Список літератури

22. Усатенко Т.М. Криптологія: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 164 с.

23. Шнайдер Брюс. Прикладная криптология. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. – М.: Издательство ТРИУМФ, 2002

24. Столлингс Вильям. Криптография и защита сетей: принципы и практика /Пер. с англ – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.

25. Иванов М.А. Криптографические методы защиты информации в компьютерных системах и сетях. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2001.

26. Брассар Ж. Современная криптология / Пер с англ. – М.: Полимед, 1999.

27. Жельников В. Криптография от папируса до компьютера. –М.: ABF, 1996.

28. Введение в криптографию /Под общей ред. В.В. Ященко. – СПб.: Питер, 2001.

Традиційні симетричні криптосистеми

Блочні шифри План

1 Алгоритм des

Блочні шифри

Характерною особливістю блочних криптоалгоритмів є той факт, що в процесі своєї роботи вони проводять перетворення блоку вхідної інформації фіксованої довжини і одержують результуючий блок того самого об'єму, але недоступний для прочитання стороннім особам, які не володіють ключем шифрування. Таким чином, схему роботи блокового шифру можна описати функціями:

,

.

Ключ є параметром блокового криптоалгоритму і являє собою деякий блок двійкової інформації фіксованого розміру. Початковий і зашифрований блоки даних також мають однакову фіксовану розрядність, але необов'язково таку, що дорівнює довжині ключа.

Блокові шифри є основою, на якій реалізовані практично всі криптосистеми. Методика створення ланцюжків із зашифрованих блоковими алгоритмами байтів дозволяє шифрувати ними пакети інформації необмеженої довжини. Така властивість блокових шифрів, як швидкість роботи, використовується асиметричними криптоалгоритмами, повільними за своєю природою. Відсутність статистичної кореляції між бітами вихідного потоку блокового шифру використовується для обчислення контрольних сум пакетів даних і в хешуванні паролів.

Криптоалгоритм іменується ідеально стійким, якщо прочитати зашифрований блок даних можна тільки перебравши всі можливі ключі, до тих пір, поки повідомлення не виявиться осмисленим. Оскільки за теорією вірогідності шуканий ключ буде знайдений з вірогідністю 0,5 після перебору половини всіх ключів, то на злом ідеально стійкого криптоалгоритму з ключем довжини буде потрібно в середньому перевірка. Таким чином, в загальному випадку стійкість блокового шифру залежить тільки від довжини ключа і зростає експоненціально з її зростанням. Окрім цієї умови до ідеально стійких криптоалгоритмів застосовується ще одна дуже важлива вимога, якій вони повинні обов'язково відповідати. При відомих початковому і зашифрованому значеннях блоку ключ, яким проведене це перетворення, можна дізнатися також тільки повним перебором. Ситуації, в яких сторонньому спостерігачу відома частина початкового тексту зустрічаються повсюди. Це можуть бути стандартні написи в електронних бланках, фіксовані заголовки форматів файлів, що досить часто трапляються в тексті довгі слова або послідовності байтів. У світлі цієї проблеми описана вище вимога не є надмірною і також строго виконується стійкими криптоалгоритмами, як і перша.

Таким чином, на функцію стійкого блочного шифру накладаються такі умови:

1. Функція повинна бути зворотною.

2. Не повинно існувати інших методів прочитання повідомлення по відомому блоку , окрім як повним перебором ключів .

3. Не повинно існувати інших методів визначення яким ключем було проведене перетворення відомого повідомлення в повідомлення , окрім як повним перебором ключів.