5. Соціологічні дослідження творчого процесу журналіста

Виконання завдань, які стоять перед пресою, радіо і телебаченням, вимагає від журналістів, щоб вони самі були людьми добре інформованими. Це важлива професійна вимога. Професійний рівень працівників редакцій з цієї точки зору аналізувався у ряді досліджень, в основному на базі самооцінок самих журналістів. Так, за даними проекту "Громадська думка", більшість працівників обласних, міських газет, обласного радіо і телебачення (67%) вважають себе людьми достатньо інформованими, 31% визнає, що рівень їх інформованості має бути більш високим. Від 36 до 45% опитаних вважають себе недостатньо інформованими в окремих сферах громадського життя в межах своєї області, міста, району.

У дослідженні "Районна газета" це питання розглядалось дещо в іншому ракурсі. Мова йшла про самооцінки інформованості газетярів по відношенню до подій різного масштабу. 64% опитаних вважають себе достатньо інформованими про життя свого району, 36% — про події обласного масштабу, 29% — у межах країни, 21% — про те, що відбувається за кордоном. Як бачимо, краще інформовані журналісти про події місцевого життя, що зрозуміло. Але ці цифри свідчать і про деяку вузькість їх світогляду, що, безумовно, небажане явище. Журналісти мають добре орієнтуватися у подіях різного масштабу. Аналізувалась і проблема компетентності журналістів у тих темах, котрі їм приходиться висвітлювати. У ході дослідження з'ясувалось, що журналісти приділяють значну увагу цій проблемі. Високий рівень знань, компетентність у питаннях, що розробляється для них одна з найважливіших професійних властивостей. Так, районі газетярі, говорячи про найбільш цінні професійні якості журналістів, назвали цю характеристику першою. Аргументованість, глибина розробки теми — важливий критерій оцінки вдалих чи невдалих матеріалів, переваг чи недоліків у веденні газети, задовільності чи незадовільності роботою у газеті.

Районним газетярам було задане питання: "Чи вважаєте Ви достатніми свої знання у тих галузях, які Вам доводиться висвітлювати у газеті?". Повністю задоволені своїми знаннями тільки 14% газетярів, в основному — 35%, частково — 41%, не задоволені — 9%. Ці самооцінки вище у керівників, у журналістів з високим рівнем освіти і великим досвідом роботи.

Значно вище відповідні оцінки газетярів, опитаних львівськими дослідниками. Ось їх відповіді на питання: "Чи вважаєте Ви себе достатньо підготовленими і компетентними для ведення доручених Вам у газеті питань?": повністю компетентний — 26%, в основному — 67%, не компетентний — 4%.

Детально коло питань, пов'язаних з творчим процесом, і особливо з інформованістю, компетентністю журналістів, роботою з джерелами інформації, проаналізовані у новосибірському дослідженні, яке було проведене під керівництвом Г.С.Парфенова. Перш за все дослідження показало, що проблема підвищення компетентності, інформованості для опитаних також достатньо гостра і їй приділяється чимала увага у процесі пошуку резервів підвищення роботи редакції. Оцінюючи причини помилок, що зустрічають у газетних матеріалах, журналісти у числі основних назвали поспішність при підготовці (70%), неуважність авторів (43%), а також незнання специфіки матеріалу (40%).

А одною з головних причин того, що нерідко критичні матеріали, які друкуються в районних газетах, малоконкретні, журналісти вважають слабке знання питання автором матеріалу (51%).

Окремо треба зупинитися на методах і методиці збору інформації у процесі спілкування з людьми. Взагалі, всі без виключення проведені дослідження свідчать: для журналістів являє значну професійну цінність можливість постійного спілкування з людьми, і вони високо орієнтовані саме на міжособистісне джерело інформації. Можливість спілкуватися з новими цікавими людьми стоїть на одному з першим місць серед мотивів вибору журналістської професії та задоволеністю нею. Характерно, що легше і швидше встановлюють такий контакт журналісти з великим професійним досвідом.

Соціологічні дослідження показують, що у принципі складності роботи журналістів з джерелами інформації викликаються, як правило, не якимись об'єктивними причинами. Їх подолання перш за все пов'язане з удосконаленням професійної підготовки, організаційно-творчої роботи у редакції. Крім того, потребує удосконалення сама система професійного інформування журналістів, організація різних інформаційних служб для потреб редакції.

Тепер зупинимось на створенні журналістських матеріалів. На цьому етапі творчої роботи журналістів реалізуються їх уявлення про важливі напрямки у діяльності органу комунікації, про свої творчі завдання, аналізується, становиться тканиною конкретного матеріалу та сума фактів, яка була отримана у ході роботи з джерелами інформації. Соціолога цікавить, як сукупний продукт журналістської діяльності — зміст газети, передач радіо і телебачення, так і окремі його складові — журналістські матеріали. Контент-аналіз, тобто якісно-кількісний аналіз, обох складових може переслідувати різні завдання: якою мірою адекватно відбивається у змісті матеріалів дійсність, яку мірою реалізуються завдання редактора, очікування, інтереси аудиторії, яка структура матеріалів тощо. Перспективно вивчення того, як у текстах масової комунікації відбиваються професійні орієнтації їх творців, характеристики особистості журналіста. Такого роду даними реальної поведінки журналістів було б важливо доповнити ті характеристики вербальної поведінки (думки, погляди, позиції, настанови), котрі вже якусь мірою вивчені соціологією масової комунікації.