- •Основні теоретичні поняття криптології План
- •Основні терміни, визначення та предмет науки «криптологія»
- •Криптоаналіз
- •1 Основні терміни, визначення та предмет науки «криптологія»
- •2 Криптоаналіз
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Шифри перестановки План
- •2 Таблиці для шифрування
- •2.1 Таблиці для шифрування. Проста перестановка
- •2.2 Таблиці для шифрування. Одиночна перестановка по ключу
- •2.3 Таблиці для шифрування. Подвійна перестановка
- •2.4 Застосування магічних квадратів
- •Список літератури
- •Шифри простої заміни План
- •1 Полібіанський квадрат
- •2 Система шифрування Цезаря
- •Криптоаналіз шифру Цезаря
- •3 Аффінна система підстановок Цезаря
- •4 Система Цезаря із ключовим словом
- •5 Таблиці Трисемуса
- •Криптографічний аналіз системи одноалфавітної заміни
- •6 Біграмний шифр Плейфейра
- •7 Криптосистема Хілла
- •8 Система омофонів
- •Додаток а
- •Список літератури
- •Шифри складної заміни План
- •1 Шифр Гронсфельда
- •Криптоаналіз шифру Гронсфельда
- •2 Система шифрування Віженера
- •3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”
- •4 Одноразова система шифрування
- •5 Шифрування методом Вернама
- •6 Роторні машини
- •7 Шифрування методом гамірування
- •Список літератури
- •Блочні шифри План
- •1 Алгоритм des
- •1 Алгоритм des
- •Обчислення значень ключів
- •Аналіз ефективності алгоритму des
- •Список літератури
- •Асиметричні криптосистеми План
- •Керування ключами План
- •1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана
- •Керування ключами
- •1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •Криптографічні протоколи План
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Ідентифікація та перевірка істинності План
- •Інформаційна безпека План
- •1.2 Основні складові інформаційної безпеки
- •1.3 Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •2 Розповсюдження об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку.
- •2.1 Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •2.2 Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •2.3 Вживання об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •2.4 Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •2.5 Основні визначення і критерії класифікації загроз
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Інформаційна безпека Найпоширеніші загрози План
- •1 Найпоширеніші загрози доступності
- •1 Найпоширеніші загрози доступності
- •2 Деякі приклади загроз доступності
- •3 Шкідливе програмне забезпечення
- •4 Основні загрози цілісності
- •5 Основні загрози конфіденційності
- •Список літератури
- •1.2 Механізми безпеки
- •1.3 Класи безпеки
- •2 Інформаційна безпека розподілених систем. Рекомендації X.800
- •2.1 Мережні сервіси безпеки
- •2.2 Мережні механізми безпеки
- •2.3 Адміністрування засобів безпеки
- •3 Стандарт iso/iec 15408 "Критерії оцінки безпеки інформаційних технологій"
- •3.1 Основні поняття
- •3.2 Функціональні вимоги
- •3.3 Вимоги довір’я безпеці
- •4 Гармонізовані критерії європейських країн
- •5 Інтерпретація "Оранжевої книги" для мережних конфігурацій
- •Список літератури
- •Інформаційна безпека Управління ризиками План
- •2 Підготовчі етапи управління ризиками
- •3 Основні етапи управління ризиками
- •Список літератури
Контрольні запитання
-
Що таке інформаційна безпека?
-
Назвіть основні складові інформаційної безпеки.
-
Назвіть основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу.
-
Що таке загроза?
-
Назвіть критерії класифікації загроз.
Список літератури
-
Столлингс Вильям. Криптография и защита сетей: принципы и практика /Пер. с англ – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.
-
Иванов М.А. Криптографические методы защиты информации в компьютерных системах и сетях. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2001.
-
Жельников В. Криптография от папируса до компьютера. – М.: ABF, 1996.
-
Бабенко Л.К. Введение в специальность «Организация и технология защиты информации». – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. –54с.
-
Брюхомицкий Ю.А. Введение в информационные системы. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 151 с.
-
Зегжда Д.П., Ивашко А.М. Как построить защищенную информационную систему Под научной редакцией Зегжды Д.П. и Платонова В.В. – СПб: Мир и семья-95,1997. – 312 с.
-
Гайкович В.Ю., Ершов Д.В. «Основы безопасности информационных технологий»
-
Котухов М.М., Марков А.С. Законодательно-правовое и организационно-техническое обеспечение информационной безопасности автоматизированных систем. – 1998. – 158 с.
-
Информационно-безопасные системы. Анализ проблемы: Учеб. пособие Алешин Н. В, Коэлод В. Н., Нечаев Д. А., Смирнов А. С., Сычев М. П., Пальчун Б. П., Черноруцкий И. Г., Черносвитов А. В. Под ред. В. Н. Козлова. – СПб.: Издательство С.-Петербургского, гос. техн. университета, 1996. – 69 с.
-
Громов В.И., Василева Г.А. «Энциклопедия компьютерной безопасности»
Інформаційна безпека Найпоширеніші загрози План
1 Найпоширеніші загрози доступності
2 Деякі приклади загроз доступності
3 Шкідливе програмне забезпечення
4 Основні загрози цілісності
5 Основні загрози конфіденційності
1 Найпоширеніші загрози доступності
Найчастішими і самими небезпечними (з погляду розміру збитку) є ненавмисні помилки штатних користувачів, операторів, системних адміністраторів і інших осіб, обслуговуючих інформаційні системи.
Іноді такі помилки і є власне загрозами (неправильно введені дані або помилка в програмі, що викликала крах системи), іноді вони створюють вразливі місця, якими можуть скористатися зловмисники (такі звичайно помилки адміністрування). За деякими даними, до 65% втрат - слідство ненавмисних помилок.
Пожежі і повені не приносять стільки бід, скільки неписьменність і недбалість в роботі.
Очевидно, найрадикальніший спосіб боротьби з ненавмисними помилками - максимальна автоматизація і строгий контроль.
Інші загрози доступності класифікуємо по компонентах ІС, на які націлені загрози:
-
відмова користувачів;
-
внутрішня відмова інформаційної системи;
-
відмова підтримуючої інфраструктури.
Звичайно стосовно користувачів розглядаються наступні загрози:
-
небажання працювати з інформаційною системою (частіше за все виявляється при необхідності освоювати нові можливості і при розбіжності між запитами користувачів і фактичними можливостями і технічними характеристиками);
-
неможливість працювати з системою через відсутність відповідної підготовки (недолік загальної комп’ютерної письменності, невміння інтерпретувати діагностичні повідомлення, невміння працювати з документацією і т.п.);
-
неможливість працювати з системою через відсутність технічної підтримки (неповнота документації, недолік довідкової інформації і т.п.).
Основними джерелами внутрішніх відмов є:
-
відступ (випадкове або умисне) від встановлених правил експлуатації;
-
вихід системи з штатного режиму експлуатації через випадкові або навмисні дії користувачів або обслуговуючий персонал (перевищення розрахункового числа запитів, надмірний об’єм оброблюваної інформації і т.п.);
-
помилки при (пері) конфігуруванні системи;
-
відмови програмного і апаратного забезпечення;
-
руйнування даних;
-
руйнування або пошкодження апаратури.
По відношенню до підтримуючої інфраструктури рекомендується розглядати наступні загрози:
-
порушення роботи (випадкове або умисне) систем зв’язку, електроживлення, водо- и/или теплопостачання, кондиціонування;
-
руйнування або пошкодження приміщень;
-
неможливість або небажання обслуговуючого персоналу и/или користувачів виконувати свої обов’язки (цивільне безладдя, аварії на транспорті, терористичний акт або його загроза, страйк і т.п.).
Вельми небезпечні так звані "скривджені" співробітники - нинішні і були. Як правило, вони прагнуть завдати шкоди организации-"обидчику", наприклад:
-
зіпсувати устаткування;
-
вбудувати логічну бомбу, яка з часом поруйнує програми и/или дані;
-
видалити дані.
Скривджені співробітники, що навіть були, знайомі з порядками в організації і здатні завдати чималого збитку. Необхідно стежити за тим, щоб при звільненні співробітника його права доступу (логічного і фізичного) до інформаційних ресурсів анулювалися.
Небезпечні, зрозуміло, стихійні біди і події, сприймані як стихійні біди, - пожежі, повені, землетруси, урагани. За статистикою, на частку вогню, води і тому подібних "зловмисників" (серед яких самий небезпечний - перебій електроживлення) доводиться 13% втрат, нанесених інформаційним системам.