16. Цемент та бетон, клас-ція

Цемент- в’яжучі речовини, які утворились під час змішування з водою пластичну масу, зручну для формування, яка з часом перетворюється на міцне каменоподібне тіло.

Властивості цементів: повітряні (твердіють і зберігають властивості лише на повітрі); гідравлічні (твердіють і зберігають вл-ті на повітрі та у воді); кислото- та лугостійкі.

Цементи застосовують для виготовлення бетону.

Бетон – кам’яний матеріал, виготовлений з цементу, заповнювачів і добавок. Розрізнють: кислостійкі (виробляють на основі кисло стійких цементів, використовуючи природні або штучні силікатні матеріали), вогнетривкі (використання-облицювальний матеріал для дверей, коксових печей, ізоляції барабанів котлів ТЕЦ); полімербетони ( застосовують для виготовлення стійких покриттів, будівництва доріг, перонів, аеродромів).

Класифікація бетонів.

особливо важкий, що містить важкі заповнювачі (сталеві тирсу)

важкий (звичайний), що містить щільні заповнювачі (кварцовий пісок)

полегшений, наприклад, з цегляним щебенем або крупнопорістний ;

легкий, що містить пористі заповнювачі (шлак, пемзу, туф та ін),

особливо легкий, дуже пористий, ніздрюватий (пінобетон)

В залежності від виду в'яжучого речовини бетони підрозділяються на цементний, цементно-полімерний, силікатна (на вапна), шлаколужне та ін.

Класифікація

За видом в'яжучого матеріалу (основна класифікація):

цементні (найбільш поширені);

асфальтові (найпоширеніші у будівництві доріг);

вапняні;

гіпсові;

глиняні

За характером та структурою заповнювачів:

важкий або звичайний , із заповнювачами із щебеню або гравію з щільних порід, застосовується в залізобетонних та бетонних конструкціях.

особливо важкий із заповнювачами з бариту, залізних руд або металів;

легкий бетон—шлакобетон, пемзобетон та ін. — з легкими заповнювачами відзначається малою теплопровідністю.

особливо легкий — ніздрюватий бетон (пінобетон, газобетон)

За консистенцією бетонної суміші:

жорсткий — застосовується для масивних монолітних конструкцій;

пластичний — для тонкостінних густоармованих конструкцій.

За властивостями:

Водонепроникний бетон конструкційний бетон, що не пропускає воду Застосовується в шахтному, гідротехнічному, транспортному будівництві.

Морозостійкий бетон — бетон, що має підвищену морозостійкість. Вогнетривкий бетон — бетон, що має підвищену вогнетривкість (витримує до зруйнування вищі температури, ніж невогнетривкі бетони).

17. Загальна хар-ка клеючих матеріалів

Клеї - розчини органічних полімерів, здатні склеювати різні тіла між собою, або це колоїдні розчини плівкоутворюючих полімерів.

Основою клею є полімерний клейовий матеріал

Міцність клею залежить від: - Адгезії (липкості), тобто здатності клеїв міцно утримуватися на поверхні матеріалів ;- Механічного зчеплення плівки з поверхнею матеріалів, що склеюються;- Когезії (власне міцності плівки).

Життєстійкість - час з початку приготування клею до моменту втрати ним клеючої здатності.

Клеї класифікують на: 1) природні, тваринні, рослинні, мінеральні, синтетичні2) смоляні, гумові, універсальні, з вибірковою адгезією3) холодного і гарячого склеювання4) оборотні, необоротні

5) конструкційні, силові та несилові конторські, для шпалер, для деревини, для тканини, універсального застосування

Клеї тваринного походження:1. Колагенові: мезуровий, кістковий 2. Казеїнові: отримують з білка казеїну, виділеного із знежиреного молока за допомогою кислот

Клеї рослинного походження: на основі крохмалю (крохмальні, декстринові), на основі ефірів целюлози (нітроцелюлозні) Синтетичні клеї - виготовляють на основі синтетичних смол каучуків

18. заг. Хар-ка лакофарбових матеріалів

Лакофарбові матеріали належать до групи плівкоутворюючих. При нанесенні в рідкому стані вони утворюють плівки, які після їх висихання називають покриттям.

Лакофарбові товари широко використовують у народному господар¬стві для отримання захисних і декоративних покриттів, які захища¬ють металеві вироби від корозії, дерев"яні - від гниття, надають багатьом товарам гарного зовнішнього вигляду.

Лакофарбові матеріали класифікуються: -за складом; -заплівкоутворюючою речовиною (смоляні, ефіроцелюлозні, нітроцелюлозні, етилцелюлозні і масловмісні бітумні та каніфольні).

Оліфи. Оліфами називають маслянисті рідини, отримані переробкою рослинної олії та інших органічних сполук. Напівнатуральні оліфи містять органічні розчинники, за допомогою яких регулюють їх в’язкість.

Залежно від застосувуваної сировини і способу виробництва оліфи можуть бути: натуральними і напівнатуральними.

Натуральні оліфи: ущільнені –; комбіновані –; алкідні –

Лаки - це розчини плівкоутворюючих речовин у легких органіч¬них розчинниках.

Основною класифікацією лаків є їх групування за видом плівкоутворювача на чотири групи: масляні; смоляні; нітроцелюлозні; асфальтобітумні.

Масляні лаки являють собою розчини різноманітних смол і рослинної олії.

Нітроцелюлозні лаки є розчинам нітроцелюлози Переваги: висока швидкість висихання водостійкість; твердість і міцність плівки.Асфальтобітумні - це розчини чорното кольору природних або штучних Переваги: висока вологостійкість; хімічна стійкість. Недоліки: недостатньо світло- та теплостійкі.

Фарбувальні суміші (фарби) - це суспензії пігментів у плівкоутворюючих речовинах.

Пігменти - це мінеральні та органічні фарбувальні речовини, нерозчинні у воді, органічних розчинниках і плівкоутворюючвх речовинах.

19 .Заг. хар-ка деревинних матеріалів

Деревина скл з органічних речовин, целюлози, лігніну, низькомолекулярних вуглеводнів та інших компонентів. Деревина має шарувато волокнисту будову. Щоб визначити будову та різні в-ті,деревину розглядають у 3 напрямках: торцевому, радіальному, тангенціальному.. Основні в-ті деревини: колір, запах, текстура, блиск, вологість, густина, обємна маса, міцність, тепло- та звукопровідність. В-ті деревини залежать від будови, вологості породи, стану і наявності дефектів. Колір деревини визн наявністю у ній дубильних речовин та барвників, і залежить відвіку дерева та району використання. Блиск залежить від пористості, а також від х-ру розміщення, кількості та розмірів серцевинних променів. Блиск деревини залежить і від зрізу. Текстура деревини залежить від характеру будови річних шарів, наявності судин, серцевинних променів та ін елементів будови. Вологість - це к-ть води, що міститься в деревині і виражена у відсотках. Нормальна вологість – 65%, Макс – 100. Твердість деревини – здатність чинити опір проникненню в неї іншого, більш твердого тіла. Від твердості деревини залжить опір до стирання. Деревина є теплопровідним і звукопровідним матеріалом. Деревина в основному використовується для виробництва меблів. З метою подовження терміну експлуатації застосовують гідроізоляційні прокладки, лакофарбові та антисеповані покриття.