Опорні конспекти СМК / Курс лекцій / Тема 5 Канали комунікації

Тема Канали комунікації як об'єкт

соцілогічного дослідження

План

1. Типологічні особливості мас-медіа.

2. Завдання мас-медіа.

3. Структура мас-медіа.

1. Типологічні особливості мас-медіа

Координація і взаємодія різних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, Інтернет-медіа) успішно здійснюється тоді, коли у діяльності кожного з них у повній мірі розкриваються специфічні (типологічні) особливості та переваги. Однак їх максимальне використання неможливе без глибокого розуміння журналістами особливостей засобу комунікації, який знаходиться у їх розпорядженні, без творчого пошуку найбільш адекватних форм подачі матеріалів, які відповідають його природі.

Переважна більшість працівників редакцій у цілому уявляють як загальні, так і специфічні завдання, особливості преси, радіо, телебачення. Однак помітні деяка нерозвиненість, неповнота, вузькість професійних уявлень. Найбільш усвідомлюється журналістами, як правило, наявна різниця, яка пов'язана з технічними особливостями, принципово різними можливостями телезображення, звукового образу і художнього слова, різною мірою оперативності засобів. Можна зробити висновок, що поки що журналісти недостатньо націлені на вивчення і реалізацію в усій повноті типологічних рис того чи іншого засобу, органа інформації.

Щоб уявити в дещо узагальненому і обмеженому вигляді той образ преси, радіо і телебачення, який складається у журналістів, то він виявляється приблизно таким. Безумовна перевага з точки зору аналізу фактів, явищ, подій надається пресі. Матеріали інформаційного характеру, художньо-естетичні матеріали більш притаманні радіо, телебаченню. Перш за все саме газеті, на думку опитаних журналістів, має бути властива найбільш послідовна програма пропагандистського впливу — від постановки актуальних проблем, через широке обговорення до їх конкретного і дієвого рішення.

Власне типологічні особливості різних каналів комунікації залежать від особливості сприйняття людиною інформації та технічних характеристик і технології підготовки матеріалів у різних медіа. Наприклад, матеріали інформаційних жанрів найкраще розповсюджувати через радіо і Інтернет. Ці канали комунікації є найоперативнішими. Телебачення і, особливо, друкована преса тут відстають. Аналітичні жанри ліпше сприймаються через друковану пресу. Читач може сам задавати собі темп ознайомлення з новою інформацією, повертатися до тих місць, котрі він не зрозумів з першого разу. В В принципі ці можливості є при роботі з матеріалами Інтернет-медіа, але там читання утруднено. Матеріали художньо-публіцистичних жанрів найкраще сприймаються через телебачення, бо тут діють кілька органів почуттів, як аудіо, так і візуальне сприйняття інформації.

2. Завдання мас-медіа

Важлива роль відводиться газеті у вираженні громадської думки, боротьбі з недоліками, впливі на роботу конкретних організацій та установ. Так, серед десяти завдань, котрі журналістам було запропоновано оцінити за ступенем важливості для того чи іншого засобу інформації, завдання вжиття конкретних заходів, усунення недоліків фігурувало на одному з перших місць по відношенню до газети і на дев’ятім — по відношенню до радіо і телебачення.

Аналогічну позицію займають журналісти, оцінюючи важливість вираження громадської думки різними засобами інформації. Так, за даними проекту "Громадська думка", на необхідність реалізації місцевими газетами цієї функції вказали 38% опитаних, а місцевими радіо і телебаченням — відповідно 22% і 19%. Проте зрозуміло, що і радіо, і телебачення, використовуючи свої специфічні можливості, можуть знайти й активно шукають зараз не менш дієві, ніж газети, форми вираження громадської думки.

Типологічні особливості різних засобів, таким чином, складаються не стільки у функціональному розподілі (хоча і можливий особливий акцент на тих чи інших, органічно притаманних засобу завданнях), скільки у своєрідності методів їх реалізації на підставі специфіки типу кодування інформації, її сприйняття і впливу на аудиторію.

Аналогічні питання виникають у зв'язку з специфікою видань різних рівнів. Візьмемо, наприклад, районну газету. Її недоліки значною мірою пояснюються тим, що районна газета не повністю виявила себе як специфічний тип видання. А це не в останню чергу викликано деякою нечіткістю професійних настанов її видавців і журналістів. Дослідження "Районна газета і шляхи її розвитку" показало: значна частина районних газетярів не бачить специфіки районної газети у ряду інших газет (59%). Правда, 39% опитаних, — як правило, керівники редакцій, люди з великим досвідом роботи, спеціальною журналістською освітою — таку специфіку визнають. Однак більш детальний характер відповідей на відкрите питання дозволяє зробити висновок, що нерідко специфічні завдання районної газети розуміються занадто узагальнено, не конкретно чи невиправдано звужуються, про що вже говорилося вище.

Справедливо підкреслюючи особливу важливість для цього типу газет вирішення організаційних завдань, сприянню кращої організації виробництва, допомоги людям у їх професійній сфері, інформації про життя району, газетярі невиправдано зменшують її універсальну роль для мешканців даного регіону як істинно своєї місцевої газети, яка завжди пише про близьке, знайоме і може бути помічником в усіх сферах життя. Знову помічено, що повніше, точніше, глибше розуміють специфіку газети, важливість її завдань керівні працівники редакції, люди з спеціальною журналістською освітою, з великим досвідом роботи. Звідси наявна необхідність більш чіткої професійної орієнтації рядових співробітників редакцій, особливо молоді.

На жаль, ми не маємо можливості проаналізувати позиції журналістів обласного рівня, оскільки немає відповідних даних. Особливий інтерес з цієї точки зору викликає аналіз професійних орієнтацій журналістів центральних видань. Тут, як правило, вихідними моментами є характер видання і республіканський масштаб аудиторії.

3. Структура мас-медіа

Структура журналістики різноманітна. До її системи входять також видання, програми, які відрізняються часом свого виходу — денні, вечірні, недільні. Ця, на перший погляд, формальна ознака є суттєвим фактором, який визначає специфіку запитів аудиторії, умов читання чи перегляду і, таким чином, завдання видання, якість, форму матеріалів. Конкретною соціологією накопичені деякі відомості про це. На жаль, відповідних досліджень українських видань немає, але за модель можна взяти дослідження центральних видань колишнього Радянського Союзу. Так, протягом кількох років соціологи проводили за замовленням редакційної колегії газети "Известия" опитування читачів її недільного додатка — "Неделя". У результаті цієї роботи сформувалося уявлення про читача недільного додатку, запити, очікування, умови читання якого відрізняються від аудиторії щоденної преси. Цей читач читає газету, як правило, у сімейному колі (83% читачів — люди сімейні). Він нікуди не поспішає, читає не "на бігу", не по дорозі на роботу чи в обідню перерву. Іноді йому хочеться обговорити прочитане. Він має можливість перечитати більшість матеріалів номеру. Автори дослідження приводять такі цифри: біля двох третин учасників опитування витрачають на читання чергового номера більше півтори години. Змінюються і запити читачів. Це і відпочинок за читанням, але відпочинок глибоко змістовний. Тут реалізується потреба подумати над соціальними проблемами, пов'язаними з особливістю людини, сім'єю. Це і бажання через газету познайомитися з цікавою людиною та ін. Аналогічні запити, як правило, адресуються і до телевізійних програм вихідного дня.

У зв'язку з цим не можна не погодитися з висновком дослідників "Недели", які проаналізували недільні додатки ста обласних і міських газет. Вони вважають, що в багатьох редакціях не дуже чітко уявляють собі як саму специфіку інтересів недільного читача, так і ті багаті резерви, які відкриваються перед недільним номером для різноманітної роботи.

Аналогічні проблеми постають і перед редакціями вечірніх видань, вечірніх програм. В основу пошуків обличчя вечірнього видання мають бути покладені два основних орієнтири: своєрідність запитів вечірнього читача і принцип строгої координації з потоком денної інформації. У результаті склалася модель щоденної вечірньої газети — особлива увага до інформації, репортажів, довідкова служба, інтерв'ю з цікавими людьми тощо.

Ще одна важлива ланка у системі журналістики — видання, програми, які розраховані на визначені групи аудиторії. За своїм значенням особливо велика роль молодіжних видань. Молодь — це своєрідність духовних запитів, в тому числі й тих, що звернені до теле-, радіопрограм і до своєї молодіжної газети. Специфіка молодіжної преси, безумовно, існує і визначають її не просто вік читачів, а ті особливості сприйняття життя, котрі відрізняють молодь. Отже, необхідні відповідні методи, стиль роботи журналіста, який звертається до цієї категорії читачів. Чи повною мірою враховується це редакціями? Чи завжди усвідомлюють журналісти, які йдуть у молодіжні видання, що ця робота ставить до них особливі вимоги?

На кафедрі теорії та практики преси Уральського держуніверситету детально вивчали цю проблему. Для перевірки правильності гіпотези про те, що зростання впливу журналіста на молодого читача залежить від засвоєння ним психології спілкування, довіри читача, вміння бути для нього співбесідником, помічником у вирішенні складних питань, а взагалі від врахування і розуміння специфіки завдань молодіжної газети були проведені опитування в редакції обласної молодіжної газети і серед її читачів. Отримана інформація дозволила побачити, який образ журналіста молодіжної газети існує у її читачів, а також проаналізувати те уявлення про читача, яке склалося у журналістів. На питання анкети: "Ким, на Вашу думку, має бути журналіст для молодого читача?" — читачі дали такі відповіді:

співрозмовником — 44%;

людиною, з якою можна порадитися — 40%;

джерелом нових знань — 35%;

людиною, яка допоможе у складній ситуації — 35%;

вихователем — 21%;

фахівцем з визначених питань — 19%;

однодумцем — 19%;

авторитетом — 14%.

А на питання "Які якості, на Вашу думку, повинен мати журналіст молодіжної газети?" — були дані такі відповіді:

обізнаність — 47%;

знання особливостей молодіжної аудиторії — 45%;

здатність писати просто і дохідливо — 45%;

талант — 43%;

принциповість, високі моральні якості — 43%;

об'єктивність — 42%;

професійну майстерність — 28%;

здатність до довірливого спілкування як під час зустрічей з людьми, так і з читачами власних публікацій — 26%;

мати чітку позицію — 25%;

високий рівень освіти — 25%;

бути переконливим — 24%;

вміння співвідносити зміст власних матеріалів з життєвим досвідом молоді — 22%.

Тут чимало даних для роздумів про роль журналіста для молодого читача. Було б також цікаво порівняти, чи співпадає образ журналіста, який склався у читача, з уявленнями самих журналістів про свої завдання і необхідні якості. Про орієнтації журналістів можна судити за їхніми відповідями на запитання: "Що найбільш приваблює Вас у роботі журналіста молодіжної преси?":

можливість впливати на стан справ у якійсь галузі — 57%;

можливість зробити свій внесок у роботу серед молоді — 43%;

можливість проявити себе — 29%;

можливість зустрічей, знайомств з людьми — 29%.

Молодіжні газети мають неабиякий авторитет. Так, відповідаючи на питання: "Чи можете Ви сказати, що молодіжна газета допомогла Вам прийняти рішення?", — 19% читачів сказали "так", стільки ж відповіли, що газета допомогла змінити свої погляди, 15% — змінити свою поведінку. Однак у відповідях журналістів має перевагу орієнтація на завдання безпосередньої практичної дієвості матеріалів, що навряд чи можна вважати якістю, яка визначає роботу молодіжного видання.

Що ж особливо цінне у журналістських матеріалах для молодіжної аудиторії? Як показало дослідження, поряд зі спільними точками зору у журналістів і читачів є і розбіжні погляди. Про це говорить порівняння відповідей на запитання, запропоновані читачам: "Що Ви високо цінуєте у газетних публікаціях?" і журналістам: "Які властивості газетних публікацій, на Ваш погляд, найбільше впливають на молодих читачів?".

Властивості матеріалів		Читачі		Журналісти
		%	місце	%	місце
Те, що вони несуть нову інформацію	55	1	9	5
Доказовість, переконливість	46	2	71	1
Те, що журналіст співвідносить зміст публікацій з життєвим досвідом молоді	31	3	14	4
Своєрідний підхід журналіста до теми	26	4	48	3
Емоційність викладення	17	5	62	2

Отже, ми бачимо, що сама по собі емоційність викладення часто для аудиторії виявляється менш значимою, ніж це можна було передбачити. Сучасний молодий читач високо цінує новизну самої інформації, тобто свіжі факти, цікаві повороти теми, оригінальну думку.

Висновки

Розуміння й врахування редакційним колективом типологічних рис органу інформації — важлива сторона його діяльності. Але для більш грунтовної розробки теорії питання, удосконалення діяльності редакцій необхідно більш широко накопичувати і використовувати соціологічні дані, узагальнювати практичний досвід. Корисні, на наш погляд, відповідні аудиторні дослідження, аналіз журналістських матеріалів, вивчення професійних орієнтацій з точки зору того, як у них відбиваються типологічні характеристики органу комунікації, під впливом яких факторів вони формуються.

Контрольні запитання

1. Які типологічні особливості мас-медіа?

2. Проаналізуйте особливості основних каналів комунікації.

3. Назвіть основні завдання мас-медіа.

4. Які особливості мас-медіа різних рівнів?

5. Розкрийте структуру мас-медіа.

6. Як змінюється характер каналів комунікації залежно від часу виходу?

Література

Коробейников В.С. Редакция и аудитория: Социологический анализ. - М.: Мысль, 1983. - С. 69-115.

Смирнова М.Г. Социологические исследования печати, радио и телевидения в развитых капиталистических странах. Учеб.-метод.пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - С. 22-46.

Социология журналистики: Теория, методология, практика / Прохоров Е.П., Фомичева И.Д., Свитич Л.Г. и др.; Под ред. Прохорова Е.П. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - С. 163-169.