29.Здатність матеріалів змінювати чи зберігати свої властивості під дією теплової енергії.

Теплоємність – це кількість теплоти,яка необхідна для підвищення температури тіла на 1 ˚С у певному інтервалі температур, (Дж/С): С = Q/t2-t1. При зниженні температури кінетична енергія руху атомів і молекул зменшується, тобто тіло у певних умовах здатне віддавати теплоту. Характеристиками теплоємності є : питома теплоємність – це кількість теплоти, яку необхідно надати матеріалу масою 1 кг щоб підвищити його температуру на 1 ˚С, ДЖ/(кг * с) – С=Q/m(T1 – T2). Обємна теплоємність – показує яку кількість теплоти необхідно витратити для нагрівання одиниці матеріалу. Коеф. температуропровідності залежить від коефіцієнта теплопровідності матеріалу. , α-варіює від 1,50 до 2,333 м2;7,17 до 16, 33 м²/с * 10-7; Сύ- теплоємність матеріалу; ύ- обємна маса матеріалу,кг/м2. Температуропровідність відіграє велику роль у процесах волого-теплової обробки швейних виробів оскільки вона визначає швидкість прогрівання матеріалів що обробляються.

30.Методи визначення характеристик теплофізичних властивостей матеріалів.

Теплофізичні властивості матеріалів (теплопровідність,теплоємність, теплостійкість,термічна стійкість, температурні деформації,температуропровідність, теплозасвоєння, вогнестійкість, вогнетривкість, жаростійкість) є одними з визначальних параметрів їх виготовлення, зберігання, застосування та експлуатації у різних галузях промисловості.

Методи визначення теплофізичних властивостей поділ. на 2 групи:

1)Методи, що ґрунтуються на встановленому стаціонарному теплообміні, коли в різні проміжки часу через матеріал або систему матеріалів проходить однакова к – ть тепла. до цієї групи належать колориметричний і порівняльний методи. Методи нестаціонарного теплового режиму передбачають можливість визначення теплозахисних властивостей.

Колорриметричний метод – враховується к-ть тепла, що проходить через зразок матеріалу.

порівняльний метод – ґрунтується на розподілі температури при проходженні певного теплового потоку від нагрівача через еталон і досліджуваний зразок при стаціонарному теплообміні.2)Методи, що ґрунтуються на невстановленому, нестаціонарному теплообміні, коли через матеріал у рівні проміжки часу проходить різна кількість тепла.

31.Оптичні властивості матеріалів.

Оптичні властивості матеріалів - це здатність матеріалів кількісно та якісно змінювати світловий потік.

1.Відбивання світлового потоку:- Дзеркальне - світловий потік змінює свій напрям, але залишається у площині падіння ;- Розсіяне у різних напрямах

2. Змінювання світлового потоку:- Частина його відбивається;- Частина поглинається;- Частина дифузійно розсіюється у структурі матеріалу та на його поверхні;- Частина виходить з нього у вигляді. Колірні характеристики: чистота кольору, домінуюча довжина, яскравість.Властивості матеріалів у результаті дії на світловий потік: 1. Білизна- показує спільне у відчуттях кольору даної та ідеально білої поверхні. 2. Прозорість- пов’язана з відчуттям потоку випромінювань і дає уявлення про глибину матеріалу,що спостерігається. 3. Блиск- чим вища складова дзеркального відбиття,тим сильніший блиск матеріалу. Властивості світлового потоку:1) Колір: тон кольору (кількість відтінків між колірним відчуттям та спектральним випромінюванням), насиченість (розрізнення двох відтінків кольору, що мають один тон, але різні ступені хроматичності), світлота (ступінь спільного між даним кольором та білим), яскравість, чистота.2) Білизна - відчуття кольору даної та ідеально білої поверхні: коефіцієнт яскравості, забарвлення, відображаюча здатність3) Блиск - сприйняття відображеного потоку-ЛОСК 4) Прозорість - проходження через матеріал потоку випромінювання.