27. Сполучення числівника з іменником

Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти,

При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, чотири селянина.

У непрямих відмінках числівники  два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям. Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки.

У кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шістсот сторінок. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам. Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів, тисяча кілометрів, тисячі кілометрів. Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два мешканці, сто п’ятдесят мешканців.

Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі… У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр. У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра.

У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини.

У сполученнях, що позначають дати, типу Восьме березня, Перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, з Восьмим березня, присвячено Першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: поздоровити із святом Восьмого березня, приготувати до дня Першого вересня. Конструкції поздоровити із святом Восьме березня, привітати зі святом Перше вересня належать до сфери розмовної мови.

28. Класифікація документів

Класифікація документів – це поділ їх на класи за найбільш загальними ознаками схожості та відмінності.

Мета класифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців.Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи до напряму діяльності. Відповідно до цього виділяють різні види документів за ознаками класифікації і групами:

За найменуванням (заява, лист, довідка, інструкція, телеграма, протокол та інші).

За походженням (службові, створені організаціями, службовими особами, які їх представляють, та особисті, створені окремими особами поза сферою їх службової діяльності).

За місцем виникнення (внутрішні, мають чинність лише в середині певної організації, та зовнішні, що є результатом спілкування установи з іншими організаціями).

За призначенням (щодо особового складу, кадрові, довідково-інформаційні, організаційні, розпорядчі, господарсько-договірні).

За напрямом (вхідні та вихідні).

За формою (стандартні та індивідуальні).

За терміном виконання (звичайні, безстрокові, термінові, дуже термінові).

За ступенем гласності (для загального користування, службового використання, таємні, цілком таємні).

За стадіями створення (оригінал – основний вид документа, перший і єдиний його примірник. Має підпис та при потребі печатку та штамп. Копія – точне відтворення оригіналу з поміткою «копія» вгорі праворуч).

За складністю (прості та складні). Прості – відображають одне питання, складні – декілька.

За терміном зберігання (тимчасового, до 10 років, тривалого, понад 10 років, постійного зберігання.

За технікою відтворення (рукописні, відтворенні механічним способом).

За носієм інформації (на папері, диску, фотоплівці, дискеті, магнітній стрічці).

За юридичною силою (справжні (істинні), що готуються в установленому законом порядку за всіма правилами. Своєю чергою, справжні документи бувають: чинні, нечинні. Документ стає нечинним, коли втрачає юридичну силу з будь-яких причин; фальшиві (підроблені), в яких зміст чи оформлення не відповідає істині).