Нормативно-правові акти

Конституція

Конституційні закони

Органічні закони

Укази Президента

Постанови Верховної Ради

Постанови Кабінету

Міністрів

Накази міністрів, державних комітетів та інших органів виконавчої влади

Постанови, рішення місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

Нормативні накази, інструкції окремих підприємств, установ

Звичайні (поточні)

закони

Закони

Підзаконні нормативно-

правові акти

Систематизація законодавства

Кодифікація

Інкорпорація

Консолідація

Офіційна

Неофіційна

Хронологічна

Систематична

Галузева

Інші

2. Правові відносини та система права

Правові відносини

Суб'єкти (юридичні властивості)

Об'єкти

Зміст (взаємні права і обов'язкі)

Це певні особисті або соціальні блага, для здобуття і використання яких встановлюються взаємні юридичні права і обов'язки суб'єктів

Право-суб'єктив-ність

Правоздатність

Суб'єктивне

право

Юридичні

обов'язки

Дієздатність

Види суб'єктів

Фізичні особи

Юридичні особи

Соціальні спільноти

Види об'єктів

Матеріальні

(фізич. стан, речі, гроші)

Нематеріальні (моральний психологічний стан)

Система права – сукупність норм права правових інститутів і галузей права

Галузь права-сукупність норм права, які регулюють певну однорідну сферу однорідних суспільних відносин (майнових, трудових тощо)

Інститут права-сукупність юридичних норм, що регулює відносно самостійну групу суспільних відносин (інститут права власності, інститут забов’язань в цивільному праві)

Норми права-загальнообов’язкові формально визначені правила поведінки, які встановлюються і оберігаються державою

Види галузей права

Профілюючі:

- конституційне;

- цивільне;

-адміністративне;

- кримінальне

Спеціальні:

- трудове;

- земельне;

- сімейне;

- фінансове

Комплексні:

- банківське;

- податкове;

- авторське;

- страхове

Процесуальні:

- цивільне;

- кримінальне;

- адміністративне

Інститут права — це частина норм певної галузі права, яка регулює конкретний вид чи сторону одно­рідних відносин.

Первинним елементом системи права є норма права.

Структура норми права

Гіпотеза (пропозиція)

Диспозиція (розпорядження)

Санкція (стягнення)

Гіпотеза — частина норми права, в якій містяться умови, обставини за наявності яких діє правило, визначене в її диспозиції. Гіпотеза відповідає на запитання: «коли?», «в яких випадках?», «за яких умов?».

Диспозиція — частина норми права, в якій визначається певне правило поведінки (суб’єктивні права та обов’язки), тобто саме правило поведінки суб’єкта. Ця частина норми права від­повідає на запитання: «що робити?», «що не робити?», «що відбувається?» Саме в диспозиції міститься державно-владне розпорядження про необхідну або можливу поведінку її адресатів. .

Санкція — частина норми права, в якій містяться юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, визначених у диспозиції, або умов, установлених у гіпотезі норми права. Санкція від­повідає на запитання: «що буде?», «що станеться?», «які будуть наслідки?».

Структуру правової норми можна відобразити такою схемою:

Якщо...

То...

Інакше...

Гіпотези, диспозиції, санкції бувають прості та складні. Санкції поділяються на каральні та відновлювальні.