2.2 Переривання позовної давності

Перерва позовної давності означає, що раз за якимись причинами виникає необхідність подати позов заново, також заново починається плин строку давнини , а час, що минув до перерви, у новий строк не зараховується. У цьому є відмінність перерви від призупинення строку давнини . Якщо призупинення позовної давності викликається, як правило, незалежними від волі зацікавлених осіб подіями триваючого характеру, те перерва позовної давності закон зв'язує з вольовими діями позивача або відповідача.

Позовні заяви, як відомо, пред'являються двома способами: безпосереднім поданням відповідних документів у канцелярію суду, а також поштою . В останньому випадку Момент пред'явлення позову варто визначати, де встановлене, що письмові заяви, здані в організацію зв'язки до двадцяти чотирьох годин останнього дня строку , уважаються зробленими в строк . Тому вдень пред'явлення позову слід уважати дату поштового штемпеля відділення зв'язки , через яке відправляється позовна заява в суд.

Коли позовна заява з безпосередньо в суд, датою пред'явлення позову, на мій погляд, слід уважати день, у який позовне заява надійшла в суд[47,c186].

Немаловажне значення для правильної оцінки моменту перерви плину строку позовної давності має та обставина , що законодавець зв'язує с такою перервою не будь-яке пред'явлення позову, а лише те, яке зроблено в установленому порядку . Тому у випадку обґрунтованого повернення позовного заяви арбітражним судом із причин, установленим законом датою пред'явлення позову слід уважати день вторинного обігу з позовною заявою в суд оскільки плин строку позовної давності не може бути перерване пред'явленням позову без дотримання встановленого законом порядку.

У відповідності зі ст. 203 Цивільного Кодексу України плин позовної давності переривається: 1) пред'явлення позову у встановленому законом порядку , 2) здійсненням обов'язковою особою дій, що свідчать про визнання боргу .[8,ст203].

Перше із цих обставин охоплює собою лише такий обіг в суд, арбітражний і третейський суд, яке зроблено в повній відповідності з вимогами матеріального й процесуального законодавства. Це, в частковості , означає обов'язкове дотримання позивачем правил про підвідомчості суперечки , прийняття їм необхідних мір до його досудового урегулюванню , пред'явлення позову дієздатною особою і т.д. Позов, пред'явлений з порушенням кожного із цих і інших установлених законом вимог, не приймається судом до виробництва або залишається судом без розгляду а звідси варто , позовна давність не переривається. Але іноді, позов, пред'явлений по всім правилам, виявляється не розглянутим по суті, наприклад, через появи обставин, що припиняють виробництво в справі Так, суд зобов'язано призупинити виробництво в справі в випадку смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускає правонаступництво, перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил і т. буд. д. У всіх випадках призупинення виробництва в справі позовна давність переривається в момент пред'явлення позову й починає текти заново.

Визнання боргу як обставина , що перериває позовну давність, може виражатися в будь-яких діях боржника, що підтверджують наявність боргу або іншому обов'язку . Як показує судова практика, як визнання боргу може розглядатися й факт підписання документа (договору ), відповідно до яким сторони намеривались змінити свої зобов'язання, з яких виникають вимоги позивача, незважаючи на те ,що цей документ (договір) був оцінений судом як неукладений.[58,c473].

Але також слід зазначити й те, що не містить прямих вказівок по низці істотних питань, що виникають на практиці, до яких ставиться :

1) порушення встановленого порядку пред'явлення позову визначене судом не першої , а наприклад, наглядової інстанції через тривалий час після прийняття справи до виробництва судом першої інстанції,

2) у виконанні рішення , винесеного судом, відмовлене й у цьому зв'язку необхідно пред'явити новий позов. Наприклад, суд необґрунтовано прийняв до розгляду спор, дозвіл якого не стосувався його компетенції, або винесене рішення не може бути виконане за рубежем.

3) Відмовлене у виконанні рішення третейського суду по мотиву недійсності угоди про третейський розгляд або у зв'язку с визнанням того, що рішення винесене по суперечці , що виходить за межі такої угоди.[62,c 212].

Згідно зі ст.264 Цивільного Кодексу перебіг строку позовної давності переривається:

1) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (наприклад, часткове повернення боргу, лист з проханням про відстрочку повернення боргу тощо);

2) у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників;

3) у разі пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

4)Дії, які свідчать про визнання боргу:

5)визнання пред’явленої претензії;

6)зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

7)письмове прохання відстрочити сплату боргу;

8)підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

9)письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

10)часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.[27]

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 Цивільного Процесуального Кодексу України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ Цивільного Процесуального Кодексу України, перериває перебіг строку позовної давності.[26]