НЕПРОД

1. Визначення товарознавства. Об’єкт та предмет товарознавства. Товарознавство в системі наук про торгівлю. Матеріалознавство і товарознавство: спільності та відмінності

Товарознавство-це галузь науки,яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу,методи пізнання їхньої споживчої цінності,закономірності формування оптимального асортименту з метою задоволення потреб суспільства.

Об*єктом товарознавства є товар(речові і неречові об*єкти). Натуральні,товарні і споживчі властивості речових і неречоих об*єктів ,які набувають форми товарів у їх діалетичній єдності і обумовлюють предмет товарознавства.

2. Система «виробництво – обмін - споживання» як основа формування життєвого циклу товарів і змісту товарознавства

Змістом товарознавства є вивчення товарів на всіх етапах його життєвого циклу. Основою формування життєвого циклу товару є система: «виробництво – обмін - споживання».

Сфера господарювання:виробництво>обіг> споживання

Наслідкигосподарювання:продукція>товари>предмети споживання

Вихідною сферою вивчення товарознавства є виробництво. Тут формується об’єкт даної науки – продукція і предмет її вивчення – натуральні властивості. Продукція і її натуральні властивості формуються в природі або під час технологічних операції внаслідок дії людини, а також засобів виробництва.

В умовах товарного виробництва продукція у сфері обігу трансформується в товари – об’єкти купівлі-продажу. У цій сфері зміна форми об’єкта супроводжується змінною його властивостей. У сфері товарного виробництва й товарообігу натуральні властивості речових об’єктів перетворюються у товарні властивості – корисність і цінність товару. В основі корисності – речові властивості товару й ознаки, набуті в процесі його виготовлення. Корисність має

велике значення у сфері обігу, породжує попит споживача та визначає вартість товару через потребу в ньому.

У сфері обігу або торгівлі матеріальні об’єкти трансформуються в товари з ознаками корисності й цінності.

Після завершення продажу товар міняє свою форму на продукт споживання (використання) і позбавляється вартісних ознак.

У сфері споживання або використання товару його корисність оцінюється споживачем через споживні, або ужиткові, властивості.

Отже, в системі товарного виробництва матеріальні об’єкти як продукти природи й людської праці проходять стадії продукції, товарів і предметів споживання (використання). Ці речові категорії – продукція, товари та предмети споживання– становлять об’єкт товарознавчої науки.

На різних стадіях життєвого циклу матеріальним об’єктам притаманні відповідні типи властивостей, а саме: натуральні, які включають речові ознаки й властивості, набуті в процесі виробництва продукту; товарні (корисність і цінність) та споживні, або ужиткові (утилітарні та естетичні)

3.Зародження, становлення і розвиток товаознавства як науки.

Виникнення товару як предмета обміну зумовило необхідність його вивчення і опису.Подальший розвиток виробничих відносин спричинило за собою і розвиток товарознавства, яке можна розділити на три етапи: Товарознавчо-описовий, Товарознавчо-технологічний, Товарознавчо-формуючий.

Товарознавчо-описовий етап(середина XVI - початок XVIII ст.). Удосконалення виробництва привело до розширення номенклатури товарів, розвиток торговельних зв'язків - до розширення області їх поширення.Із зростанням значущості сфери товарного обігу і ускладненням її функцій виникає потреба у кваліфікованій інформації про товари, особливо рідкісних, так званих «заморських». На Товарознавчо-описовому етапі товари, як правило, описувалися в алфавітному порядку без систематизації.Завдання товарознавства на цьому етапі розвитку торгівлі зводилися до складання посібників з описом призначення, властивостей і методів споживання товарів. Товарознавчо-технологічний етап (початок XVIII - серединаXХст.). Він збігся з періодом розвиненого промислового виробництва, який супроводжувався бурхливим розвитком продуктивних сил і підвищенням потреб, розширенням функціональних властивостей товарів і географії їх виробництва.Відбувся перехід від опису товарів до дослідження впливу чинників, які формують і зберігають якість товарів, розробці методів дослідження показників якості і т.д. На цьому етапі товарознавство набуло характеру наукової дисципліни.1756 р книги І. Г. Людовіци «Основи повної торгової системи» - викладено основи товарознавства як галузі наукових знань, автор вперше визначив предмет і зміст товарознавства. Розвиток товарного обігу спричинило необхідність у фахівцях, які знають технологію виробництва та організацію торгівлі. Їх підготовкою зайнялися спеціальні навчальні заклади, де товарознавство викладалося як самостійна дисципліна.

Початком Товарознавчо-формуючого етапу розвитку товарознавства слід вважати 30-і рр. XX ст., Коли відбулося зразкову розмежування об'єктів товарознавства та матеріалознавства, і матеріалознавство виділилося в самостійну науку. Товарознавство як самостійна дисципліна перестає детально вивчати сировину, матеріали та технологію виробництва товарів, а займається подальшим розкриттям сутності споживчої вартості, розробкою методів кількісної оцінки окремих споживчих властивостей товарів і споживчої вартості в цілому з метою оптимізації процесів управління якістю та асортиментом товарів. На цьому етапі в дві самостійні дисципліни виділяються товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів. У 1933 р в СРСР виходить підручник М. С. Бродського і Г. Р. Корека «Основи товарознавства», який можна вважати першим підручником Товарознавчо-формуючого етапу. Автори підручника відзначають самостійну роль товарознавства як науки, наголошують на необхідності розробки теоретичних основ товарознавства, приділяють особливу увагу питанням якості, розробки методів оцінки якості і т.д.

Перехід до розгляду властивостей і асортименту готових виробів (металевих, силікатних, текстильних і шкіряно-взуттєвих) було розпочато з виходу в 1938 р чотиритомного підручника з товарознавства промислових товарів під редакцією професорів А. І. Августінніка і А. А. Воскресенського.