9. Сукупний попит, його складові та графічне відображення.

Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними). Фактори попиту: споживчий, інвестиційний попит, попит держави та закордону. Сюди також можна віднести непрямі фактори податковий тиск, ефективність кредитно-банківської системи тощо основними параметрами моделі сукупного попиту є рівень цін, який відкладається по вертикальній осі (незалежна змінна), і сукупний обсяг виробництва (функція), що позначається по горизонтальній осі і змінюється разом зі зміною рівня доходів при рухові вздовж кривої сукупного попиту.

10. Визначне сутність та охарактеризуйте структурні елементи національного ринку.

Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, капіталу, послуг, робочої сили.

Суб'єктами національного ринку виступають усі макроекономічні суб'єкти: держава, підприємства, домашні господарства, закордон.

Сучасний національний ринок характеризується складною структурою

До основних елементів сучасного регульованого ринку належать:

1) ринок предметів споживання;

2) ринок засобів виробництва;

3) ринок платних послуг;

4) ринок робочої сили;

5) ринок капіталів;

6) ринок валюти, грошей і цінних паперів;

7) ринок науково-технічних розробок та інформації;

8) ринок нерухомості.

11. Обґрунтуйте поняття циклічності економічного розвитку. Дайте характеристику фаз ділового циклу.

Економічний цикл — це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.

1.ПІК-В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

2.СПАД (РЕЦЕСІЯ)- Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).

3.ДНО-Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

4.ПОЖВАВЛЕННЯ-Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність.

12. Принципи циклічного розвитку економіки. Види і тривалість циклу

Принцини циклічних коливань економічного розвитку економісти різних часів пояснювали з різних позицій. У ХІХ ст. Ж.Б.Сей, Д.Рікардо та ін. вважали, що загальні кризи неможливі, часткові кризи надвиробництва пояснювали порушенням пропорційності між різними галузями виробництва. Вони вважали, що рух ринкової економіки сам відновлює цю пропорційність. Протягом ХХ ст. економічні кризи неодноразово потрясали світ. Вчені підходили до розгляду цього явища з різних позицій. Зокрема, Дж.М.Кейнс, Е.Хансен пояснювали кризи недостньою схильністю людей до споживання. На їх думку, доходи населення зростають швидше, ніж обсяги споживання. Вихід з кризи, відповідно до цієї позиції, полягає у стимулюванні сукупного споживання. Монетаристи на чолі з М.Фрідменом причини криз вбачають у недоліках кредитно-грошової політики. в сучасній економічній теорії немає єдиного підходу щодо причин економічних криз та способів виходу з них. Досить часто сучасні економісти обмежуються загальними зауваженнями про те, що причини циклічного руху полягають у складному і суперечливому характері різноманітних сил і факторів, що впливають на рух і розвиток. За тривалістю розрізняють види економічних циклів:1.Короткі(3-4 роки)-пов*язані із тимчасовою кризою фінансово-кредитної системи країни .2.середні(7-11)пов*язані з періодичністю оновлення основного капіталу.3.довгі(50-60)-пов*язані з технологічним оновленням всього способу виробництва,зі зіною базових технологій ,джерел енергії,об*єктів інфраструктури,інформативної системи.4.вікові,пов*язанііз докорінною зміною економічного розвитку і світового лідерства окремих держав або групи держав.