- •Предмет і завдання синтаксису
- •Синтаксичні відношення і звязки .
- •Словосполучення як мовна одиниця..
- •Словосполучення серед інших одиниць мови
- •ПідрядНе словосполучення.
- •Синтаксичні звязки в підрядних словосполученнях.
- •Семантико-синтаксичні відношення у підрядному словосполученні.
- •Прості складні та комбіновані словосполучення
- •Речення як мовна одиниця.
- •Основні ознаки речення
- •Класифікаційні схеми речення.
- •Комунікативні типи речень
- •Стверджувальні і заперечні речення .
- •Структурна схема простого речення.
- •Парадигма простого речення
- •Поняття про члени речення.
- •17.Односкладні речення
- •18.Неповні речення
- •21 Головний член односкладного речення
- •22.Додаток
- •23 Означення
- •24. Обставина
- •25 Нечленовані речення
- •26 Поняття ускладненння в структурі простого речення.
- •27. Відокремлені члени речення
- •28.Відокремлювально-уточнювальні члени речення
- •29.Однорідні члени речення
- •30. Вставні компоненти
- •31. Вставлені компоненти
- •32.Звертання
Предмет і завдання синтаксису
Синтаксис - розділ мовознавства що вивчає засоби і способи розбудови зв'язного мовлення. синтаксичними одиницями є речення (просте, ускладнене, складне) та текст. одиниці інших рівнів елементами речення існують як найменші комунікативні одиниці. речення -це об'єкт синтаксису, що виражає думку має формально граматичну будову, інтонаційну завершеність,комунікативнуспрямованість. Синтаксична одиниця постає у триєдності: речення –висловлення- предикативна одиниця. Речення- це одиниця мовної системи, що становить інваріантну модель. висловленням називають реалізацію речення, що є його варіантна модель.
формально-синтаксичний аспект передбачає встановлення всіх синтаксичних зв'язків й виділення компонентів членів речення (поділ на прості / складні, односкладні / двоскладні, поширені /непоширені; повні/неповні; членовані/нечленовані;розповідне/питальне/спонукальне/бажальне; неокличне/окличне; стреврджувальне/заперечне).
Семантико-синтаксичний (2 пол. 20 ст). уможливлює вирізнення одиниць семантичної природи- синтаксем (предикатні (процес, дія, стан, якість, кількісні, локативні) + субстанціальні (суб’єкт, об’єкт, локатив, адресат, інструменталь тощо). речення в семантико-синтаксичні парадигмі називають пропозицією. у реченні стільки пропозицій скільки в ньому предикативних знаків. Елементарне з семантичного погляду речення позначає 1 ситуацію, чи подію.
Комунікативний аспект вивчення речення. спрямований на явище актуалізації. актуалізація це надання слову чи групи слів модальної характеристики, часової перспективи та інтонаційної завершеності.
синтаксичний рівень мови- це синтаксичні засоби та правила їхнього використання. засобами служать одиниці нижчих ярусів- фраземи, форми слів, морфеми, фонеми, а також інтонація, синтаксичні зв'язки ,порядок розташування. предметом вивчення синтаксичної науки виступають закони будови зв'язного мовлення, яке постає в реченнєвих конструкціях. Об’єкти: речення, словосполучення, компоненти слсп чи речення, складні синтаксичні одиниці (пов’язані з текстологією) – надфразні єдності.
Синтаксичні відношення і звязки .
Засобами синтаксису виступають: інтонація, порядок розташування компонентів, синтаксичні зв'язки, слова, речення. матерія синтаксису- це оформлені зв'язки між словами на рівні простого речення та зв'язки між реченнями у складних синтаксичних утвореннях. відношення це дух синтаксису. структура відношень між компонентами речення називають глибинною. універсальна семантична структура це «носії ознаки + ознака». семантична структура речення- це сукупність семантичних чи смислових залежностей, яка передбачає наявність двох типів знаків: субстанціональний та предикативних. центральним серед предикативних є предикат.(у двоск реч збігається з присудком,а в односкл з гол членом речення). синтаксеми є найменшими носіями смислу на рівні речення. Типи синтаксичного зв’язку простого речення
- предикативні відношення- це відношення ознаки до її предмета-носія, що актуалізовані в часі та способі. Н День сонячний.
-атрибутивні відношення- це відношення у яких ознака абсолютизується і не пов'язується зі способово- часовими параметрами. Н сонячний день
- субстанціональні відношення - відношення предмета до ознаки (дія, процес, стан, власне ознака). Н шукати Правди, торгував квітами
- обставинні відношення виражають стосунок обставини до дії-ознаки, окреслюють зовнішню обстановку, що супроводжує дію-ознаку: час місце мету причину умову наслідок. Н зустрінемося Завтра, не прийшов через дощ
граматичні залежності репрезентують формально-граматичну структуру речення (поверхнева структура), одиницями якої виступають члени простого речення та предикативні частини складного речення. у синтаксисі існує дихотомічна парадигма:
гіпотаксис- це система зв'язків та відносин між різнофункціональними, синтаксично нерівноправними одиницями, де один компонент є головним,опорним а другій- підпорядкованим. властивий підрядним словосполученням складнопідрядним реченням. представляє підрядних граматичний зв'язок паратаксис охоплює одиниці, компоненти яких є синтаксично рівноправними: сурядне словосполучення складносурядне речення. представляє сурядних граматичний зв'язок.
предикативні відношення в односкладних реченнях втілюється синтетично: в одному слові- головному членові односкладного речення. Н вже дніє поволі. для простого речення визначальним є зв'язок координації, для складного існує- сурядний підрядний і недиференційований синтаксичні зв'язки.
