- •§ 1. Дійсні числа.
- •1.1.Множини.
- •1.2. Множина дійсних чисел.
- •1.3. Числові проміжки.
- •1.4. Модуль дійсного числа
- •§ 2.Функція.
- •2.1. Функція. Найпростіші властивості функції.
- •2.2. Способи завдання функцій
- •§ 3. Границі послідовностей і функцій.
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Поняття нескінченно малої величини.
- •3.3. Обмежена і нескінченно велика величина.
- •3.4. Основні властивості нескінченно малих.
- •§4. Границя змінної
- •4.1 Границя послідовності
- •4.2.Властивості границі.
- •4.3. Границя суми, добутку і частки.
- •4.4. Границя функції
- •4.5 Односторонні границі.
- •§ 5 Обчислення границь
- •5.1. Невизначені вирази
- •5.2 Перша важлива границя.
- •5.3 Друга важлива границя
- •§6. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •6.1 Класифікація.
- •6.2 Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •§7 Неперервність функції.
- •7.1 Приріст функції
- •7.2 Неперервність функції у точці.
- •7.3 Неперервність функції в точці.
- •7.4 Неперервність функції на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •8.1. Миттєва швидкість.
- •8.2. Означення похідної. Механічний та фізичний зміст похідної.
- •8.3. Схема знаходження похідної.
- •8.4. Геометричний зміст похідної. Дотична та нормаль.
- •8.5. Неперервність та диференційованість.
- •§ 9. Основні правила диференціювання.
- •§10 Похідні вищих порядків .
- •10.1 Похідні вищих порядків явно заданої функції.
- •10.2 Похідні вищих порядків неявно заданої функції.
- •10.3 Диференціювання функцій, заданих у параметричній формі.
- •§11 Диференціал функції.
- •11.1 Поняття диференціала.
- •11.2 Геометричний та механічний зміст диференціала.
- •11.3 Властивості диференціала.
- •11.4 Інваріантність форми диференціала.
- •§12. Деякі теореми диференціального числення.
- •12.2 Теорема Коші
- •12.3 Теорема Лагранжа.
- •12.4 Правило Лопіталя
- •§13. Застосування диференціального числення для дослідження функцій.
- •13.1. Зростання та спадання функції.
- •13.2. Поняття екстремуму.
- •13.3. Необхідна умова екстремуму.
- •13.4. Достатні умови екстремуму.
- •13.5 Знаходження екстремуму за допомогою другої похідної.
- •13.6 Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •13.7 Опуклість і вгнутість кривих.
- •13.8.Асимптоти кривої.
§ 5 Обчислення границь
5.1. Невизначені вирази
Перш ніж перейти к обчисленню границь, запишемо за допомогою символів основні теореми теорії границь.
Нагадаємо символи:
a – стала
∞ - нескінченна велика додатня
-∞ - нескінченна велика від’ємна
+0 – нескінченна мала додатня
-0 – нескінченна мала від’ємна
1)
a+0=a; a
0=0;
;
=∞
2)
∞;
3) a+∞=∞; a ∞=∞; ∞+∞=∞; ∞ ∞=∞
4) ∞∞=∞; 0∞=∞
Але при обчисленні границь дуже часто з’являються так названі невизначеності. Символічно їх можна записати так:
Ці умовні записи характеризують поведінку змінних величин.
Щоб знайти границю невизначеності виразу, треба усунути цю невизначеність.
Розглянемо деякі окремі випадки.
Невизначеність виду
задана відношенням двох многочленів
=
=
Тобто,
щоб розкрити невизначеність
,
треба чисельник і знаменник розділити
на найвищий степінь x
у
цих многочленах. При цьому можна
сформувати таке правило:
Якщо найвищий степінь чисельника вище найвищого степеня знаменника, то границя дробу нескінченно велика.
Якщо найвища степінь чисельника нижче найвищого степеня знаменника, то границя дробу дорівнює нулю.
Якщо найвищі степені чисельника і знаменника однакові, то границя дорівнює частки від поділу коефіцієнтів біля старших степеней.
Невизначеність виду
задана відношенням двох многочленів
=
Розкладемо чисельник і знаменник на множини:
Множини (x-1), через який чисельник і знаменник прямують до нуля, називають критичним множником.
Таким чином, щоб розкрити невизначеність , задану відношенням двох многочленів, треба в чисельнику і знаменнику виділити критичний множник і скоротити на нього дріб.
Невизначеність
задана ірраціональними виразами.
(х-2) – критичний множник. Позбудемося від ірраціональності в чисельнику.
Невизначеності виду ∞-∞ задані ірраціональними виразами.
5.2 Перша важлива границя.
Доведемо,
що
.
-
y
B
A
1
x
0
C D xВізьмемо круг радіуса 1 і позначимо радіанну міру кута AOD через х, 0
.
Порівнюючи площі трикутників АОD,
BОD
і колового сектора АОD,
дістанемо:
Звідки
Розділивши
ці
нерівності на
,
маємо
І по властивості границь (п.5)
Зміна x на (-x) не змінює дріб. Тому це вірно і при x <0.
Треба вказати, що перша важлива границя може бути визначена і для функцій
5.3 Друга важлива границя
;
;
,
де e=2,72 – ірраціональне число.
Це число грає в математиці таку ж важливу роль, як і число π. Логарифми за основою e називаються натуральними. Вони зв’язані з логарифмами за основою a
Зауваження. При обчисленні границь, зв’язаних з числами e, застосовують таке твердження:
якщо
границі
і
існують і
Приклад:
