення окличні( емоційно забарвлені) та неокличні (емоційно нейтральні). окличні речення характеризуються підсиленої напруженою інтонацією яка відображає позитивну чи негативну оцінку висловленого. існують власне окличні речення які виражені засобом емотивності- експресивної часткою, вигуком, займенником прислівником в ролі підсилювальних часток- Деж той світ!?, А який дивний степ уночі. Ти виходь на стежку!