2. Підстави і порядок реєстрації та припинення шлюбу

Шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрова­ний у державному органі реєс­трації актів цивільного стану.

У шлюбі не можуть перебувати

Родичі прямої лінії споріднення

Рідні (повнорідні, неповно - рідні ) брат і сестра

Двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця

Зарученими вважаються особи, які подали заяву про ре­єстрацію шлюбу.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їх майнові права та обов'язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.

При деяких умовах шлюб може бути недійсним.

Умови недійсності шлюбу

З особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі

З особою, яка визнана недієздатною

За заявою певної особи, у таких випадках

За рішенням суду

Між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, братом та сестрою

Якщо шлюб був зареєстрований без вільної згоди чоловіка чи жінки

Якщо шлюб є фіктивним

Між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною; між двоюрідними братом та сестрою, тіткою, дядьком та племінником, племінницею

З особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано прав на шлюб

Шлюб є фіктивним, тобто він укладений без наміру створити сім'ю і набути права та обов'язки подружжя.

Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) на­реченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану ану­люється за рішенням суду за заявою зацікавленої особи, а також за заявою прокурора.

Припинення шлюбу – це припинення правовідносин між подружжям, які викликаються настанням певних юридичних актів. Такими юридичними актами є: смерть одного з подружжя; оголошення одного з подружжя померлим; розірвання шлюбу.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання

За спільною заявою подружжя або одного з них на підставі постанови РАЦСу, коли подружжя не має дітей

Органами РАЦСу за заявою одного подружжя, якщо інший із подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним чи засудженим за вчинення злочину до позбавлення волі строком не менше ніж три роки

Роз

Закон визначає два порядки розлучен­ня: в суді або у відділах реєстрації актів цивільного стану.

3. Права та обов’язки членів сім’ї

Правовідносини подружжя

Особисті

Майнові

Право вибору прізвища при укладенні і розірванні шлюбу

Право спільно вирішувати питання сім’ї, в тому числі питання виховання дітей

Правовідноси-

ни подружжя з приводу їх майна

Аліментні правовідноси-ни

Право на вільний вибір занять, про-фесій, дання згоди на усиновлення дитини іншим чоловіком тощо

Майно, що належить подружжю, поділяється на спільне майно і особисте (роздільне). Спільним майном вважається майно, нажите подружжям під час шлюбу.

Закон визначає майно, яке є особистою власністю дружини або чоловіка, а саме:

- майно, набуте нею (ним) до шлюбу;

- майно, набуте нею (ним) під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку успадкування;

- речі індивідуального користування, в тому числі кош­товності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, які вона (він) одержали за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкод­ження) речей, які їй (йому) належали, а також відшкодування завданої при цьому моральної шкоди;

- страхові суми, одержані нею (ним) за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням.

Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи (дитини або, у виняткових випадках, повнолітньої особи) на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.

Опіка — засіб охорони й захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Піклування — засіб охорони й захисту особистих і май­нових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 ро­ків, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздат­ними внаслідок зловживання спиртними напоями або нар­котичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.