20. Особливості структури і властивості полімерів за типом волокон

Формування структури та влативостей полімерів за типом волокон:

1.неметалеві матеріали:текстильні волокна; пластичні маси;лакофарбові покриття; силікатне скло;кераміка

2.Полімери – основа неметалевих матеріалів

Полімери – це речовини, макромолекули яких складаються з багаточисельних елементарних ланок однакової структури.

Полімери бувають:

-природні (натуральний каучук, целблоза, азбест)

-синтетичні,тобто одержані з низькомолекулярних з’єднань 3.Класифікація полімерів.Заскладом:органічні(карболюгові,гетероланцюгові),неорганічні, елементоорганічні.

Карболанцюгові полімери: поліакрилонітриьні(нітрон); полівінілхлоридні (ПВХ,Хлорин,віні трон,сові ден) поліолефінові(поліетиленові, поліпропіленові) фторовмісні( фторлон) Гетероланцюгові полімери: поліамідні волокна( капрон, анід, енант). Поліефірні волокна За формою макромолекул: за щільністю упакування макромолекул, за ступенем орієнтації макромолекул, за степенем полірезації. За фазовим станом: аморфні, кристалічні. За полярністю: полярні, неполярні. Стосовно нагрівання: термопластичні, термореактивні.

21. Кристалічна та аморфна структура металів та неметалів (силікатів)

За своєю структурою матеріали можуть бути кристалічними.

Структура – це форма, розміри і характер взаємного розташування відповідних фаз в металах і сплавах.

Структура кристалічних металів:

1) Монокристали. Складаються з атомів іонів або молекул, що займають у просторі певне положення у вузлах кристалічної решітки.

2) Полікристали. Складаються з багатьох кристалів, що мають різну орієнтацію.

3) Аморфні тіла. При нагріванні розм’якшуються у великому температурному інтервалі стають в’язкими, а потім переходять в рідкий стан.

Градація твердих тіл:

1) Макроструктура. Сполучення відносно великих елементів матеріалу, які видно неозброєним оком зі збільшенням приблизно в 10-30 разів.

2) Мікроструктура. Сполучення структурних елементів, яке можна побачити за допомогою оптичного мікроскопа.

3) Тонка структура. Характеризується сполученням між собою атомів, іонів або молекул, також більших структурних елементів, які неможливо спостерігати за допомогою оптичних мікроскопів.

4) Пориста структура. Структура багатьох матеріалів пронизана порами, тобто проміжками між структурними елементами, що порушують однорідність матеріалу.

Кристалічні тіла – перебувають у твердому стані до відповідної температури (температури плавлення), при якій вона переходить у рідкий стан. Правильний порядок розташування атомів у кристалічних тілах спостерігається на далекій відстані.

Аморфні тіла – не мають температури плавлення: під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан, знижуючи свою в’язкість. Порядок у розташуванні атомів виконується тільки для ближнього оточення.

22. Особливості структури і властивості полімерів за типом пластмас

Пластичні маси - це високомолекулярні матеріали або композиції на їх основі з органічними або неорганічними речовинами, здатні за певних умов (тиску і температури) переходити у пластичний стан і набувати під дією навантажень заданих форм.

За складом пластмаси поділяються :

прості пластмаси: поліетилен, полістирол, органічне скло;

складні пластмаси: в’яжучаречовина + наповнювачі + пластифікатори + стабілізатори + затверджувані + інгібітори + барвники + фунгіциди + пароутворювачі + змащувачі, синтетичні смоли, ефіри, целюлози;

а) порошкові: деревна мука, целюлоза, графіт, азбест, тальк, слюда, подрібнене скло мармур, карбоніт; б) волокнисті: пачоси бавовни та льону, скляні та азбестові волокна; в) шаруваті: аркуші паперу; бавовняні тканини, склотканини, деревний шпон; г) крихтоподібні: шматки тканини, деревного шпону; д) газонаповнені: повітрям, нейтральними газами.

Класифікація пластмас: а) за видом полімеру: на основі синтетичних полімерів – на основі полімеру та на основі смол; на основі видозмінених полімерів. б) стосовно нагрівання термопластичні та термореактивні.

Полімеризаційні полімери та пластмаси на їх основі:

1. поліетилен, 2. поліпропілен, 3. полівінілхлорид (вінілпласт (твердий) і пластикат (мякий)), 4. полістирол, 5. поліакрилат.

Полікондинсаційні смоли та пластмаси на їх основі:

1. фенол формальдегідні пластмаси(лінійної будови(термопластичні наволочки) і сітчастої будови(термореактивні резольні)),

2. аміно формальдегідні пластмаси: сечовиноформальдегідна смола, механоформальдегідна смола), 3. поліефірні смоли (алкіні смоли, поліетилентерефталат, ненасичені поліефірні смоли),

4. поліамідні смоли (капрон, анід),

5.поліуретанові смоли (поролон, штучна шкіра),

6. кремнійорганічні смоли (рідкі, каучукоподібні, тверді).

Пластмаси на основі хімічно-видозмінених природних полімерів:

1. на основі целюлози(нітроцелюлоза, ацетилцелюлоза, целулоїд, ацетатне волокно, шовк),

2. білкові полімери(основа – казеїн, галаліт).

Пластмасами називають тверді, міцні та пружні матеріали, які одержують на основі полімерних зєднань.

Пластмаси можуть бути: прості – являють собою чисті полімери; складні, до складу яких крім полімеру можуть входити наповнювачі, пластифікатори-барвники та інші складові різних призначень.

Залежно від методів переробки пластмаси поділяються на литтєві (звичайні термопласти), штампувальні (листові термопласти), пресувальні (термореактивні пластмаси).

За типом використання наповнювачів пластмаси поділяються на прес-порошки, волокнисті і шаруваті пластики.