- •§ 1. Дійсні числа.
- •1.1.Множини.
- •1.2. Множина дійсних чисел.
- •1.3. Числові проміжки.
- •1.4. Модуль дійсного числа
- •§ 2.Функція.
- •2.1. Функція. Найпростіші властивості функції.
- •2.2. Способи завдання функцій
- •§ 3. Границі послідовностей і функцій.
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Поняття нескінченно малої величини.
- •3.3. Обмежена і нескінченно велика величина.
- •3.4. Основні властивості нескінченно малих.
- •§4. Границя змінної
- •4.1 Границя послідовності
- •4.2.Властивості границі.
- •4.3. Границя суми, добутку і частки.
- •4.4. Границя функції
- •4.5 Односторонні границі.
- •§ 5 Обчислення границь
- •5.1. Невизначені вирази
- •5.2 Перша важлива границя.
- •5.3 Друга важлива границя
- •§6. Порівняння нескінченно малих функцій.
- •6.1 Класифікація.
- •6.2 Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •§7 Неперервність функції.
- •7.1 Приріст функції
- •7.2 Неперервність функції у точці.
- •7.3 Неперервність функції в точці.
- •7.4 Неперервність функції на відрізку.
- •Диференціальне числення функції однієї змінної.
- •8.1. Миттєва швидкість.
- •8.2. Означення похідної. Механічний та фізичний зміст похідної.
- •8.3. Схема знаходження похідної.
- •8.4. Геометричний зміст похідної. Дотична та нормаль.
- •8.5. Неперервність та диференційованість.
- •§ 9. Основні правила диференціювання.
- •§10 Похідні вищих порядків .
- •10.1 Похідні вищих порядків явно заданої функції.
- •10.2 Похідні вищих порядків неявно заданої функції.
- •10.3 Диференціювання функцій, заданих у параметричній формі.
- •§11 Диференціал функції.
- •11.1 Поняття диференціала.
- •11.2 Геометричний та механічний зміст диференціала.
- •11.3 Властивості диференціала.
- •11.4 Інваріантність форми диференціала.
- •§12. Деякі теореми диференціального числення.
- •12.2 Теорема Коші
- •12.3 Теорема Лагранжа.
- •12.4 Правило Лопіталя
- •§13. Застосування диференціального числення для дослідження функцій.
- •13.1. Зростання та спадання функції.
- •13.2. Поняття екстремуму.
- •13.3. Необхідна умова екстремуму.
- •13.4. Достатні умови екстремуму.
- •13.5 Знаходження екстремуму за допомогою другої похідної.
- •13.6 Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
- •13.7 Опуклість і вгнутість кривих.
- •13.8.Асимптоти кривої.
12.3 Теорема Лагранжа.
Якщо функція f(x), неперервна на відрізку [a; b], диференційована в інтервалі (a ; b) , то всередині цього інтервалу знайдеться хоча б одна точка c є (a; b), в якій f (b) – f (a) = f ′(c) (b-a) (1)
Доведемо теорему.
Доведення випливає з теореми Коші, достатньою покласти в основній залежності φ(x)=x.
Співвідношення (1) називають формулою скінченних приростів, оскільки вони виражають точне значення приросту функції ∆y=f(b) - f(a) через похідну в деякій точці с інтервалу (a ; b) і скінчене значення приросту аргументу ∆x = b-a.
(1′)
У формулі (1′) зліва записаний кутовий коефіцієнт хорди АВ (див.рис.), праворуч – кутовий коефіцієнт дотичної до кривої y= f (x) при x=c.
Рівність кутових коефіцієнтів означає паралельність прямих.
-
y
Bf(b)-f(a) f(b)
A
b-a
f(a)0 a c b x
Тому
геометрично теорема Лагранжа утверджує,
що на гладкій дузі
існує
хоча б одна точка, в якій дотична
паралельна хорді АВ.
12.4 Правило Лопіталя
Нехай
1) на відрізку [ a ;b] функції f(x) і φ(x) задовольняють умовам теореми Коші;
2) f(a)=0 і φ(a)=0
3)
існує скінченна або нескінченна границя
Тоді
існує також
,
причому = .
Доведемо останню рівність.
Візьмемо довільну точку х є (a; b).
На
відрізку [o;
х] згідно теореми Коші має місто рівність
,
де a
<c<
x.
Оскільки
f(a)=φ(a)=0,
то співвідношення має вид
.
Якщо x→a, то і c→0. В останній рівності перейдемо до границі
=
.
Згідно умови існує, і не залежить від засобу прямування x→a.
Тому = .
Звідси і одержимо, що = .
Цю
рівність називають правилом Лопіталя.
За його допомогою розкривають
невизначеності типу
та
,
причому прямування х можна застосовувати,
коли а=∞, тобто х→∞.
Приклади .
1)
2)
3)
4)
5)
=
§13. Застосування диференціального числення для дослідження функцій.
13.1. Зростання та спадання функції.
|
При
цьому коефіцієнт дотичної
При
цьому коефіцієнт дотичної
При
цьому коефіцієнт дотичної
Також
кутовий коефіцієнт дотичної до графіка
спадаючої функції
(рис.2).
Таким чином, знаючи знак похідної,
,
можна зробити висновок про поведінку
функції f(x):
якщо в кожній точці проміжку (a;b) >0, то функція y=f(x) в цьому проміжку зростає, а при <0 – спадає.
Приклад.
Знайти
інтервали зростання та спадання функції
.
Ця функція диференційована на всій числовій осі.
Похідна
у
точках
,
котрі розбивають числову вісь на проміжки
У кожному з цих інтервалів
зберігає знак сталим, тому достатньо
визначити знак в довільній точці
інтервалу.
|

у
y=f(x)
y
y=f(x)
0
а рис.1 b
x
0 a
рис.2 b
x
+
-
+
y
0
2 x