5. Підстилі офіційно-діл. Стилю, їх викор. Та реалізація

Офіційно-діловий стиль — це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві, сфері управління адміністративно-господарською діяльністю (офіційно-ділова мовна сфера).

Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю

1. ОДС ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу актів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке викор. професій­ної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

3. Діловий текст хар-ться як зростаючою стандартизацією мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керуючого слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.

Підстилі ОДС. С-ми документації. В офіційно-діловому мовному стилі виділяють такі підстилі:

1. Законодавчий — викор. в законотворчій сфері у вигляді Конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.

2.Дипломатичний — викор. в сфері міждерж. офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, протоколів, заяв тощо.

3.Юридичний — викор. в юриспруденції у вигляді актів, позовних заяв, протоколів, постанов, запитів тощо.

4.Адміністративно-канцелярський — викор. в проф.-виробн. сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.

6. Фразеологізми і практики їх уживання у діловому стилі.

Фразеологія - це сукупність стійких виразів мови, а також наука, яка вивчає ці вирази. У мовленні слова, як правило, не вживаються ізольовано

Перший тип - це вільні словосполучення, які легко вступають у взаємодію з будь-якими словами у реченні і створюються за індивідуальними моделями мовця. Слова у таких словосполученнях зберігають своє окреме значення. Другий тип - стійкі словосполучення, або фразеологічні звороти. Вони не розпадаються на частини і мають смислову єдність

Стійкі словосполучення поділяються на три класи:

1. Фразеологічні зрощення (ідіоми). У них зміст виразу ніяк не співвідноситься зі значенням слів, що входять до його складу (погріти руки, залишитись з носом).

2. Фразеологічні єдності. У цьому типі фразеологізмів загальний зміст можна зрозуміти, виходячи зі значення головного слова: Тримати язик за зубами; Попасти пальцем у небо; Накивати п'ятами.

3. Фразеологічні сполучення. У них кожний із компонентів відрізняється самостійним лексичним значенням, але замкнутий тип зв'язку не дозволяє віднести їх до вільних словосполучень. В усному діловому спілкуванні (бесіді, публічній промові, лекції, дискусії) їх роль надзвичайна. В окремих випадках вони використовуються, щоб наголосити на якомусь факті, підкреслити щось, а найчастіше - як засіб образного мислення й вираження певного значення, що надає мові емоційного забарвлення, а діловому публічному виступу - переконливості.

Зовсім інша ситуація з уживанням фразеологізмів у писемній формі ділового й наукового стилів. Тут не може бути ніякої суб'єктивної забарвленості, емоційності й метафоричності, тому в офіційних документах і наукових працях можуть вживатися лише термінологічні сполучення із третього типу фразеологізмів (фразеологічні сполучення). Наприклад, у діловій мові: з метою, відповідно до, в порядку, по лінії, згідно з, брати до уваги, доказ від супротивного, здати в експлуатацію, головний стрижень, до відома, опанування методами, удосконалення методів, звернутися на адресу, незважаючи на; у науковому стилі: клапан серця, корона сонця, втомленість металу, дозрілість металу, злива космічних часток, лавина часток, злітна доріжка, вібраційний грохот та ін. Надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу загострити питання, на сьогоднішній день іноді недоречні й небажані.