2.1.3. Зміст загальної середньої освіти. Функції навчальних дисциплін

Під змістом освіти розуміють систему знань про сучасний навколишній світ, культуру, мистецтво, виробництво, практичних та інтелектуальних умінь, навичок творчого розв’язання практичних і теоретичних проблем, систему норм та цінностей. Зміст освіти на різних етапах розвитку суспільства зазнає якісних та кількісних змін. Він залежить від соціально-економічних відносин, від рівня розвитку виробництва, науки, техніки, культури, розвитку освіти та педагогічної науки. Процес засвоєння змісту освіти сприяє всебічному розвитку розумових і фізичних сил дітей, формує їх діалектико-матеріалістичний світогляд, виробляє активну життєву позицію, здійснює підготовку до життя та праці.

Специфічною особливістю змісту роботи сучасної школи є тісний взаємозв’язок загальної і політехнічної освіти та трудового навчання й виховання учнів.

Під загальною середньою освітою розуміють сукупність систематизованих наукових знань про основні закономірності розвитку природи, суспільства й людського мислення, систему умінь і навичок, поглядів і переконань, які сприяють загальному розвитку учня, служать основою для його професійної підготовки.

Зміст загальної середньої освіти визначається навчальним планом школи, до складу якого включені основи наук про природу, суспільство, людину.

Обсяг змісту освіти визначає навчальний план. Існують такі принципи побудови навчального плану:

- наступність навчальних планів усіх типів шкіл;

- науковість знань, що відображують об’єктивну реальність;

- систематичність (предметна структура плану);

- гармонійне поєднання основ гуманітарних і природничих дисциплін.

Навчальний предмет - це спеціально відібраний і дидактично опрацьований матеріал. До змісту кожного навчального предмета входять система знань, умінь і навичок, досвід творчої діяльності, норми виховання.

У програмах дається список навичок і умінь, тематичний план з предмета. У додатку наводяться наочність і посібники.

Під навчальними підручниками розуміють книги, в яких з певних методичних позицій викладаються основи наукових знань з певного предмета відповідно до програми і вимог дидактики та методики.

Вивчення мови та літератури в школі служить основою для формування духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості з високими моральними ідеалами та уміннями спілкуватися.

Вивчення предметів про природу: природознавства, біології, хімії, фізики, фізичної географії, математики, астрономії сприяє формуванню у підростаючого покоління сучасної наукової картини світу, знань і умінь про практичне застосування науки в основних галузях виробництва та інших сферах.

Музика та образотворче мистецтво розвивають почуття прекрасного, формують високі естетичні смаки, вміння розуміти й цінити твори мистецтва, пам’ятки історії та архітектури, красу і багатство рідної природи.

Заняття учнів фізичною культурою сприяє їх загартуванню, оздоровленню, зміцненню фізичних сил та усвідомленню здорового способу життя.

У навчальному плані сучасної загальноосвітньої політехнічної школи основний фонд навчального часу розподіляється рівномірно між предметами гуманітарного та природничо-математичного циклу.

Суть політехнічної освіти сучасної школи полягає в ознайомленні учнів з науковими основами виробництва та перспективами його розвитку, основними принципами роботи сучасних машин і механізмів, найновішими технологічними процесами, озброєнні загальнотехнічними навичками та уміннями, необхідними для участі у продуктивній праці. Завданням політехнічної освіти є розвиток в учнів елементів технічного мислення, творчої ініціативи, навичок конструювання та раціоналізації.

Для політехнічної освіти вивчення математики є основою для засвоєння інших дисциплін як в школі, так і поза її межами. Крім того, математика сприяє загальному розвитку здібностей учнів, формуванню логічного мислення, розвитку просторових уявлень.

Вивчення фізики озброює учнів знаннями основ комплексної механізації й автоматизації виробництва, знайомить з елементами машинознавства і матеріалознавства, з технологією створення нових матеріалів із заданими власти­востями, з досягненнями в галузі зв’язку та транспорту з вико­ристанням електроніки, оптичних приладів, атомної та термоядерної енергії тощо.

При вивченні хімії формуються наукові уявлення про керування хімічними реакціями на виробництві та побуті, про проблеми вибору сировини, концентрації реагуючих речовин тощо.

Вивчення біологічних предметів знайомить учнів з науковими основами сільськогосподарського виробництва, мікробіологічної промисловості, охорони природи тощо.