- •§ 1. Дійсні числа.
- •1.1.Множини.
- •1.2. Множина дійсних чисел.
- •1.3. Числові проміжки.
- •1.4. Модуль дійсного числа
- •§ 2.Функція.
- •2.1. Функція. Найпростіші властивості функції.
- •2.2. Способи завдання функцій
- •§ 3. Границі послідовностей і функцій.
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Поняття нескінченно малої величини.
- •3.3. Обмежена і нескінченно велика величина.
- •3.4. Основні властивості нескінченно малих.
- •§4. Границя змінної
- •4.1 Границя послідовності
- •4.2.Властивості границі.
- •4.3. Границя суми, добутку і частки.
- •4.4. Границя функції
- •4.5 Односторонні границі.
- •§ 5 Обчислення границь
- •5.1. Невизначені вирази
- •5.2 Перша важлива границя.
- •5.3 Друга важлива границя
- •§6. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •6.1 Класифікація.
- •6.2 Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •§7 Неперервність функції.
- •7.1 Приріст функції
- •7.2 Неперервність функції у точці.
- •7.3 Неперервність функції в точці.
- •7.4 Неперервність функції на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •8.1. Миттєва швидкість.
- •8.2. Означення похідної. Механічний та фізичний зміст похідної.
- •8.3. Схема знаходження похідної.
- •8.4. Геометричний зміст похідної. Дотична та нормаль.
- •8.5. Неперервність та диференційованість.
- •§ 9. Основні правила диференціювання.
- •§10 Похідні вищих порядків .
- •10.1 Похідні вищих порядків явно заданої функції.
- •10.2 Похідні вищих порядків неявно заданої функції.
- •10.3 Диференціювання функцій, заданих у параметричній формі.
- •§11 Диференціал функції.
- •11.1 Поняття диференціала.
- •11.2 Геометричний та механічний зміст диференціала.
- •11.3 Властивості диференціала.
- •11.4 Інваріантність форми диференціала.
- •§12. Деякі теореми диференціального числення.
- •12.2 Теорема Коші
- •12.3 Теорема Лагранжа.
- •12.4 Правило Лопіталя
- •§13. Застосування диференціального числення для дослідження функцій.
- •13.1. Зростання та спадання функції.
- •13.2. Поняття екстремуму.
- •13.3. Необхідна умова екстремуму.
- •13.4. Достатні умови екстремуму.
- •13.5 Знаходження екстремуму за допомогою другої похідної.
- •13.6 Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •13.7 Опуклість і вгнутість кривих.
- •13.8.Асимптоти кривої.
13.5 Знаходження екстремуму за допомогою другої похідної.
Нехай
-
критична точка функції
,
тобто
і в околі точки
існує
друга неперервна похідна, причому
.
Якщо
, то
–
точка локального мінімуму; якщо
,
то
-
точка локального максимуму.
Приклад .
Знайти екстремуми функції
;
-
критичні
точки
;
максимум
-
мінімум.
13.6 Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
Неперервна на відрізку [a;b] функція y=f(x) має на цьому відрізку найбільше (M) і найменше (m) значення. Ці значення функція приймає або в точках локального екстремумa в середині відрізку, або на його кінцях. Достатньо у вказаних точках обчислити значення функції та порівняти їх між собою. Так визначається найбільше та найменше значення функції на відрізку.
Приклад.
Знайти
найбільше та найменше значення функції
на
відрізку
.
Знаходимо
;
;
.
Точка
Знайдемо
13.7 Опуклість і вгнутість кривих.
Точки перегину.
Крива y=f(x) називається опуклою на інтервалі, якщо всі її точки, крім точки дотику, лежать нижче її дотичної на цьому інтервалі.
Крива y=f(x) називається вгнутою на інтервалі , якщо всі її точки, крім точки дотику , лежать вище її довільної дотичної на цьому інтервалі .
Точкою перегину називається така точка кривої, яка відділяє її опуклу частину від вгнутої.
y
•
0
a
b
c x
Про
напрям опуклості можна судити по знаку
другої похідної
Якщо
в усіх точках проміжку(a;b)
, то крива y=f(x)
опукла
на (a;b);
при
то крива
y=f(x)
вгнута
на (a;b).
Приклад.
Знайти інтервали опуклості і вгнутості та точки перегину кривої
,
-
критична точка другого роду .
Якщо
-крива
опукла.
Якщо
-
вгнута .
--- +
X
0
y (0)=2. Точка (0;2)- точка перетину.
13.8.Асимптоти кривої.
Пряма L називається асимптотою кривої, якщо відстань б від змінної точки М кривої до цієї прямої прямує до нуля, коли точка М, рухаючись по кривій, віддаляється на нескінченність.
На рис. Показано вертикальну, горизонтальну та похилу асимптоти.
б M y=f(x)
|
-
y
y=f(x)
MP
N
0
Q x
Пряма
х=а називається вертикальною асимптотою
кривої y=f(x)
,
якщо при
хоча
б одна з односторонніх границь функції
f(x)
була нескінченною. Таким чином, вертикальна
асимптота х = а існує тільки тоді, коли
в точці х = а функція f(x)
має нескінченний розрив.
Приклад.
Функція
при х=0 має нескінченний розрив:
Тобто,
х=0- вертикальна асимптота кривої
-
y
y=f(x)1
0
x
Припустимо,
що у кривої
y=f(x)
при
є
похила асимптота. Як усяку похилу пряму,
її можна записати рівнянням Y=
kx
+ b.
З рисунка MP
= MN
cosφ.
По визначенню асимптоти при
Одночасно
,
тому якщо при
пряма Y=
kx+b
є асимптотою, то
Так
як
,
то
Якщо хоча б одна з границь не існує або нескінченна, це означає, що у кривої y=f(x) похилої асимптоти немає.
Приклад.
Знайти асимптоти кривої
У точці х=0 функція має нескінченний розрив:
,
тобто х=0 – вертикальна асимптота.
Знаходимо похилу асимптоту:
Обидві
границі існують і скінченні, звідси при
пряма Y= x+2- буде асимптотою кривої. При
одержимо той самий результат.
у=х+2
-2 0 |

y
L
у
L
б
б
M
б
y=f(x)
0
a x
0 x
2
х=0