Розділ 2.Зупинення та переривання позовної давності

2.1 Умови та підстави для зупинення позовної давності

Зазвичай перебіг позовної давності є процесом безперервним. Однак протягом цього часу можуть виникнути обставини, що перешкоджають поданню позову. Ці обставини є підставами для зупинення (призупинення), переривання або відновлення перебігу позовної давності.

Зупинення перебігу позовної давності полягає в тому, що період часу, протягом якого діють обставини, передбачені законом, не зараховується в строк позовної давності. Тобто враховується лише час, що минув до і після зупинення перебігу позовної давності.[66,c112].

Згідно зі ст.263 Цивільного Кодексу перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). Такою подією може бути стихійне лихо (наприклад, землетрус) або соціальні явища (наприклад, страйки);

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. Мораторій може бути оголошений стосовно якогось окремого виду зобов'язань або за всіма зобов'язаннями в цілому. На відміну від непереборної сили, мораторій створює не фактичні, а юридичні перешкоди для подання позову;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. В цьому разі позовна давність зупиняється, якщо законодавчий орган виносить рішення про зупинення дії закону або іншого нормативного акта на якийсь, як правило, визначений час, або до прийняття іншого нормативного акта, що регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України та інших створених відповідно до закону військових формуваннях, переведених на воєнний стан (наприклад, у складі миротворчих сил Організації Обєднаних Націй). [8, ст.263].

Проте проходження військової служби в мирний час не зупиняє перебігу строку позовної давності.

Слід зазначити, що вказана обставина є підставою зупинення позовної давності лише у відносинах, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа. Що стосується відносин між юридичними особами, то для них підставами зупинення позовної давності можуть бути лише непереборна сила, мораторій та зупинення дії закону або іншого нормативного акта.

У разі виникнення зазначених обставин перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Слід звернути увагу на те, що на відміну від Цивільноо Кодексу 1963 р., який передбачав, що обставини, які спричиняють зупинення позовної давності, мають настати або продовжуватися в останні шість місяців її перебігу, Цивільного Кодексу 2003 р. такого обмеження не встановлює. Тобто зазначені в ст.263 Цивільного Кодексу обставини можуть виникнути в будь-який момент перебігу позовної давності і це не впливає на визнання їх підставами зупинення перебігу позовної давності.

Переривання перебігу позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов'язує переривання, не зараховується в позовну давність, і її перебіг після переривання починається спочатку. Обставини, що переривають перебіг позовної давності, можуть виникнути в будь-який час до її спливу.[54,c367].

Позов має бути поданий з дотриманням встановлених вимог до його оформлення та змісту. Якщо ці вимоги порушені, то позов не приймається судом до розгляду або залишається без розгляду і не Перериває позовну давність (ст.265 Цивільного Кодексу).

Проте якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без Розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо ж частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців (ч.2 ст.265 Цивільного Кодексу).[67,c113].

Наслідки спливу позовної давності традиційно пов'язувалися з втратою права на задоволення позову про захист порушеного права.

Водночас ст.267 Цивільного Кодексу передбачає низку нових положень, спрямованих на більш повний захист особи, цивільні права якої порушені.

Вони полягають, зокрема, в такому:

1) особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності;

2) заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності;

3) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;

4) сплив позовної давності про застосування якої стороною в спорі є підставою для відмови у позові;

5) якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.[8, ст.267]

Отже, фактично сплив позовної давності є підставою для відмови у позові лише коли про її застосування заявлено стороною у спорі і суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Оскільки позовна давність на основні та додаткові вимоги обчислюється щодо кожної вимоги окремо, може трапитися так, що на основну вимогу позовна давність не пропущена, тоді як додаткова вимога (про стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) погашається спливом позовної давності. Однак якщо позовна давність пропущена на основну вимогу, вона вважається пропущеною і стосовно додаткової вимоги (ст.266 Цивільного Кодексу).[55,c232].

Окрім загальних підстав зупинення позовної давності, передбачених Цивільним Кодексом України, є й інші, які перед-бачені певними статтями кодексу та деякими норматив-ними актами.

За позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку позовної давності зупиняється. зверненням потерпілого або непрацездатних осіб, які перебували на його утриманні чи мали на день смерті право на одержання від нього утримання, а також дитини, яка народилася після його смерті, до відповідного органу із за-явою про призначення пенси або допомоги - строк зупиняється до призначення або відмови в призначенні.

Ще одна підстава зупинення перебігу строку позовної давності передбачена ст.392 Кодексу торгового мореплавства України. При загальній аварії право на позов виникає у вантажоодержувача від дня видачі вантажу. В тих випадках, коли потрібно про-вести розрахунки по загальній аварії, тобто розподілити збитки між судном, фрахтом та вантажем відповідно до їх вартості, перебіг строку позовної давності зупиняється з моменту винесення постанови про наявність загальної аварії і до одержання диспаші (тобто, розрахунку по розподілу загальної аварії) зацікавленою особою.( Кодекс торговельного мореплавства України)[6,ст392].

Всі інші обставини не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності. Так, якщо складання розрахунку аварії на морі є підставою для зупинення перебігу строку позовної давності, то такі самі обставини, пов'язані з аварією наземного транспорту (наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення джерел підвищеної небезпеки), не зупиняє перебіг строків позовної давності. І строк позовної давності в таких випадках починається не від дня винесення вироку суду чи постанови слідчих органів за фактом автотранспортної пригоди, а від дати завдання збитків, причому час, потрібний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент відліку строків позовної давності.

Згідно з п.п.6, 7 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Кодексом.

Від зупинення строків позовної давності потрібно відрізняти зупинення провадження по справі в органах суду. Справа в тому, що інколи вже почате провадження в суді з об'єктивних причин не може бути закінченим. Так, ст. 79 Арбітражно процесуальний кодекс України передбачає, що провадження по справі зупиняється, якщо: вирішується спір, до розгляду якого неможливо прийняти рішення по справі. Арбітражне провадження може бути також зупинене: при призначенні експертизи, заміни однієї із сторін правонаступником внаслідок реорганізації; направлення судом матеріалів у слідчі органи. Ст. 221 Цивільного Процесуального Кодексу України серед інших підстав називає втрату стороною дієздатності, перебування відповідача у Збройних Силах, розшук відповідача тощо. Після усунення цих перешкод провадження по справі поновлюється.[2,ст.79].

Зупинення строку позовної давності може мати місце лише тоді, коли обставини, які є підставою для зупинення перебігу строків, виникли в останні 6 місяців строку давності. Якщо строк позовної давності менший за 6 місяців, то він зупиняється незалежно від того, коли ці обставини виникли чи тривають.[13].

Після того, як обставина, що була підставою для зупинення перебігу строку позовної давності, зникла, перебіг строку позовної давності продовжується. Якщо для пред'явлення позову залишилося менше 6-ти місяців, він продовжується до 6-ти місяців, а якщо строк позовної давності взагалі менший 6-ти місяців, то строк продовжується до строку позовної давності за вимогою.

Кодексу торгового мореплавства України (ст. 393) називає виняток з цього загального правила. У випадку, коли судно протягом позовної давності не могли застати у водах України, строк позовної давності продовжується до трьох років.

Перерва перебігу строків позовної давності. Перебіг позовної давності може бути не тільки зупинено, а й перервано. Перерва перебігу позовної давності відрізняється від її зупинення як за підставами, так і за юридичними наслідками. Загальною підставою для перерви строку позовної давності є звернення з позовом у встановленому порядку, тобто звернення з позовом на-лежного позивача до належного відповідача і в належний судовий орган.[69,c119].

Якщо позивач не виконав вимог щодо позовної за-яви, то відповідно до ст. 63 АПК України позовна заява повертається без розгляду і таке звернення не перериває перебігу строків позовної давності,

У відносинах, у яких стороною є громадянин, перебіг строку давності переривається вчиненням дій, що. свідчать про визнання боргу (часткове виконання зобов'язання, письмове прохання про відстрочку сплати боргу тощо. (Усне визнання зобов'язання чи усна обіцянка сплатити борг певного числа не є підставою для перерви строку. За спорами організацій, виконання зобов'язаною стороною дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, досилка комплектуючих частин при поставці не-комплектної продукції, заміна неякісної продукції на якісну), не є підставою для перерви строку позовної давності.[40,c115].

При зупиненні строку перебіг строку продовжується, а в разі перерви - перебіг строку починається спочатку.

Поновлення строків позовної давності.

Якщо позивач пропустив строк позовної давності - це безумовна підстава для того, щоб залишити його позов без задоволення. Але пропуск строку може мати міс-це за обставин, які не залежали від позивача і які, проте, не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності. Тому було б несправедливим відмовляти позивачеві в захисті порушеного права з мотивів пропуску строків давності.

За виняткових обставин суд чи арбітражний суд може поновити пропущений строк позовної давності і захистити порушене право.

Сутність призупинення плину позовної давності полягає в тому, що час, протягом якого діє обставина, що перешкоджає захисту порушеного права, не зараховується у встановлений законом строк позовної давності. При наявності підстав для призупинення строку давнини проміжок часу, протягом якого мало місце відповідні обставини (виникли або продовжували існувати), у цей строк не зараховується. Однак той час, який пройшов до їхнього настання , ураховується при вирахуванні строку . Після того, як припинилася їхня дія, триває плин строку позовної давності.[39,c78].

До підстав , що припиняють плин давнього строку , ставляться :

1) Непереборна сила, т. е. черезвичайна и невідворотна при даних умовах обставина.

2) Перебування позивача або відповідача в складі збройних силах, переведених на військовий стан.

3) Встановлена ​​на підставі закону Урядом відстрочка виконання зобов'язань ( мораторій)

4) призупинення дії закону чи іншого правового акта , що регулює відповідне ставлення . Поняття « непереборна сила » або форс - мажорною обставиною охоплюється як стихійні лиха ( землетруси, повені , снігові замети та т . П . ) , Так і суспільні явища ( заворушення , громадянські війни , страйки тощо . П . ), які порушують нормальну роботу транспорту, зв'язки , судів або інших органів і тим самим перешкоджають своєчасному пред'явленню позову. [42,c216].

Щоб те або інша подія могла кваліфікуватися як непереборна сила , воно повинне характеризуватися, насамперед, надзвичайністю, тобто. бути незвичайна, що випадають із нормального ходу розвитку й, як правило, непередбаченим заздалегідь явищем. Крім того, воно повинне бути об'єктивно невідворотним за допомогою готівки за даних умов технічних і інших засобів .

Остання обставина свідчить про відносність поняття "непереборна сила ", оскільки те, що не можна запобігти при одних умовах місця й часу , може бути відвернене при інших умовах.

Тому оцінка тих або інших подій як непереборної сили повинна опиратися на конкретні життєві обставини.

Знаходження позивача або відповідача в Збройних Силах, переведених на воєнний стан, саме по собі не виключає пред'явлення позову, але робить це вкрай важко, у силу чого також ураховується законом у якості що припиняє позовну давність обставини. Однак давній строк не припиняється у зв'язку із простим закликом громадянина на службу в Збройні Сили або на військові збори.[47,c163].

Мораторій як підстава призупинення позовної давності відрізняється від непереборної сили тим, що створює не фактичні, а юридичні перешкоди для пред'явлення позову. У цьому випадку компетентний державний орган в особі Уряду відсувається строк виконання зобов'язань, і тим самим "заморожує" на певен період існуючі права вимоги на примусове виконання зобов'язань боржниками. Мораторій може ставитися до всіх зобов'язань (загальний мораторій) або поширюється лише на окремі їхні види (приватний мораторій). Оголошення мораторію, який на практиці застосовується досить рідко, викликається, як правило, надзвичайними обставинами – військовим діями, економічними реформами й т.п..

До мораторію близько примикає призупинення чинності закону або іншого правового акту, що регулює відповідне відношення . Рішення про цьому може бути прийняте компетентним державним органом, який , не скасовуючи нормативний акт у принципі , блокує його дія на період існування певних , як правило, надзвичайних обставин.

Наведені вище обставини припиняють позовну давність лише в тому випадку, якщо вони мали місце, тобто виникли або продовжували існувати, в останні шість місяців строку давнини , а стосовно до скороченим строкам – протягом усього строку давнини, якщо цей строк рівний або менш шести місяців. Тут передбачається , що, якщо відповідні події виникли й припинилися раніше, те в кредитора досить часу для пред'явлення позову. По цій же причині строк , що залишився після припинення дії обставин, що припиняють позовну давність, подовжується до шести місяців або повної тривалості скороченого давнього строку , якщо він не перевищував шести місяців.

Закон передбачає й інші підстави для призупинення давнини по окремих вимогах. Так, якщо судом залишений без розгляду позов, пред'явлений у кримінальній справі, то, що почалося до пред'явлення позову плин строку позовної давності триває від дня набуття законної сили вироку, яким позов залишений без розгляду. Це означає, що період знаходження цивільного позову в кримінальній справі виключається зі строку позовний давнини .[54,c 213].