13. Морфологічні прояви гострих лейкозів, ускладнення і причини смерті.

Особливості гострих лейкозів у дітей.

Гострий недиференційований лейкоз.  Інфільтрація кісткового мозку, головного мозку і інших органів однорідного вигляду недиференційованими клітинами гемопоезу.  Селезінка та печінка збільшуються.  Кістковий мозок червоний, соковитий, іноді з сіруватим відтінком.  Некротичний гінгівіт, тонзиліт - некротична ангіна.  Явища геморагічного синдрому.  Крововиливи різного характеру виникають в шкірі, слизових оболонках, внутрішніх органах, досить часто в головному мозку

Гострий мієлобластний лейкоз. Джерелом розвитку є мієлобласти, які втратитли здатність до диференціювання. У периферійній крові їх виявляється до 90%. Спостерігається лейкемічний провал – відсутність проміжних форм між бластними клітинами і зрілими сегментоядерними гранулоцитами. Інфільтрація кісткового мозку, селезінки, печінки, нирок, рідше - лімфатичних вузлів , шкіри пухлинними клітинами типу мієлобластів. Ці клітини мають ряд цитохімічних особливостей: - містять глікоген і суданофільны включення, - дають позитивну реакцію на пероксидазу , α- нафтілестеразу і хлорацетатестеразу.  Кістковий мозок стає червоним або сіруватим, іноді він набуває зеленуватий (гноєподібного) відтінок ( піоїдний кістковий мозок).  Селезінка та печінка в результаті лейкозної інфільтрації збільшуються.  Інфільтрація бластними клітинами слизової оболонки шлунково - кишкового тракту.  У нирках зустрічаються як дифузні, так і осередкові (пухлинні) інфільтрати.  Лейкемічна інфільтрація легенів («лейкозний пневмоніт »), та лейкозна інфільтрація оболонок мозку («лейкозний менінгіт»).  Різко виражені явища геморагічного діатезу

Гострий мієлоїдний лейкоз – в км мієлобласти, лихоманки, швидкий розвиток симптомів, збільшення селезінки, виразково-некротичні порушення слизових рота, стравоходу, кишківника, анемія, тромбоцитопенія, мієлобласти округлої або овальної форми, цитоплазма сіро-блакитного кольору, азурофільна зернистість.

Гострий лімфобластний лейкоз – проліферація б і т лімфоцитів, кістково-інтоксикаційний, анемічний, гіперпластичний, геморагічний синдроми, артралгії – остеопороз, гепатоспленомегалія, збільшення яєчок у хлопчиків, лейкозні клітини правильної форми, ядро займає більшу частину ядра, цитопалзма вузька, високий ядерно-цитоплазматичний індекс. Зустрічається значно частіше у дітей (в 80% випадків), ніж у дорослих.  Кістковий мозок губчастих і трубчастих кісток малиново - червоний, соковитий.  Селезінка різко збільшується, стає соковитою і червоною, малюнок її стертий.  Значно збільшуються і лімфатичні вузли (середостіння, брижових), на розрізі тканина їх біло-рожева, соковита.  Лейкозні інфільтрати при цій формі лейкозу складаються з лімфобластів, характерною цитохімічною особливістю яких є наявність навколо ядра глікогену.

Нейролейкоз – прояв гострого лейкоза, особливо при проведенні цитостатичної терапії. Наявність бластної інфільтрації м’якої мозкової оболонки і Вірхов-Робенських просторів, дифузне пошкодження гм, черепних нервів, локальні зміни гм і см, пухлинна інфільтрація корешків і периферичних нервів.

Гострий проміелоцитарний лейкоз.  Відрізняється гостротою перебігу, злоякісністю та значним геморагічним синдромом (тромбоцитопенія, гіпофібриногенемія).  Для лейкозних клітин характерні наступні морфологічні особливості: ядерний і клітинний поліморфізм, скопичення в цитоплазмі псевдоподій та гранул глікозаміногліканів.  Майже всі хворі на цю форму лейкозу помирають від крововиливів у мозок або від шлунково-кишкових кровотеч.

Гострий еритроміелобластний лейкоз Це досить рідкісна форма (1-3 %) серед всіх форм гострих лейкозів, при якій в кістковому мозку відбувається роз­ростання як еритробластів , так і міелобластів, монобластів і недиференційованих бластів. Внаслідок пригнічення кровотворення виникають анемія, лейко-тромбоцитопенія; селезінка та печінка при цьому збільшуються.

Гострий мегакаріобластний лейкоз. Одна із найбільш рід­кісних форм гострого лейкозу, для якої характерна присутність в крові і кістковому мозку поряд з недиференційованими бластами також мегакаріобластів, спотворених мегакаріоцитів та скопичень тромбоцитів; кількість тромбоцитів в крові підвищується до 1.000 – 1.500x107л

Ускладення. некротичні зміни і ускладнення інфекційної природи – сепсис.

Причини смерті:  крововилив у мозок,  шлунково-кишкова кровотеча,  виразково - некротичні ускладнення,  сепсис

Особливості гострих лейкозів у дітей:  зустрічаються значно частіше;  характеризуються більш широким поширенням лейкозної інфільтрації;  у дітей частіше, ніж у дорослих, спостерігаються лейкози з вузлуватими інфільтратами, особливо в області вилочкової залози;  найчастіше зустрічається гострий лімфобластний (Т-залежний) лейкоз.

14. Хронічні лейкози. Класифікація. Загальна характеристика. Хронічні мієлолейкоз і лімфолейкоз. Морфологічні прояви, ускладнення і причини смерті.

Хронічні лейкози – системні пухлинні хвороби кровотворної тканини, що характеризуються наростанням числа «нормальних», або близьких до «нормальних» по зрілості клітин. Проте процеси проліферації в даному випадку не контролюються і аномальні лінії заповнюють кістковий мозок.

Класифікація:

Лімфоцитарні:

1. Хронічний лімфолейкоз.

2. Лімфоматоз шкіри (хв. Сазарі).

3. Парапротеїнемічні лейкози (мієломна хвороба, первинна макроглобулінемія, хвороба тяжких ланцюгів).

Моноцитарні:

1.Хронічний моноцитарний лейкоз.

2. Гістіоцитози.

Мієлоцитарні

1.Хронічний мієлоїдний лейкоз.

2.Хронічний еритромієлоз.

3.Еритемія.

4.Справжня поліцитемія.

Стадії перебігу хронічних лейкозів:

1-а стадія (моноклональна, доброякісна) – триває багато років:  Розмноження в кістковому мозку пухлинних (лейкозних) клітин, що диференціюються.  Поява клітин, що диференціюються в крові.  Розвиток лейкозних інфільтратів в різних органах зі значним збільшенням їх розмірів (особливо селезінки).  Помірна анемія, тромбоцитопенія та інші зміни складу крові (або їх відсутність). Клітини кісткового мозку в цій стадії лейкозу морфологічно не відрізняються від нормальних, проте вони містять так звану Ph - хромосому (філадельфійську).

2-а стадія - бластний криз (злоякісна, термінальна стадія), триває від 3 до 6 міс .  Швидке наростання бластних форм клітин в кістковому мозку і периферичній крові з розвитком "лейкемічного провалу”.  Наростання анемії, тромбоцитопенії та інших змін периферичної крові.  Поява і наростання вираженого геморагічного синдрому.  Виразково-некротичні зміни слизових оболонок і піднебінних мигдаликів.  Розвиток дистрофічних (некротичних) змін паренхіматозних органів  Приєднання вторинних інфекційних ускладнень

Хронічний мієлолейкоз Кістковий мозок соковитий, сіро-червоний або сіро-жовтий, гноєподібний (піоїдний кістковий мозок). При гістологічному дослідженні кісткового мозку виявляються проміелоціти і міелоціти, а також бластні клітини.  Кров сіро-червона, органи недокрівні.  Печінка значно збільшена (її маса досягає 5-6 кг). Поверхня її гладка, тканина на розрізі сіро-коричнева. Лейкозна інфільтрація спостерігається по ходу синусоїдів. Гепатоцити в стані жирової дистрофії.  Лімфатичні вузли значно збільшені, м'які, сіро-червоного кольору.  Виражена лейкозна інфільтрація в мигдалинах, нирках, шкірі, іноді головному мозку і його оболонках (нейролейкемія).  Велика кількість лейкозних клітин з'являється в просвіті судин, вони утворюють лейкозні стази і тромби.  Селезінка різко збільшена (більша за печінку), іноді займає майже всю черевну порожнину; маса її досягає 6-8 кг. На розрізі вона темно-червоного кольору, іноді виявляються ішемічні інфаркти

Хронічний лімфолейкоз.  Виникає частіше у віці 50-60 років, рідко в осіб молодше 40 років.  Складає 50% всіх лейкозів у людини після 60 років.  Розвивається з В-лімфоцитів і відрізняється тривалим відносно доброякісним перебігом.  Вміст лейкоцитів у крові різко збільшується (до 100х10 9 / л), серед них переважають лімфоцити.  Пухлинні В-лімфоцити виробляють вкрай мало імуноглобулінів - гуморальний імунітет різко пригнічений, у хворих часто виникають ускладнення інфекційної природи.  Для цієї форми лейкозу характерний розвиток аутоімунних реакцій. 

Ускладнення. На тлі відносно доброякісного перебігу можливі бластний криз і генералізація процесу, що призводить до летального наслідку.

Причини смерті хворих на лейкози  Інфекційні ускладнення  Геморагічний синдром (частіше крововиливи в головний мозок, кишкові профузні кровотечі)  Прогресування захворювання з розвитком бластного кризу  Виразково-некротичні зміни з їх ускладненнями  Ускладнення від лікування цитостатиками (мієлосклероз та ін.).