14. Дефіцит державного бюджету, його види та причини існування.

Державний дефіцит - перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.

Розрізняють фактичний, структурний та циклічний дефіцит держбюджету.

Фактичний – це різниця між державним надходженням та видатками.

Структурний - це різниця між надходженням за повною зайнятості за наявних податкових ставок і фактичними видатками

Циклічний - це різниця між фактичним і структурним дефіцитами.

Причини:

- падіння доходів бюджету в умовах кризового стану економіки;

- низька ефективність галузей економіки;

- розширення частки тіньового сектора економіки;

- необґрунтовані соціальні програми;

- державне марнотратство, розкрадання бюджетних коштів.

15. Суть, види та причини виникнення державного боргу. Показники боргової безпеки.

Державний борг – це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів, за вирахуванням надлишків бюджету.

Державний борг країни поділяється на внутрішній і зовнішній борги. Внутрішній державний борг — заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами та підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави. Зовнішній державний борг — це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн.

Розрізняють також капітальний і поточний державний борги. Капітальний борг — загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками. Поточний борг — видатки держави, пов'язані з погашенням у поточному році боргових зобов'язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Причини виникнення держ. боргу:

• хронічний дефіцит Державного боргу

• превищення темпів зростання державних видатків над темпами зростання державних доходів

• дискресійна фіскальна політика, спрямована на зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат

• розширення екоеомічної функції держави

• дія автоматичних стабілізаторів

Основні показни боргової безпеки:

1) Відношення дежавого боргу до ВВП.

2) Відношення дежавого боргу до доходів дежавого бюджету базового року, за яким бюджет затверджений.

3) Відношення суми обслуговування по зовнішніх державних боргах до доходів державного бюджету поточного року.

3) Відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до ВВП.

16. Кредитні відносини, їх суб’єкти, об’єкти та принципи здійснення. Форми кредиту.

Кредитні відносини – відносини, що виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів за умов повернення повернення для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Суб’єктами кредитних відносин є:держава, фінансово-кредитні інститути, підприємці і населення. Об’єктами кредитних відносин є: матеріальні цінності, активи і грошові кошти.

Принципи кредитування:

- цільовий характер – позики переважно надаються на певні потреби визначені бізнес-планомі і кредитним договором;

- терміновість – обмежується певним терміном використання;

- поверненість – у відповідності з кредитним договором позика у визначений строк має бути повернута кредитору;

- платність – за користуванням кредитом стягується плата у формі позичкового відсотка.

Форми кредиту:

- Комерційний – має товарну форму, коли підприємці постачають один одному продукцію з відстрочкою платежу. При цьому оформляється боргове зобов’язання – вексель.

- Банківський – надаєтьсяу грошовій формі усіма кредитними інституціями.

- Споживчий – надається торгівельними фірмами фізичним особам у вигляді товарів особистого вжитку.

- Державний – характеризується відносинами між державними органами, кредитними установами, підприємцями і населенням, коли держава надає або отримує позику.

- Міжнародний – це рух позичкового капіталу між країнами, світовими фінансово-кредитними організаціями і державою.