- •2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.
- •3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
- •Поняття про біологічний і фізіологічний вік
- •Вікова періодизація постнатального онтогенезу
- •Значення травної системи у антенатальний період
- •Поняття про ріст і розвиток. Вплив середовища на ріст і розвиток.
- •2.Становлення системи кровообігу
- •3.Ендокринна система у різні вікові періоди.
- •1.Ріст і розвиток у антенатальному онтогенезі
- •2 Загальна вікова динаміка структури і росту нирок.
- •3.Скоротлива здатність серця. Електрична активність серця в умовах онтогенезу
- •1.Переломні етапи постнатального розвитку.
- •10. Похилий вік. Ч. 61-74. Ж.55-74
- •2. Вікові зміни режимів дихання. Зовнішнє дихання та надходження кисню та його транспортування в онтогенезі.
- •3.Вікові зміни координації рухів. Рефлекторні реакції у різні вікові періоди.
- •2. Розвиток секреторної функції підшлункової залози
- •3. Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції нирок
- •Критичні періоди антенатального онтогенезу (пренатального)
- •Зміни у будові судин та гемодинаміки у процесі онтогенезу.
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Вікова динаміка секреції слини.
- •Особливості обміну речовим у різні вікові періоди.
- •Зміни структури та функції м’язів з віком. М’язева працездатність і вік.
- •Розвиток залозистого апарату, кислотоутворення та зимогенних реакцій шлунку.
- •Вікова динаміка основного обміну.
- •Онтогенез аналізаторних систем.
- •Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції функціонування шлунку
- •Співвіднощення нервових і гуморальних механізмів регуляції на різних етапах онтогенезу.
- •Уроджені рефлекси з різних аналізаторів
- •1.Критичні періоди антенатального розвитку.
- •2.Печінка. Вікові зміни її функцій та регенаративних можливостей.
- •3.Вікові особливості вищої нервової діяльності.
- •Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку.
- •Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
- •Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
3.Скоротлива здатність серця. Електрична активність серця в умовах онтогенезу
Серцевий ритм. Частота серцевих скорочень (ЧСС) у плода коливається від 120 до 150 у хвилину. У перші 2 доби після народження ЧСС трохи нижче внутрішньоутробного, що пояснюється підвищенням внутрішньочерепного тиску, зміною теплопродукції в зв’язку з переходом у середовище з більш низькою температурою, і нарешті, пригніченням симпатичних впливів. У наступний тиждень ЧСС трохи підвищується до 120-140 ударів за хв. Згодом з віком ЧСС зменшується. Наприклад у дітей дошкільного віку в 6 років воно складає 95 уд/хв, у школярів 7-15 років змінюється в межах 92-76 у хв. Уповільнення ЧСС є результатом зміни лабільності синусного вузла і становлення більш досконалих форм нейрогуморальної регуляції серця. Посилення тонічного впливу блукаючого нерва призводить не тільки до поточного зниження частоти серцевого ритму, але і змінює метаболізм синусного вузла, викликаючи стійке зниження його лабільності з віком.
У віці після 60 років ЧСС трохи знижується, розвивається "ригідність", "відсталість" серцевого ритму, що чітко видно в умовах різних навантажень. Уповільнення ритму скорочень серця, у даному випадку, пов’язана зі зниженням лабільності синусного вузла, а його "відсталість" - з ослабленням впливу екстракардіальних нервів на серце.
Систолічний і хвилинний об’єми серця. Для оцінки функціонального стану серця вирішальне значення має визначення систолічного (ударного) і хвилинного об’ємів серця. Систолічний об’єм серця немовляти - 2,5 - 4 мл. До 1 року він збільшується в 4 рази і складає 10,2 мл, до семи років - вже в 9 разів, а до 12 років - у 16,4 рази. Також зростає і хвилинний об’єм кровотоку (ХОК), переважно за рахунок збільшення систолічного об’єму. Однак відношення величини ХОК до маси тіла, що характеризує потребу організму в крові, тим більше, чим менший вік дитини. Так, у немовлят об’єм циркулюючої крові складає близько 103 мл/кг ваги, до 3 років - 89 мл/кг, 4-6 років - 81 мл/кг, 7-10 років - 80 мл/кг і 11-14 років - 78 мл/кг. Кровопостачання тканин, таким чином, у немовляти значно краще, ніж у дорослої людини.
Аналіз фаз серцевого циклу. Для аналізу скорочувальної здатності міокарда, а отже для розуміння вікових змін ударного і хвилинного об’ємів серця, має значення аналіз фаз серцевого циклу. Зі збільшенням віку дітей і зменшенням ЧСС спостерігається подовження фази вигнання і фази напруги, в основному за рахунок подовження фази ізометричного скорочення. У літньому віці наростає тривалість електромеханічної систоли. Однак якщо в 50-59 років це збільшення пов’язане в основному із зростанням періоду вигнання, то в 70-79 років - з подовженням періоду напруги. У цьому віці змінюються, по-перше, величина основного обміну людини, по-друге, збільшується периферичний опір, артеріальний тиск, змінюються пружні властивості судинної стінки, по-третє, знижується вага серця, змінюються енергетичні процеси в ньому, тобто усі фактори, що визначають працездатність серця.
Білет №5