2.6.3. Інші форми організації навчання

Серед супровідних, допоміжних форм організації навчання головною є шкільна лекція. Вона є модифікацією уроку передачі-засвоєння нових знань: викладення навчального матеріалу розподіляється на дві навчальні години, що забезпечує розгляд теми, великої за обсягом у поєднанні з усіма її компонентами. Вчитель знайомить учнів з планом викладення, вказує основну та допоміжну літературу, обґру­нтовує характер навчально-пізнавальної діяльності.

Самостійна домашня робота теж є формою навчання, метою якої є закріплення одержаних на уроці знань, умінь та навичок. Вона сприяє більш ґрунтовному засвоєнню досить доступного матеріалу та додаткової інформації, а також виконанню творчих робіт.

Шкільний семінар дозволяє включити весь колектив класу в активну самостійну, під керівництвом учителя, проробку навчального матеріалу. Семінар допомагає вчителю разом з учнями здійснити глибокий аналіз інформації, дати їй оцінку, вчить учнів робити самостійні висновки. Можливе як тематичне обговорення матеріалу, так і проблемне обговорення якогось питання. На семінарах допускається критичне обговорення творчих робіт учнів: твори, статті, малюнки, продукти технічної творчості, дослідницькі роботи тощо. Іноді семінари присвячені обговоренню та заслуховуванню одного або декількох доповідей, підготовлених під керівництвом учителя з метою підготовки учнів до вивчення нової теми.

Екскурсія - ще одна форма організації навчання. Вона може проводитися в музеї, на виставці, на природі, на виробництві тощо. В ході екскурсії вчитель доповнює навча­льний матеріал, демонструє його в реальній ситуації, уточнює, відповідає на запитання, допомагає дітям самостійно робити висновки.

Шкільна навчальна конференція - зосереджує та мобілізує духовні сили дітей, розвиває пізнавальні інтереси, забезпечує повторне закріплення навчального матеріалу. Підготовка та виклад матеріалу у вигляді доповіді вимагає від учнів уміння самостійно опрацьовувати матеріал, критично мислити, збуджувати інтерес, обґрунтовувати важливі питання теми тощо.

Факультативні заняття, учнівські дослідницькі групи, експедиції спрямовані на розширення та доповнення можливостей навчального процесу з метою розвитку індивідуальності учнів, їх задатків, інтересів, здібностей.

Предметні гуртки, секції, студії сприяють сполученню рішень навчальних та творчо розвивальних завдань, поєднанню теоретичних та практичних знань учнів.

Навчальний учнівський симпозіум готується і проводиться в кінці вивчення розділу або спеціальної теми. Це своєрідна форма організації підведення підсумків і закріплення знань учнів. Всі учні отримують теми для короткого виступу, які вони готують письмово. Спочатку виступає вчитель, який формулює загальну проблему, потім виступають учні, після чого підводяться підсумки.

Диспут допомагає в навчальній роботі, як засіб підсилення проблемного та творчого ставлення до пізнання. Його організовують у випадку необхідності більш глибокого вивчення навчального матеріалу. Форма публічного дискутування є особливо ефективною при засвоєнні учнями гуманітарних предметів і морально-естетичних відношень до явищ життя та мистецтва. Старшокласники дискутують про гідність літературних героїв, про нові підходи до оцінки історичних подій та окремих історичних діячів, відстоюють свою точку зору стосовно значущості окремих творів мистецтва, літератури, захищають свої позиції з питань кохання, етики, психології сімейного життя тощо.