- •Конспект лекцій
- •6.090300.00 “Підземна розробка родовищ корисних копалин”
- •Лекція 1. Особливості відкритого способу розробки. Способи ведення гірничих робіт
- •Сутність відкритих гірничих робіт (вгр)
- •Переваги та недоліки вгр
- •Лекція 2. Гірські породи, як об’єкт розробки. Корисні копалини та їх якість.
- •Технологическая характеристика горных пород.
- •Характеристика скальных и полускальных пород.
- •Характеристика разрушенных пород.
- •Характеристика плотных, мягких и сыпучих пород.
- •Классификация пород по относительной трудности разрушения.
- •Лекція 3. Основні поняття відкритих гірничих робіт (вгр).
- •Контури кар'єрного поля: а – для пологих родовищ; б – для крутоспадних родовищ
- •Елементи та параметри кар’єрів
- •Головні параметри кар’єрних полів
- •Відкриті гірничі виробки
- •Розвиток гірничих робіт на уступі:
- •Лекція 4. Етапи та періоди вгр.
- •Техніко-економічні показники вгр Лекція 5. Основні технологічні процеси вгр та поняття про комплекси обладнання.
- •Поняття про комплекси технологічного обладнання.
- •Лекція 6. Процес підготовки гірських порід до виймання.
- •Предохранение пород от промерзания.
- •Оттаивание мерзлых пород.
- •Механическое рыхление горных пород.
- •Основные положения подготовки скальных пород взрывом.
- •Виды бурения и их технологическая характеристика.
- •Организация буровых работ.
- •Производительность буровых станков.
- •Лекція 7. Технологічні основи вибухових робіт в кар’єрах. Вибухові речовини
- •Вибухові роботи
- •Вторинне подрібнення негабаритних кусків
- •Лекція 8. Виймально-навантажувальні роботи у кар’єрах. Технологическая оценка основных видов выемочного оборудования.
- •Типы забоев.
- •Типы заходок.
- •Выемка пород скреперами, бульдозерами и погрузчиками. Выемка пород скрепером
- •Процесс выемки пород бульдозером.
- •Лекція 9. Виймання порід кар’єрними екскаваторами. Технологические параметры механических лопат.
- •Выемка мягких и плотных пород карьерными мехлопатами.
- •Выемка взорванных пород карьерными мехлопатами.
- •Производительность мехлопат.
- •Технологические параметры драглайнов.
- •Забои драглайнов.
- •Технологическая характеристика цепных экскаваторов.
- •Технологическая характеристика роторных экскаваторов.
- •Производительность многоковшовых экскаваторов.
- •Лекція 10. Переміщення порід та вантажів автомобільним та конвеєрним транспортом. Особенности карьерного транспорта
- •Автомобильный транспорт. Технологическая характеристика подвижного состава.
- •Технологическая характеристика карьерных дорог.
- •Обмен автомашин в забоях и на отвалах.
- •Пропускная и провозная способность карьерных автодорог.
- •Организация работы и производительность автотранспорта.
- •Перемещение пород конвейерами. Технологическая характеристика и параметры конвейеров.
- •Лекція 11.
- •Технологическая характеристика подвижного состава.
- •Раздельные пункты.
- •Обмен поездов и путевое развитие на уступах карьера и отвала.
- •Пропускная и провозная способность перегонов и раздельных пунктов.
- •Режим работы и техническая производительность.
- •Технико-экономические показатели.
- •Путевые работы.
- •Лекція 12. Відвалоутворення розкривних порід Сущность процесса отвалообразования и его связи с другими производственными процессами.
- •Выбор места расположения отвала.
- •Отвалообразование при применении железнодорожного транспорта.
- •Отвалообразование при применении автотранспорта.
- •Lф.О., Lф.Р., Lф.П., Lф.Рез.- соответственно длина фронта отвала, разгрузки, планировки, резервного.
- •Отвалообразование при применении конвейерного транспорта.
- •Лекція 13. Взаємозв’язок та планування процесів Вантажопотоки, їх види та формування.
- •Поняття про комплекси гірського і транспортного устаткування
- •Основи організації роботи комплексу устаткування
- •Лекція 14. Системи відкритої розробки та визначення їх основних елементів. Системи розробки родовищ відкритим способом.
- •Елементи системи розробки
- •Лекція 15. Сутність розкриття родовищ при їх розробці відкритим способом.
- •Загальний вигляд (а) та план (б) капітальної траншеї.
- •Схеми подання автотранспорту під навантаження при проведенні траншей.
- •Трассы капитальных траншей.
- •Вскрытие месторождений отдельными траншеями простой формы.
- •Вскрытие месторождений групповыми траншеями простой формы.
- •Вскрытие месторождений внешними общими траншеями.
- •Вскрытие месторождений общими внутренними траншеями тупиковой формы.
- •Вскрытие скользящими съездами.
- •Лекція 17. Способи розкриття родовищ внутрішніми траншеями. Вскрытие месторождений общими внутренними траншеями с петлевой формой трассы.
- •Вскрытие месторождений общими внутренними траншеями со спиральной формой трассы.
- •Вскрытие парными внешними траншеями.
- •Вскрытие парными внутренними траншеями.
- •Вскрытие специальными (вспомогательными) траншеями.
- •Комбинация вскрытия породных уступов специальными траншеями и добычных - наклонными капитальными траншеями.
- •Комбинация вскрытия месторождений внешними и внутренними наклонными траншеями.
- •Лекція 18. Обгрунтування вибору раціональної схеми розкриття кар’єру. Расчет объемов траншей.
- •Бестранспортный способ проходки траншей.
- •Транспортный способ проходки траншей.
- •Проходка траншей с применением вскрышных комплексов непрерывного действия.
- •Специальный способ проходки траншей.
- •Выбор рационального варианта вскрытия.
Елементи системи розробки
Основними елементами системи розробки є: висота уступу, ширина робочого майданчику, довжина блоку та фронту робіт, інтенсивність гірничих робіт.
Висоту уступу проектують з урахуванням безпеки ведення гірничих робіт, фізико-механічних властивостей порід, які розробляються, типу гірничого та транспортного обладнання, потрібної виробничої потужності кар’єру та інших факторів.
Оптимальна висота уступу забезпечує мінімальні витрати на розробку родовища при безпечному веденні гірничих робіт.
Висоту уступу у залежності від робочих розмірів екскаватора та характеру вибухових робіт приблизно визначають по формулі М.В.Мельникова:
де
– ширина розвалу породи після вибуху,
м;
та
– радіуси черпання та розвантаження
екскаватора, м;
–
кут укосу уступу, градус;
– кут укосу розвалу подрібненої вибухом
породи, градус; kp
– коефіцієнт розпушення породи;
–
відношення лінії найменшого опору
першого ряду свердловин до висоти уступу
(0,55 – 0,70);
– відношення відстані між рядами
свердловин до лінії найменшого опору
(0,75 – 0,85).
Розповсюджена висота уступів на кар’єрах при застосуванні механічних лопат складає 10 - 17 м (ЭКГ-8, ЭКГ-10), драглайнів – 10 - 25, рідше 40 м, багатоковшевих екскаваторів верхнього черпання – 10 - 20, рідше 30 м, нижнього черпання 10 – 30, рідше 40 м.
Ширина робочого майданчику визначає об’єми розкривних порід та корисних копалин, показники буровибухових робіт та інше. З метою зменшення поточних обсягів розкривних порід ширину робочого майданчику намагаються запроектувати якнайменших розмірів.
Мінімальна ширина робочого майданчику, яка забезпечує безпечну працю гірничого обладнання, визначається в основному розмірами прийнятих екскаваторів, видом кар’єрного транспорту та параметрами буровибухових робіт.
При розробці скельних порід з застосуванням залізничного транспорту мінімальна ширина робочого майданчику дорівнює:
Схема до визначення ширини мінімального робочого майданчику.
де Z – ширина смуги безпеки, яка встановлюється згідно розмірів призми обвалення, м; Вдоп – ширина площадки для допоміжного обладнання (3-5 м); Т – ширина транспортної смуги, м; С – відстань між бровкою розвалу та транспортною смугою (2,0 – 2,5), м; X – величина розвалу породи після вибуху, м.
Ширина призми обвалення, на якій не можна розташовувати гірничо-транспортне обладнання:
де Ну – висота уступу, м; у - кут укосу робочого уступу (60 - 80); - кут стійкого укосу уступу (35 - 60).
Ширина транспортної смуги при одноколійному рейковому шляху складає 3 м, при двоколійному – 7,5 – 15 м у залежності від ширини між коліями. При використанні автомобільного транспорту ширина транспортної смуги визначається у залежності від кількості та ширини стрічок руху, звичайно вона дорівнює 3-8 м.
Ширина розвалу Х у більшості випадків визначається дослідницьким шляхом; вона залежить від висоті уступу, фізико-механічних властивостей порід, параметрів буровибухових робіт та інш. При висоті уступу 10 – 15 м величина розвалу звичайно складає 20 -25 м.
Мінімальна ширина робочих майданчиків складає в скельних породах 40 – 50 м.
Робота з мінімальною шириною робочого майданчику має ряд недоліків, тому ширина робочих майданчиків на добувних уступах провина бути у середньому нормальною, а на всіх інших уступах – не менше мінімальної. Ширина нормального робочого майданчику добувного уступу повинна забезпечувати заданий резерв запасів готових до виймання і може бути визначена по формулі:
де
- нормальна ширина робочого майданчику,
м;
- мінімальна ширина робочого майданчику,
м;
- продуктивність кар'єру по відповідним
видам порід, м3/рік;
- довжина фронту робіт по цих породах,
м;
- висота уступу, м;
- нормативний коефіцієнт готових до
виймання запасів гірської маси.
Забезпеченість кар'єру запасами руди й обсягами розкривних порід, готовими до виїмки, виражається в місяцях або частках року, виходячи з планованої продуктивності його в черговому році. При цілодобовому режимі роботи і застосуванні колісних видів транспорту забезпеченість кар'єра повинна складати:
готовими до виїмки запасами руди та скельних розкривних порід – не менш 2,5 місяці ( = 0,21);
готовими до виїмки обсягами пухких розкривних порід – не менше1,8 місяця ( = 0,15).
Нормальна ширина робочих майданчиків скельних уступів при залізничному транспорті складає 60 – 80 м.
Довжина блоку визначається головним чином інтенсивністю розробки, висотою уступу та можливістю безперебійного забезпечення вибоїв транспортом.
При максимальній інтенсивності розробки необхідно прагнути зменшити довжину блоку з метою введення у роботу великої кількості екскаваторів. Довжину блоку при застосуванні залізничного транспорту приймають в м’яких породах не менше 300 м, в скельних – не менше 400 м, при автомобільному транспорті довжина блоку може бути 100 – 250 м або меншою.
Інтенсивність гірничих робіт характеризується швидкістю посування фронту гірничих робіт та їх заглибленням. Швидкість посування фронту на сучасних кар’єрах змінюється від 60 до 500 м на рік.
Швидкість посування фронту гірничих робіт визначають по формулі:
де А – продуктивність кар’єру по гірській масі, м3/рік; Lф – довжина фронту гірничих робіт у кар’єрі, м.
Заглиблення гірничих робіт показує на скільки метрів вони понижуються за одиницю часу, звичайно за рік.
,
де φ – кут відкосу робочого борту кар’єра, градус; γ – напрямок поглиблення кар’єру, градус.
Величина заглиблення гірничих робіт на сучасних кар’єрах складає 7-20 м/рік.
