3.Суб’єктами макроек аналізу виступають:

Сектор дом.госп.(охоплює всі прив.госп країни, діяльність яких спрямована на задов..власних потреб) дом.госп. проявляє собою 3 види ек.активності:

Пропонують фактори виробн.

Споживають частину отриманого ним доходу

Заощаджують

Підприємницький сектор(сукупність усіх підприємств,зареєстрованих у межах країни, метою діяльності яких є отримання прибутку) ділова активність сектора:

Пред’являє попит на фактори виробн.

Пропонує результати своєї діяльності

Інвестує

Державний сектор(містить усі держ.інституції та установи, метою діяльності яких є створення суспільних благ, які надходять споживачам без оплати. Крім того забезп. регулювання процесів і явищ у нац..економ.) ділова активність сектора:

Збирає податки

Здійснює держ закупівлі товарів і послуг

Надає пропозицію грошей для всіх макроеконом суб’єктів

Іноземний сектор( містить усі ек.субєкти за межами країни, а також іноземні держ.інституції, що вплив на націон економ через взаємний обмін капіталом, товарами, роб силою, нац валютами)

4. Х-ка сучасних макроек. теорій

-класична,яку на сьогодні на зивають лібералізмом.Прихильники лібералізму найвважливіше місце відводять приватній власності,всі інші вважають неефективними.На їхню думку ринковий механізм збалансовує нац. ек. і створює найкращі умови для ек. розвитку,а тому держ. втручання в ек. необовязкове;

-кейнсіанська,яка передбачає поєднання дії ринкового мехінізму і держ. управління ек.,стимулювання попиту;

-монетарська теорія,згідно з якою головну роль у регулюванні ек. має виконувати грош.-кредитна політика,тобто стабільний розвиток ек. можна забезпечити за умов поступового збільшення грош. маси,ефективної дії Нац. банку на відкритому ринку,по регулюванню резервів комерційних банків і здійсненню дисконтної політики;

-теорія економіки пропозицій,яка полягає в стимулюванні не тільки попиту,а й пропозиції перш за все через податкову політику;одним із головних постулатів є стимулювання приватної ініціативи і підприємництва та звуження втручання держ. в госп. життя.

-теорія раціональних очікувань,основні пустулати цієї школи полягають в тому,що очікування відіграють важливу роль у нац. ек.,бо впливають на поведінку всіх учасників ринкового процесу;ек. субєкти поводяться раціонально на підставі всієї наявної інформації;макроек. політика не може вплинути на реальні ек. змінні.

-інституційна економіка,представники цього напряму критикують усі традиційні школи за відрив їхнього аналізу від соц. Проблем і обгрунтовують необхідність соціалізації макроек.

5. С-ма нац. Рахунків, її суть, особливості та значення

С-ма нац рахунків – це с-ма міжнародно визнаних показників, класифікацій та правил, що використовуються для опису та аналізу реальних екон явищ і процесів на макрорівні. Остання редакція СНР затверджена у 1993 р і чинна досі, вона є уніфікована і рекомендована усім країнам світу з ринковою економікою, містить понад 500 стандартних рахунків, що доповнені 26-а допоміжними табл. Всі рахунки побудовані за типом бух балансів: доходи=видатки. В результаті досягається узгоджене відображення екон операцій, які формують процес створення нац продукту. Особливістю СНР є всеосяжний х-тер – містить впорядковану ін-цію про: всі госп суб”екти, які беруть участь в ек процесі (домогосподарства, п-тва, держ сектор, закордон);всі ек операції, пов”язані з в-твом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів;всі ек активи і пасиви, які формують нац багатство. Показники СНР дають змогу створити інформ базу, необхідну для аналізу реальних процесів, що відбуваються в екон; виявити темпи ек розвирку, рівень безробіття, інфляції, зарплати, соц захисту населення, дієвості податкової та митної політики. Така ін-ція дає можливість приймати правильні рішення для ек зростання країни, повної зайнятості, стабільного рівня цін, збалансованого платіжного балансу.