- •1. Визначення товарознавства. Об’єкт та предмет товарознавства. Товарознавство в системі наук про торгівлю. Матеріалознавство і товарознавство: спільності та відмінності
- •2. Система «виробництво – обмін - споживання» як основа формування життєвого циклу товарів і змісту товарознавства
- •3.Зародження, становлення і розвиток товаознавства як науки.
- •4.Сучасна методологія товарознавства: визначення і коротка характеристика категорій і методів вивчення
- •Поняття про рівень вимог до товарів і характеристика факторів, що їх визначають. Класифікація вимог до товарів
- •7. Загальні поняття про споживні властивості непродовольчих товарів та їх класифікація
- •8. Утилітарні властивості непродовольчих товарів: групування і коротка характеристика окремих груп.
- •9.Естетичні властивості непродовольчих товарів, поняття та характеристика їх показників.
- •10.Якість товару: визначення і наявні протиріччя в його формуванні. Показники якості товарів та їх класифікація
- •12.Методи оцінки якості непродовольчих товарів: загальні поняття і класифікація. Об’єктивні методи
- •Суб’єктивні методи
- •13.Характеристика об’єктивних та суб’єктивних способів оцінювання якості товарів
- •14. Рівень якості товарів: визначення, методи вимірювання та суспільного оцінювання
- •15. Рівень якості товарів: визначення, методи вимірювання та суспільного оцінювання
- •17. Методи класифікації непродовольчих товарів та їх значення для управління товарорухом
- •20.Асортимент непродовольчих товарів: терміни і визначення. Показники асортименту та їх характеристика
- •22. Ергономічні властивості непродовольчі товарів: визначення, показники та їх характеристика
- •23.Надійність непродовольчих товарів та її показники: поняття та визначення
- •24. Екологічні властивості та безпека непродовольчих товарів, їх характеристика
- •25.Інтегральний показник якості товарів, його суть і вплив на конкурентоспроможність товарів
- •27. Завдання товарної інформації в ринках умовах.
- •28. Рекламно-довідникова інформація про товари та їх характеристика
- •29.Характеристика видів експлуатаційно-супровідкової інформації
- •30. Основні вимоги до товарної інформації
- •31.Конкурентоспроможність товару та його якість: визначення і взаємозв’язок
- •32.Основні принципи та правила наукової класифікації
- •33.Основні види класифікаторів товарів та їх структура.
- •34.Маркування товарів іі суть та значення в задоволені потреб споживача
- •35. Основні ознаки класифікації непродовольчих товарів:
- •36.Дефініція категорії товар
- •40. Натуральні властивості поділяються на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні.
- •41. Товарні властивості
- •43. Природна і штучна класифікація
- •45. Модель Кано, інтегральний показний якості
- •47. Інформація про товар
- •49. Товари простого, складного асортименту
- •2.Фізіологічна роль мінеральних елементів. Характеристика мікроелементів
- •12. Вуглеводи, їх значення в харчуванні людини. Класифікація вуглеводів, їх властивості, вміст у харчових продуктах.
- •13.Сутність охолодження та заморожування
- •21.Біологічна цінність білків, методи її визначення
- •23. Характеристика споживних властивостей продовольчих товарів
- •24.Режими зберігання харчових продуктів та іх вплив на якість продукції.
- •28.Ліпіди, їх значення в харчуванні людини. Природа жирів, їх властивості. Антиоксиданти жирів
- •42. Ценоанабіоз
24.Режими зберігання харчових продуктів та іх вплив на якість продукції.
Режими зберігання визначаються: температурою, відносною вологістю повітря, газовим складом атмосфери, освітленістю, повітрообміном, санітарним станом приміщення.
Температура є найважливішою умовою збереження продукту; вона впливає на інтенсивність усіх процесів, що протікають при зберіганні. З підвищенням температури підсилюється випаровування вологи, підвищується активність ферментів, мікроорганізмів і шкідників, що призводить до збільшення втрат.
У залежності від типу і складу харчових продуктів встановлюється діапазон температур для зберігання:
- 18 °С - 0 °С оптимальна температура для зберігання заморожених продуктів;
- 0 °С - +4 °С - яєць, рослинної олії, молочних продуктів, плодів;
- 20 °С - +25 °С - продуктів зі зниженою вологістю: борошно, крупа, цукор, крохмаль, прянощі;
0 °С - +25 °С - зберігання консервованої продукції (виключається мікробіологічне псування, а наявність тари виключає усушку; хімічні процеси при цьому відбуваються).
Оптимальна вологість повітря визначається вологістю продукту:
Продукти з високою вологістю, тобто понад 40 % (наприклад овочі). Велика частина вологи знаходиться у вільному стані; продукти не гігроскопічні; зберігати потрібно при вологості повітря 85-95 %.
Вологість продукту знаходиться в межах 10-40 % (наприклад, сир, яйця). У них велика частина води знаходиться у зв'язаному стані. Вони воложаться легше, ніж віддають воду. Вологість повітря при зберіганні повинна бути в межах 75-85 %.
Вологість продукту менше 10 % (наприклад, чай, цукор, сіль). Вода знаходиться в зв'язаному стані. Вони дуже гігроскопічні, тому вологість повітря при їхньому зберіганні повинна бути 65-70 %.
Нормальне газове середовище характеризується таим складом: кисень - 21 %, азот - 78 %, двооксид вуглецю - 0,03 %, інше - інертні гази.
Таке середовище не є бажаним для зберігання харчових продуктів, тому що має велику кількість кисню, що призводить до окисних процесів (згіркнення масла, зміна смаку і кольору вин).
Спосіб зберігання, у якому підтримується бажаний вміст компонентів газового середовища, називається зберіганням у регульованому газовому середовищі (РГС).
При цьому способі зберігання затримуються процеси перезрівання плодів, гальмуються мікробіологічні і фізіологічні (наприклад, ріст зародка) процеси в сировині.
Світло прискорює багато процесів, що відбуваються в харчових продуктах. На світлі швидше руйнуються цінні харчові речовини, такі як вітаміни, поліфеноли, окислюються жири, вицвітають лікерогорілчані вироби, прискорюється проростання овочів, зеленіють бульби картоплі (у них накопичується солонин - отрутний глюкозид). Більшість видів сировини необхідно зберігати в затемнених приміщеннях.
Однак світло не справляє негативнуї дію на якість консервів, макаронних і хлібних виробів, тому їх зберігають у світлих складах. Іноді для знезаражування складських приміщень використовують ультрафіолетове випромінювання.
Вентиляція забезпечує створення рівномірного гідротермічного режиму, видаляє газоподібні речовини, що виділяють продукти.
У залежності від способу подачі повітря розрізняють пасивну і примусову вентиляцію.
При пасивній (природній) вентиляції повітрообмін здійснюється за рахунок різниці температур зовнішнього середовища і складу.
При примусовій вентиляції в приміщення подається повітря з визначеною швидкістю і визначеними параметрами (температура і вологість). При проведенні приточно-витяжної вентиляції потік повітря обмиває штабель продукції, не проникаючи усередину штабелю. Такий вид вентиляції використовують при зберіганні м'яса, риби, вершкового масла.
При активній вентиляції повітряний потік проходить крізь насип продукту й обмиває його окремі екземпляри (зберігання картоплі, буряка, зерна).
За режимом зберігання встановлюється строгий контроль, тому що будь-яке його порушення приводить до зниження якості сировини.
Санітарний режим - необхідна умова зберігання харчових продуктів. Приміщення повинне бути чистим і добре вентильованим. Підготовку приміщень проводять в три етапи:
з приміщень видаляють залишки товарів, насамперед зіпсованих;
проводять дезінфекцію приміщень окурюванням сірчистим ангідридом (SO2); миють стіни, підлогу і устаткування формаліном тощо;
роблять побілку стін гашеним вапном, що забезпечує додаткове знезаражування приміщень.
За якістю сировини, що зберігається, необхідно стежити щодня. Зіпсовані продукти видаляють, з появою комах їх знищують механічним очищенням або зниженням температури нижче 3 °С, або підвищенням температури продукту до температури 45 °С, або проводять хімічну обробку.
