- •§ 1. Дійсні числа.
- •1.1.Множини.
- •1.2. Множина дійсних чисел.
- •1.3. Числові проміжки.
- •1.4. Модуль дійсного числа
- •§ 2.Функція.
- •2.1. Функція. Найпростіші властивості функції.
- •2.2. Способи завдання функцій
- •§ 3. Границі послідовностей і функцій.
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Поняття нескінченно малої величини.
- •3.3. Обмежена і нескінченно велика величина.
- •3.4. Основні властивості нескінченно малих.
- •§4. Границя змінної
- •4.1 Границя послідовності
- •4.2.Властивості границі.
- •4.3. Границя суми, добутку і частки.
- •4.4. Границя функції
- •4.5 Односторонні границі.
- •§ 5 Обчислення границь
- •5.1. Невизначені вирази
- •5.2 Перша важлива границя.
- •5.3 Друга важлива границя
- •§6. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •6.1 Класифікація.
- •6.2 Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •§7 Неперервність функції.
- •7.1 Приріст функції
- •7.2 Неперервність функції у точці.
- •7.3 Неперервність функції в точці.
- •7.4 Неперервність функції на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •8.1. Миттєва швидкість.
- •8.2. Означення похідної. Механічний та фізичний зміст похідної.
- •8.3. Схема знаходження похідної.
- •8.4. Геометричний зміст похідної. Дотична та нормаль.
- •8.5. Неперервність та диференційованість.
- •§ 9. Основні правила диференціювання.
- •§10 Похідні вищих порядків .
- •10.1 Похідні вищих порядків явно заданої функції.
- •10.2 Похідні вищих порядків неявно заданої функції.
- •10.3 Диференціювання функцій, заданих у параметричній формі.
- •§11 Диференціал функції.
- •11.1 Поняття диференціала.
- •11.2 Геометричний та механічний зміст диференціала.
- •11.3 Властивості диференціала.
- •11.4 Інваріантність форми диференціала.
- •§12. Деякі теореми диференціального числення.
- •12.2 Теорема Коші
- •12.3 Теорема Лагранжа.
- •12.4 Правило Лопіталя
- •§13. Застосування диференціального числення для дослідження функцій.
- •13.1. Зростання та спадання функції.
- •13.2. Поняття екстремуму.
- •13.3. Необхідна умова екстремуму.
- •13.4. Достатні умови екстремуму.
- •13.5 Знаходження екстремуму за допомогою другої похідної.
- •13.6 Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •13.7 Опуклість і вгнутість кривих.
- •13.8.Асимптоти кривої.
§ 3. Границі послідовностей і функцій.
3.1. Числова послідовність
Сформулюємо
означення числової послідовності в
загальному вигляді:
якщо кожному натуральному числу n
є N
за певним правилом ставиться y
відповідність число
,
то множину чисел
називають числовою послідовністю і
позначають символом
-
члени послідовності.
Геометрично послідовність зображується на числовій осі у вигляді послідовності точок, координати яких дорівнюють відповідним членам послідовності.
Найчастіше послідовність задається формулою її загального числа.
Приклади:
Записати перші п’ять членів заданих послідовностей та зобразити їх.
а)
3.2. Поняття нескінченно малої величини.
Змінну
х називають нумерованою і означають
,
якщо всі її значення можна перенумерувати
за допомогою натуральних чисел, причому
змінна приймає ці значення по зростаючим
номерам.
Змінну називають нескінченно малою, якщо яким би малим не було число ε>0, всі значення починаючи с деякого, задовольняють нерівності
| | < ε.
Якщо - нескінченно мала, то для любого числа ε>0 існує номер N, який залежить від ε, після котрого для всіх n>N виконується наведена нерівність.
Приклади:
1).
Довести, що
є нескінченно малою.
Дійсно,
при ε=0,1
як
тільки
n>N
= 10.
При
ε=0,01
як тільки n>N=100.
Взагалі
як
тільки
2)
Довести, що
=0,01+
-
не є нескінченно малою.
Це слідує зразу з того, що | |=0,01+ < ε виконують не для всякого ε>0.Якщо
ε = 0,001, то воно не має місця.
Таким чином, нескінченно малі і просто малі величини – поняття різні. Нескінченно мала – це змінна величина, яка змінюється так, що при будь-якому заданому ε>0 після деякого номеру N вона починає задовольняти нерівності | | <ε.
Так
величина
.
Початкові її значення дуже великі, але
при
,
все ж прямує до нуля.
Але
не
є нескінченно малою, вона просто мала,
так є постійною.
3.3. Обмежена і нескінченно велика величина.
Змінну називають обмеженою зверху, якщо існує число М так, що всі значення задовольняють нерівності <M.
Якщо для всіх n виконується нерівність m< , де m = Const, то змінна обмежена знизу.
Змінні, які обмежені зверху та знизу, - обмежені.
Це має місце, якщо існує число M>0 таке, що всі значення задовольняють нерівності
| |<M.
Наприклад, послідовності
є обмеженими одиницею, бо для них вірна нерівність
|
|
.
Далі, послідовності (змінні)
також обмежені.
Якщо скіль завгодно велике число М не забезпечує цю нерівність, то змінна називається необмеженою.
Частинний випадок необмеженої величини – це нескінченно велика величина: так називають змінну , якщо яким би великим не було число M>0, всі значення , починаючи з деякого, задовольняють нерівності
| |<M.
Наприклад,
-
нескінченно велика величина.
| |<M.
Якщо
М=1000, то
при n
> N
= 9.
Величина, обернена до нескінченно малої, є нескінченно великою і навпаки.
Доведемо
це. Дійсно, нехай
-
нескінченно мала, причому
.
Тоді, для будь якого великого числа М>0
маємо |
|
Але це
і означає, що
-
нескінченно велика величина.
