Мета і завдання педагогічної практики

Основна мета педпрактики – підготовка до цілісного  виконання функцій вчителя/викладача іноземної мови і класного керівника/куратора групи, до проведення системи навчально-виховної роботи з учнями/студентами. Специфічні цілі педагогічної практики: розвиток у студентів уміння здійснювати навчання іноземної мови в навчально-виховних закладах на базі сформованої у них іншомовної компетенції та знань основ теорії методики, педагогіки та психології, уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації, вміння вирішувати конкретні методичні завдання згідно з умовами педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності.

Завдання педагогічної практики, що проводиться на базі середніх закладів освіти:

1. Формування у практикантів уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності. Студент повинен уміти:

• складати плани-конспекти окремих уроків та серії уроків за темою; визначати конкретні цілі, завдання та етапи уроку;

• обирати ефективні прийоми досягнення поставлених цілей на кожному з етапів уроку;

• визначати типи вправ та послідовність їх виконання відповідно до етапів оволодіння мовленнєвими навичками та уміннями, а також з урахуванням труднощів навчального матеріалу і рівня підготовки учнів;

• використовувати реальні та проектувати навчальні мовленнєві ситуації, а також відповідний їм мовленнєвий матеріал для сприймання і засвоєння мовних явищ, що вивчаються, та їх творчого застосування у мовленнєвій діяльності;

• проектувати і створювати необхідні наочні посібники/розробки для проведення уроків;

2. Розвиток у практикантів уміння здійснювати виховну роботу, у тому числі на базі вивчення іноземної мови. Студент повинен уміти:

• реалізовувати загальноосвітній, розвиваючий та виховний потенціал мовленнєвого матеріалу уроку;

• формувати і розвивати на матеріалі іноземної мови інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;

• вирішувати засобами іноземної мови завдання морального, культурного, естетичного виховання учнів;

• складати план/сценарій позакласного виховного заходу та проводити виховний захід.

3. Формування уміння проводити науково-дослідницьку роботу. Студент повинен уміти:

• вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості мовленнєвих навичок та умінь учнів за завданням викладача;

• здійснювати методичний аналіз мовного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями та добору оптимальних шляхів попередження помилок;

• проводити спостереження та аналіз відвіданих уроків з опорою на схему або вузькоцільове завдання;

• спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів, студентів-практикантів, переносячи ефективні прийоми у практику своєї роботи;

• вивчати педагогічну літературу та удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в наукових джерелах методи та прийоми навчання.

Завдання асистентської практики, що проводиться на базі кафедр університету:

• поглибити і розширити теоретичні знання із спеціальних і психолого-педагогічних дисциплін, сформувати уміння застосовувати ці знання у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час практики;

• сформувати у студентів-магістрів психолого-педагогічні та методичні уміння викладання іноземної мови у системі вищої школи;

• сформувати і розвинути уміння організації основних форм навчання у вищій школі, а також застосування сучасних технологій і методик;

• сформувати уміння професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

• сформувати уміння аналізувати та узагальнювати досвід викладачів, студентів-практикантів, а також адаптувати та застосовувати ефективні методи і прийоми у практиці своєї роботи;

• забезпечити становлення у магістрів досвіду викладацької роботи, формування і розвиток морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті;

• стимулювати розвиток умінь планування, організації та проведення основних форм позааудиторних і виховних заходів у вищій школі;

• сформувати уміння аналізувати дидактико-методичні праці, теоретично осмислювати навчальний процес та висвітлювати відповідні результати у формі рефератів, доповідей, тез виступів на методичних семінарах/наукових конференціях, а також удосконалювати свою роботу на основі використання описаних у наукових джерелах методів і прийомів навчання.