Переваги та недоліки вгр

Так як переваги або недоліки будь-чого можливо з’ясувати лише порівнянням близьких між собою речей, то й відкритий спосіб ми будемо порівнювати саме з його найближчим «конкурентом» – підземним способом розробки.

Відкритий спосіб розробки в порівнянні з підземним характеризується наступними особливостями:
ВІДКРИТИЙ СПОСІБ	ПІДЗЕМНИЙ СПОСІБ
необхідність видалення з кар'єру (або переміщення в його контурах) значних об'ємів розкривних порід;	при веденні робіт підземним способом розкривні породи практично відсутні або виймаються у значно меншому об’ємі
необхідність дотримання певної послідовності відпрацювання шарів (виїмку лежачого нижче шару гірничих порід можна починати тільки з деяким відставанням в часі від початку виїмки лежачого вище шару)	є можливість починати роботу з будь-якої досяжної глибини. Підземні роботи в залежності від системи розробки можуть проводитись як знизу вгору, так і згори вниз.

До переваг відкритого способу розробки в порівнянні з підземним відносяться:

1. можливість забезпечення вищого рівня комплексної механізації і автоматизації гірничих робіт;

2. менші втрати і розубоження КК (практично немає потреби в створенні охоронних ціликів, як в деяких системах підземної розробки);

3. кращі умови для роздільного (селективного) виймання;

4. вища (у 3—5 разів) продуктивність праці і менша вартість продукції;

5. безпечніші і гігієнічніші умови праці;

6. практично необмежена можливість створення і використання високопродуктивного великогабаритного гірничого і транспортного обладнання, здатного забезпечити найвищі техніко-економічні показники.

Недоліками відкритого способу є:

1. необхідність виймання, переміщення і складування у відвали або у вироблений простір великих об'ємів пустих порід;

2. відчуження дуже великої площі земель під земельний відвод кар’єру, відвали та хвостохранилища.

3. деяка залежність від кліматичних умов;

4. порушення водного балансу надр;

5. значний негативний вплив на оточуюче середовище (викиди отруйних газів при масових вибухах, пиління поверхонь відвалів та кар’єру та ін.).

Лекція 2. Гірські породи, як об’єкт розробки. Корисні копалини та їх якість.

Корисна копалина – мінеральне утворення земної кори, яке містить в собі корисний компонент у достатній кількості для промислового або народногосподарського використання у сирому вигляді або після переробки при існуючому рівні розвитку техніки та технології.

Разделение пород на ПИ и вскрышные породы относительно. С прогрессом техники добычи и переработки многие вскрышные породы начинают использоваться как полезные ископаемые и число последних увеличивается.

Различают полезные ископаемые:

1. Металлические – руды черных, цветных, благородных, радиоактивных и редких металлов.

2. Неметаллические – сырье для металлургической, химической и других отраслей промышленности.

3. Горючие – уголь, горючие сланцы, торф и др.

4. Строительные горные породы – известняки, мраморы, граниты, гравий, пески и др.

Совокупность свойств - определяющих степень пригодности и экономической эффективности использования, называется качеством полезного ископаемого,

Для углей, например, качественными показателями являются теплота сгорания, содержание минеральных примесей, содержание серы и др., а для руд – процентный состав химических элементов, минералогический состав, текстурные и структурные особенности и другие свойства.

Качество полезных ископаемых в недрах оценивается кондициями. Основными показателями кондиции на рудное полезное ископаемое является минимально-допустимое промышленное содержание полезных компонентов в добытом сырье, при котором затраты по добыче и переработке сырья не превышают ценности извлекаемых из них полезного ископаемого. Показатели кондиции не постоянны, а зависят от уровня технологии добычи и переработки ПИ. Эти показатели периодически пересматриваются на основе технико-экономических расчетов.

Отклонение от кондиций при горных работах оценивается количественными и качественными потерями.

Количественные потери характеризуют уменьшение объема кондиционного полезного ископаемого в следствии оставления в недрах, отнесение к вскрышным породам, просыпание при погрузке и транспортировке и по другим причинам.

Качественные потери (разубоживание) – характеризует степень примешивания к кондиционному полезному ископаемому при ведении горных работ пустой породы или некондиционных сортов полезного ископаемого.