20.Споживання та заощадження як функції безподаткового доходу,особливості взаємозв’язку між ними.

Споживання – це індивідуальне та спільне використання споживчих благ для задоволення матеріальних та духовних потреб.

Групи споживання:1)товари поточного споживання (одяг, продукти харчування);2)товари тривалого користування;3)послуги (освіта, відпочинок).

Та частина доходу, яка не витрачається на споживання називається заощадженням.

Отже, DI = Y – T = C + S , де DI – дохід кінцевого споживання.

Мотиви заощадження за Кейнсом:1.Необхідність утворення резерву на випадок непередбачуваних ситуацій у майбутньому.2.Бажання здійснити заощадження, оскільки можна передбачити, що майбутнє співвідношення між доходами окремої людини та її потребами відрізнятиметься від співвідношення, яке склалося зараз і буде більш привабливим у майбутньому.3.Забезпечити собі дохід у формі відсотків, а також використати збільшення цінності майна.4.Бажання мати можливість поступово збільшувати свої майбутні видатки.5.Бажання насолоджуватися відчуттями незалежності й можливістю прийняття самостійних рішень зараз і в майбутньому.6.Забезпечити себе грошима з метою здійснення в майбутньому спекулятивних та комерційних операцій.7.Залишити спадок.8.Просто задовольнити відчуття скупості, інакше кажучи нічим не обґрунтоване, але стійке упередження проти самого акту витрачання грошей.

Функція споживання – це залежність між обсягом споживання та безподатковим доходом. C = f (Y - T). Аналітично функція споживання має вигляд: C = a + b (Y-T)

15 балів

1. Розкрийте сутність методологічних принципів розрахунку ввп.

1) Рівність доходів і витрат

2)Чітке розмежування категорій запасу і потоку 3) При розрахунку беруть до уваги лише додану вартість, створена в поточному періоді. Додана вартість – це вартість прирощена на певному п-ві. Вона є різницею між вартістю створеної і реалізованої продукції та величиною витрат на придбання сировини і матеріалів.

4) В СНР для розрахунку загальної вартості виробництва використовують ринкову ціну товарів і послу. Та оскільки певні товари і послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, то для їхньої оцінки застосовують умовно нараховану або ампутовану вартість.

5) При розрахунку ВВП враховують вартість товарів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому з розрахунків вилучають так звані невиробничі операції які бувають 2-х типів: перепродаж товарів, чисто фінансові операції. У свою чергу чисто фінансові операції поділяються на: державні трансфертні виплати, приватні трансфертні платежі, операції з цінними паперами.

2. Опишіть методи розрахунку макроекономічних показників

1) При розрахунку ВВП за доходами підсумовуються всі види факторних доходів, а також два компоненти (амортизаційні витрати і непрямі податки на бізнес), які не є доходами.

ВВП за доходами = W + Рг + і + R + Am + IT,

де W – заробітна плата; Рг – прибуток; і – відсоток; R – рента; Am – амортизація; IT – непрямі чисті податки.

2) Згідно з методом розрахунку за витратами обсяг ВВП підраховується як сума: особистих витрат населення на кінцеве споживання товарів та послуг, державних витрат на купівлю товарів та послуг, валових інвестицій та чистого експорту. Отже, формула ВВП за витратами має такий вигляд

ВВП за витратами = С + І + G + NE,

де С – споживчі витрати; I – приватні валові інвестиції; G – державні витрати; NE – чистий експорт.

3)При розрахунку валового внутрішнього продукту виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки. Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий випуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання.