- •Основні теоретичні поняття криптології План
- •Основні терміни, визначення та предмет науки «криптологія»
- •Криптоаналіз
- •1 Основні терміни, визначення та предмет науки «криптологія»
- •2 Криптоаналіз
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Шифри перестановки План
- •2 Таблиці для шифрування
- •2.1 Таблиці для шифрування. Проста перестановка
- •2.2 Таблиці для шифрування. Одиночна перестановка по ключу
- •2.3 Таблиці для шифрування. Подвійна перестановка
- •2.4 Застосування магічних квадратів
- •Список літератури
- •Шифри простої заміни План
- •1 Полібіанський квадрат
- •2 Система шифрування Цезаря
- •Криптоаналіз шифру Цезаря
- •3 Аффінна система підстановок Цезаря
- •4 Система Цезаря із ключовим словом
- •5 Таблиці Трисемуса
- •Криптографічний аналіз системи одноалфавітної заміни
- •6 Біграмний шифр Плейфейра
- •7 Криптосистема Хілла
- •8 Система омофонів
- •Додаток а
- •Список літератури
- •Шифри складної заміни План
- •1 Шифр Гронсфельда
- •Криптоаналіз шифру Гронсфельда
- •2 Система шифрування Віженера
- •3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”
- •4 Одноразова система шифрування
- •5 Шифрування методом Вернама
- •6 Роторні машини
- •7 Шифрування методом гамірування
- •Список літератури
- •Блочні шифри План
- •1 Алгоритм des
- •1 Алгоритм des
- •Обчислення значень ключів
- •Аналіз ефективності алгоритму des
- •Список літератури
- •Асиметричні криптосистеми План
- •Керування ключами План
- •1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана
- •Керування ключами
- •1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана
- •Контрольні питання
- •Список літератури
- •Криптографічні протоколи План
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Ідентифікація та перевірка істинності План
- •Інформаційна безпека План
- •1.2 Основні складові інформаційної безпеки
- •1.3 Важливість і складність проблеми інформаційної безпеки
- •2 Розповсюдження об’єктно-орієнтованого підходу на інформаційну безпеку.
- •2.1 Про необхідність об’єктно-орієнтованого підходу до інформаційної безпеки
- •2.2 Основні поняття об’єктно-орієнтованого підходу
- •2.3 Вживання об’єктно-орієнтованого підходу до розгляду систем, що захищаються
- •2.4 Недоліки традиційного підходу до інформаційної безпеки з об’єктної точки зору
- •2.5 Основні визначення і критерії класифікації загроз
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Інформаційна безпека Найпоширеніші загрози План
- •1 Найпоширеніші загрози доступності
- •1 Найпоширеніші загрози доступності
- •2 Деякі приклади загроз доступності
- •3 Шкідливе програмне забезпечення
- •4 Основні загрози цілісності
- •5 Основні загрози конфіденційності
- •Список літератури
- •1.2 Механізми безпеки
- •1.3 Класи безпеки
- •2 Інформаційна безпека розподілених систем. Рекомендації X.800
- •2.1 Мережні сервіси безпеки
- •2.2 Мережні механізми безпеки
- •2.3 Адміністрування засобів безпеки
- •3 Стандарт iso/iec 15408 "Критерії оцінки безпеки інформаційних технологій"
- •3.1 Основні поняття
- •3.2 Функціональні вимоги
- •3.3 Вимоги довір’я безпеці
- •4 Гармонізовані критерії європейських країн
- •5 Інтерпретація "Оранжевої книги" для мережних конфігурацій
- •Список літератури
- •Інформаційна безпека Управління ризиками План
- •2 Підготовчі етапи управління ризиками
- •3 Основні етапи управління ризиками
- •Список літератури
Список літератури
-
Усатенко Т.М. Криптологія: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 164 с.
-
Шнайдер Брюс. Прикладная криптология. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. – М.: Издательство ТРИУМФ, 2002
-
Столлингс Вильям. Криптография и защита сетей: принципы и практика /Пер. с англ – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.
-
Иванов М.А. Криптографические методы защиты информации в компьютерных системах и сетях. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2001.
-
Брассар Ж. Современная криптология / Пер с англ. – М.: Полимед, 1999.
-
Жельников В. Криптография от папируса до компьютера. –М.: ABF, 1996.
-
Введение в криптографию /Под общей ред. В.В. Ященко. – СПб.: Питер, 2001.
Традиційні симетричні криптосистеми
Шифри складної заміни План
1 Шифр Гронсфельда
2 Система шифрування Віженера
3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”
4 Одноразова система шифрування
5 Шифрування методом Вернама
6 Роторні машини
7 Шифрування методом гамірування
Шифри складної заміни
Шифри складної заміни називають багатоалфавітними тому, що для шифрування кожного символа вихідного повідомлення застосовують свій шифр простої заміни.
Багатоалфавітна підстановка послідовно й циклічно змінює використовувані алфавіти.
При r-алфавітній підстановці символ вихідного повідомлення замінюється символом з алфавіту, символ – символом з алфавіту і т. д., символ заміняється символом з алфавіту .
Загальна схема багатоалфавітної підстановки для випадку наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
-
Вхідний символ:
X0
X1
X2
X3
X4
X5
X6
X7
X8
X9
Алфавіт підстановки:
В0
B1
B2
В3
В0
B1
B2
В3
В0
B1
Ефект використання багатоалфавітної підстановки полягає в тому, що забезпечується маскування природної статистики вихідної мови, тому що конкретний символ з вихідного алфавіту А може бути перетворений у кілька різних символів шифрувальних алфавітів , . Ступінь забезпечуваного захисту теоретично пропорційна довжині періоду r у послідовності використовуваних алфавітів .
Багатоалфавітні шифри заміни запропонував та ввів у практику криптографії Ліон Баттіста Альберті, що також був відомим архітектором і теоретиком мистецтва. Його книга «Трактат про шифр», написана в 1566 р., являла собою першу у Европі наукову працю з криптології. Крім шифру багатоалфавітної заміни, Альберті також докладно описав пристрій з обертових колес для його реалізації. Криптологи всього світу вважають Л. Альберті основоположником криптології.
1 Шифр Гронсфельда
Шифр складної заміни, який називають шифром Гронсфельда, являє собою модифікацію шифру Цезаря за допомогою числового ключа. Для цього під літерами вихідного повідомлення записують цифри числового ключа. Якщо ключ коротший за повідомлення, то його запис циклічно повторюють.
Літерою шифротексту вважають літеру, яка зміщена за алфавітом на число позицій, відповідне цифрі ключа.
Наприклад, застосовуючи як ключ натуральне число 2718, одержимо для вихідного повідомлення ТАЄМНИЙ КЛЮЧ такий шифротекст:
Повідомлення |
Т |
А |
Є |
М |
Н |
И |
Й |
|
К |
Л |
Ю |
Ч |
Ключ |
2 |
7 |
1 |
8 |
2 |
7 |
1 |
|
8 |
2 |
7 |
1 |
Шифротекст |
Ф |
Є |
Ж |
Ф |
П |
Н |
Л |
|
Т |
Н |
Е |
Ш |
Щоб зашифрувати першу букву повідомлення Т, використовуючи першу цифру ключа 2, потрібно відрахувати другу літеру від Т у алфавіті
Т |
У |
Ф |
|
1 |
2 |
виходить перша літера шифротексту Ф.