5 Основні загрози конфіденційності

Конфіденційну інформацію можна розділити на наочну і службову. Службова інформація (наприклад, паролі користувачів) не відноситься до певної наочної області, в інформаційній системі вона грає технічну роль, але її розкриття особливо небезпечне, оскільки воно чревате отриманням несанкціонованого доступу до всієї інформації, у тому числі наочної.

Навіть якщо інформація зберігається в комп’ютері або призначена для комп’ютерного використовування, загрози її конфіденційності можуть носити некомп’ютерний і взагалі нетехнічний характер.

Багатьом людям доводиться виступати як користувачі не однієї, а цілого ряду систем (інформаційних сервісів). Якщо для доступу до таких систем використовуються багаторазові паролі або інша конфіденційна інформація, то напевно ці дані зберігатимуться не тільки в голові, але і в записнику або на листках паперу, які користувач часто залишає на робочому столі, а то і просто втрачає. І справа тут не в неорганізованості людей, а в початковій непридатності парольної схеми. Неможливо пам’ятати багато різних паролів; рекомендації по їх регулярній (по можливості - частої) зміні тільки усугубляють положення, примушуючи застосовувати нескладні схеми чергування або взагалі прагнути звести справу до двох-трьом паролів, що легко запам’ятовуються (і так же легко вгадуваним).

Описаний клас вразливих місць можна назвати розміщенням конфіденційних даних в середовищі, де ним не забезпечений (часто - і не може бути забезпечена) необхідний захист. Загроза ж полягає в тому, що хтось не відмовиться взнати секрети, які самі просяться в руки. Крім паролів, що зберігаються в записниках користувачів, в цей клас потрапляє передача конфіденційних даних у відкритому вигляді (в розмові, в листі, по мережі), яка робить можливим перехоплення даних. Для атаки можуть використовуватися різні технічні засоби (підслуховування або прослуховування розмов, пасивне прослуховування мережі і т.п.), але ідея одна - здійснити доступ до даних в той момент, коли вони якнайменше захищені.

Загрозу перехоплення даних слід брати до уваги не тільки при початковому конфігуруванні ІС, але і, що дуже важливе, при всіх змінах. Вельми небезпечною загрозою є... виставки, на які багато організацій, недовго думаючи, відправляють устаткування з виробничої мережі, зі всіма даними, що зберігаються на них. Залишаються колишніми паролі, при видаленому доступі вони продовжують передаватися у відкритому вигляді. Це погано навіть в межах захищеної мережі організації; в з’єднаній мережі виставки - це дуже суворе випробування чесності всіх учасників.

Ще один приклад зміни, про яку часто забувають, - зберігання даних на резервних носіях. Для захисту даних на основних носіях застосовуються розвинені системи управління доступом; копії ж нерідко просто лежать в шафах і дістати доступ до них може багато хто.

Перехоплення даних - дуже серйозна загроза, і якщо конфіденційність дійсно є критичною, а дані передаються по багатьох каналах, їх захист може виявитися вельми складним і дорогим. Технічні засоби перехоплення добре пропрацювали, доступні, прості в експлуатації, а встановити їх, наприклад на кабельну мережу, може хто завгодно, так що цю загрозу потрібно брати до уваги по відношенню не тільки до зовнішніх, але і до внутрішніх комунікацій.

Крадіжки устаткування є загрозою не тільки для резервних носіїв, але і для комп’ютерів, особливо портативних. Часто ноутбуки залишають без нагляду на роботі або в автомобілі, іноді просто втрачають.

Небезпечною нетехнічною загрозою конфіденційності є методи морально-психологічної дії, такі як маскарад - виконання дій під виглядом особи, що володіє повноваженнями для доступу до даних (див., наприклад, статтю Айре Вінклера "Завдання: шпигунство" в Jet Info, 1996, 19).

До неприємних загроз, від яких важко захищатися, можна віднести зловживання повноваженнями. На багатьох типах систем привілейований користувач (наприклад системний адміністратор) здатний прочитати будь-який (незашифрований) файл, дістати доступ до пошти будь-якого користувача і т.д. Інший приклад - нанесення збитку при сервісному обслуговуванні. Звичайно сервісний інженер дістає необмежений доступ до устаткування і має нагоду діяти в обхід програмних захисних механізмів.

Такі основні загрози, які завдають найбільшого збитку суб’єктам інформаційних відносин.